Ухвала суду № 39778052, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/800/56909/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року

у справі № 820/5574/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «ЕЛАКС»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування

великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального

головного управління Міндоходів

про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В

Приватне акціонерне товариство «ЕЛАКС» (надалі також- позивач, ПП «Елакс»), звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі також - ДПІ, відповідач) про скасування наказу від 20 липня 2012 року №331 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Елакс» з моменту його видачі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року №820/5574/13-а позов задоволено. Скасовано наказ від 20 липня 2012 року №331 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Елакс».

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Згідно з положеннями пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За змістом наведених положень документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, за умови виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та ненадання платником пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 3 липня 2012 року ДПІ було надіслано позивачу запит №5728-10/46-028 про надання інформації, на який надано відповідь від 16 липня 2012 року №120781.

20 липня 2012 року податковим органом було прийнято наказ №331 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактичною підставою для видання оскаржуваного наказу став висновок ДПІ про ненадання позивачем на обов'язковий письмовий запит інформації та її документального підтвердження.

При цьому, в апеляційні скарзі ДПІ зазначала про те, що позивачем у відповідь на запит надано інформацію та документальне підтвердження в неповному обсязі.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд апеляційної інстанції надав їм вірну оцінку, як таким, що не спростовують безпідставне прийняття наказу, з огляду на те, що відомості та підстави щодо неповного надання позивачем інформації та документального підтвердження не зазначені в самому наказі.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовується відповідачем в касаційній скарзі, в запиті ДПІ ставилось питання про надання позивачем інформації та документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-буд-2005» за період: серпень, жовтень, листопад 2009 року, разом з тим, на підставі наказу, з приводу правомірності якого виник спір, призначено проведення перевірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-буд-2005» за період за серпень, жовтень, листопад 2009 року та податку на прибуток за 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік..

При цьому, відповідачем не заперечувалось, що працівниками у 2010 році та 2012 році був перевірений позивач за вказаний вище період з наведених питань.

За таких обставин, з огляду на відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про невідповідність вимогам закону оскаржуваного наказу.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко