Ухвала суду № 39778085, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/18065/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ягодинської митницї Міндоходів про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ягодинської митницї Міндоходів про скасування наказу Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України № 203-0 від 01 жовтня 2013 року та поновлення на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів, а також стягнення з Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Ягодинської митниці Міндоходів №203-0 від 01 жовтня 2013 року та поновлено позивача на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів з 02 жовтня 2013 року. Стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6549,12 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року змінено рішення суду першої інстанції та викладено абзац четвертий резолютивної частини постанови в такій редакції: «Стягнути з Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6549 (шість тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 12 коп. за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум, виплачених при його звільненні». В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Ягодинська митниця Міндоходів подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Колегія суддів перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказом Державної митної служби України №426-к від 10 травня 2012 року ОСОБА_2 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Державної митної служби України.

В подальшому, Указом Президента України № 726 від 24 грудня 2012 року «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної податкової служби України та Державної митної служби України.

У зв'язку з чим, постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України» утворено Ягодинську митницю Міндоходів, яка є правонаступником Ягодинської митниці Держмитслужби України.

10 червня 2013 року позивача письмово повідомлено про наступне вивільнення згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, без запропонування йому жодної вакантної посади.

Наказом начальник Ягодинської митниці Міндоходів від 01 жовтня 2013 року №203-0 позивача звільнено з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці, у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності працівників відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 36 Кодексу законів про працю України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається відсутність юридичного факту, зокрема, змін в організації виробництва і праці, який є підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Проте, зазначене зобов'язання Державна митна служба України не виконала, і відповідно, трудові гарантії позивача, як працівника, порушені.

На виконання вимог частини 1 статті 492 Кодексу законів про працю України, 10 червня 2013 року позивач був попереджений про наступне його звільнення, проте, можливість перевестися на іншу посаду ОСОБА_2 не пропонувалася.

При цьому, як вірно досліджено судами попередніх інстанцій, порівняльний аналіз штатного розпису Ягодинської митниці Держмитслужби України на 2012 рік, Тимчасову організаційну структуру Ягодинської митниці Міндоходів, затверджену 07 травня 2013 року та Тимчасового штатного розпису на 2013 рік, суд встановив, що кількісний склад та перелік посад структурного підрозділу, в якому працював позивач, в процесі реорганізації залишився незмінним.

Доказів неможливості перевести позивача за його згодою на будь-які вакантні посади, відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спірний наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 01 жовтня 2013 року №203-0 в частині звільнення ОСОБА_2 прийнятий з порушенням вимог частини 2 статті 40 та частин 1- 3 статті 492 Кодексу законів про працю України, і відповідно, суди дійшли до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеною в постанові від 17 жовтня 2011 року № 21-237а11.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, у справі за позовом ОСОБА_2 до Ягодинської митницї Міндоходів про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко