Ухвала суду № 39776802, 16.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1515/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Драфт» до Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Драфт» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.12.2013 року № 000106.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство доходів і зборів України подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про навність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства під час провадження дільності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових вирбів, за результатами якої винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 24.12.2013 року № 000106.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за червень 2013 року.

Дані обставни слугували підставою для застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, апеляційна інстанція виходить з наступного.

02 березня 2012 року Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України видали ТОВ «Драфт» ліцензію серії АВ № 609974 на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі, без додавання спирту, строком дії з 29.02.2012 року по 29.02.2017 року. На звороті вказаної ліцензії серії, наявна відмітка про здійснення підприємством оплати за видану ліцензію лише за період з 29.02.2012 року по 29.02.2013 року

15.04.2013 року відповідач своїм розпорядженням від 15.04.2013 року № 14-р зобов'язав департамент контролю за виробництвом та оподаткуванням підакцизних товарів забезпечити у передбаченому чинним законодавством порядку виконання процедури анулювання з 15.04.2013 року дії ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) позивача, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів з моменту призупинення дії ліцензії та вжиття необхідних заходів для анулювання ліцензії; довести до відома суб'єкта господарювання інформацію про те, що ліцензія вважається недійсною з моменту отримання цього розпорядження.

Копія розпорядження відповідача від 15.04.2013 року № 14-р отримана позивачем 26 квітня 2014 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що під час проведення перевірки та винесення відповідачем оскаржуваного рішення від 24.12.2013 року № 000106, ліцензія позивача на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидором та перрі (без додання спирту) була визнана відповідачем недійсною.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів повідомляє наступне.

Статтею 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов, а «ліцензіат» - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Відповівдно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Приписами ч.3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (ч. 1 ст. 16 вищевказаного Закону).

Згідно абз. 18 ч. 2 ст. 17 згаданого Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії, у розмірі - 1700 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки на момент його винесення ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) була визнана недійсною, а позивач позбавлений статусу ліцензіата, а, отже, у нього був відсутній обов'язок з подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за червень 2013 року.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено правильний висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16.07.2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.