Постанова № 39775423, 07.07.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року Справа № П/811/1881/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Світловодського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 2759,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 30.10.2008р. по 18.06.2009р. відповідачу було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2759,22. Після чого, позивачем встановлено, що ОСОБА_1, в порушення ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не подано до центру зайнятості відомості про обставини, що виключають виплату йому матеріальної допомоги по безробіттю, зокрема, відомості щодо реєстрації його в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як фізичної особи - підприємця. У зв'язку з чим, та у відповідності до ч.3 ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченої допомоги по безробіттю відповідачу, за період з 30.10.2008р. по 18.06.2009р., у розмірі 2759,22 грн., підлягає стягненню з відповідача.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Водночас, на адресу суду також надано довідку від 04.07.2014р. за №08-17/1822/03 про те, що станом на 04.07.2014р. відповідачем кошти у розмірі 2759,22 грн. не повернуто (а.с.30-31).

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Судом на адресу відповідача рекомендованими листами із зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення неодноразово направлялись повістки про виклик до суду відповідача, які повернуто поштовим відділенням на адресу суду з відміткою пошти „за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також неявку в судове засідання відповідача, який про розгляд справи повідомлений належним чином, суд вважає можливим здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р.№1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ в редакції на час виникнення спірних правовідносин) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно до п.1 ст.6, п.1 ст.7, п.1 ст.22, ст.23 Закону №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 (далі - Порядок №307), застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, та призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Світловодського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 30.10.2008 року відповідач подав заяву про надання йому статусу безробітного, у якій вказав, що на момент подання цієї заяви не зареєстрований як фізична особа-підприємець, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. (а.с.7)

Відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. 16.07.2009р. - ОСОБА_1 знятий з реєстрації у центрі зайнятості.(а.с.6).

Статтею 2 Закону України „Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-XII (далі за текстом - Закон №803-XII в редакції чинній на час призначення відповідачу допомоги) встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п.„б" ч.3 ст.1 Закону №803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, в тому числі, підприємці, не можуть бути визнані безробітними, тобто, громадянами, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Так, при звірці баз даних безробітних громадян з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виявлено, що відповідач у період перебування на обліку в центрі зайнятості був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 06.04.2004р. зареєстровано як фізичну особу - підприємця. Відомості щодо припинення підприємницької діяльності відповідача відсутні. (а.с.8, 33-34)

Вищенаведене дає підстави вважати, що відповідачем при зверненні до Світловодського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного надано позивачу неправдиві відомості, внаслідок чого йому було надано статус безробітного за відсутності на те правових підстав, оскільки, станом на 30.10.2008р., ОСОБА_1 самостійно забезпечував себе роботою, що виключає наявність у нього права на отримання допомоги по безробіттю.

Згідно до ч.ч.2, 3 ст.36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Так, згідно пп.5.5 п.5 даного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до акту №83 від 24.04.2014р. про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про зайнятість населення", встановлено, що ОСОБА_1, який з 06.04.2004р. є фізичною особою-підприємцем та під час реєстрації в центрі зайнятості приховав даний факт та отримав статус безробітного на підставі недостовірних даних. (а.с.12)

З огляду на вказані обставини 24.04.2014 року директором Світловодського міськрайонного центру зайнятості прийнято наказ №76 «Про розслідування страхових випадків», яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 отриману допомогу по безробіттю в сумі 2759,22 грн. та направлено лист №08-17/1109/03 від 28.04.2014р. (а.с.14,14). Даний лист отримано відповідачем 06.05.2014р. (а.с.16)

Проте, доказів повернення відповідачем до Світловодського міськрайонного центру зайнятості суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 2759,22 грн. суду не надано.

Зважаючи на встановлені судом обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. код: НОМЕР_1) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2759 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 22 коп. на користь Світловодського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 22220009).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина