Ухвала суду № 39775413, 10.07.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

10.07.2014 р. Справа № 2а-13106/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді Чудних С.О., судді: Лук'яненко М.О., Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Ковальчук Т.О.,

представника відповідача - Жданової О.М., Бондаренка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" про нарахування та зобов'язання сплатити грошове зобов'язання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд нарахувати та зобов'язати АТ "Євроцемент-Україна" сплатити до Державного бюджету України грошове зобов'язання визначене позивачем у податковому повідомленні-рішенні № 0000360845 від 17.08.2011 року у розмірі 5273428 грн. (за основним платежем - 5273427 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.00коп.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі №2а-13106/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року скасовано та направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

08.07.2014 року представник відповідача, Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна", звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження по справі №2а-13106/11/2070, у зв'язку із тим, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 року № 1500/12/13-12 до 1 січня 2013 року у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

У судовому засіданні 10.07.2014 року представник позивача поклався на розсуд суду при вирішення питання про закриття провадження у даній справі.

Представники відповідача у судовому засідання 10.07.2014 року підтримали заявлене клопотання та просили суд закрити провадження по даній справі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши заявлене клопотання, колегія суду приходить до висновку, що провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період квітень-травень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1871/45-011/00293060 від 29.07.2011 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення пункту 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит за квітень-травень 2011 року на загальну суму ПВД 5723427,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0000360845, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 5273427,00 грн. та нараховано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись з таким нарахуванням, відповідачем до ДПА у Харківській області направлено відповідну скаргу про скасування податкового повідомлення - рішення за № 0000360845 від 17.08.2011 року, за результатом якої відповідач отримав лист за № 3854/10/25-103 від 30.08.2011р. "Про розгляд скарги", відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 року №0000360845 вважається відкликаним.

Підставами для звернення до суду з наведеними вище позовними вимогами позивач зазначає вимоги пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 та п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції діючої у перевіряємому періоді), згідно яким керівник органу державної податкової служби звертається до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов'язковість судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Права контролюючих органі визначені у статті 20 Податкового кодексу України.

Підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Водночас, при реалізації зазначеного права, необхідно враховувати дію підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме із змістом статей 39, 54 та 58 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Отже, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Тому, звернення керівника податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.

Згідно з пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України стаття 39 Податкового кодексу України набирає чинності з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2011 року та на час звернення із зазначеним позовом є чинними інші норми Податкового кодексу України, що регулюють порядок визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків.

Так, згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Отже, в силу приписів статей 54 та 58 Податкового кодексу України податковий орган повинен надіслати платникові податків податкове повідомлення-рішення, в якому буде визначено суму грошових зобов'язань, яка підлягає сплаті внаслідок порушення правил застосування звичайних цін у податковому обліку.

При цьому, за нечинності приписів статті 39 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення, винесене щодо платника податків за результатами застосування звичайних цін, не може бути відкликане в разі його оскарження. Отже, такі податкові повідомлення-рішення можуть зберегти свою чинність після процедури адміністративного оскарження чи судового розгляду. Відповідно може бути підтверджено дійсність сум, визначених платнику податків таким податковим повідомленням-рішенням. Ці суми підлягатимуть обов'язковій сплаті в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Таким чином, до 1 січня 2013 року у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Натомість відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, до набрання чинності статтею 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Тому визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін повинно здійснюватися в загальному порядку. Відповідно податковий орган при встановленні порушень платником податків правил застосування звичайних цін повинен надіслати (вручити) такому платникові податків податкове повідомлення-рішення, як це передбачено статтями 54 та 58 Податкового кодексу України. У разі несплати суми грошового зобов'язання, визначеного в такому повідомленні-рішенні та узгодженого в установленому порядку, відповідна сума підлягатиме стягненню як податковий борг згідно з нормами глави 9 Податкового кодексу України.

При цьому, процедура, передбачена нормами статті 39 та підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може застосовуватися лише після 1 січня 2013 року.

Як свідчать матеріали справи, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові звернулась до суду з даним позовом до ВАТ "Євроцемент-Україна" у жовтні 2011 року, тобто до 01.01.2013 року.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 56 Податкового кодексу України, звернувся до Державної податкової адміністрації у Харківській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 року № 0000360845, однак, враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку, що Державною податковою адміністрацією у Харківській області не було прийняте рішення про задоволення або про відмову в задоволенні скарги відповідача.

Відповідно до приписів ст. 56 Податкового кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Оскільки, контролюючий орган вищого рівня взагалі не розглядав скаргу відповідача по суті, не приймав вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, то відповідно до п.56.9 ст. 56 Податкового кодексу України скарга ВАТ "Євроцемент-Україна" вважається повністю задоволеною, а податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 року № 0000360845 скасованим.

Зважаючи на зазначене, враховуючи відсутність вищевикладених обставин для застосування статті 39 Податкового Кодексу України та враховуючи, що податкове повідомлення-рішення скасоване, у податкового органу не виникло право звертатися до суду із позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін, а тому, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду, викладену у листі від 14.06.2012 року №1500/12/13-12, колегія суду приходить до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суду приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст.112, 157, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 2а-13106/11/2070 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" про нарахування та зобов'язання сплатити грошове зобов'язання - задовольнити.

Закрити провадження у справі № 2а-13106/11/2070 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів до Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" про нарахування та зобов'язання сплатити грошове зобов'язання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено 15.07.2014р.

Головуючий суддя С.О. Чудних

Суддя М.О. Лук'яненко

Суддя А.С. Мороко