Постанова № 39774114, 01.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 803/1152/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі Волинської області про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (далі - УПФ України в Ківерцівському районі, позивач, управління) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі Волинської області (далі - Відділення ВД ФССНВ у Ківерцівському районі, відповідач, відділення) про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року включно у розмірі 659,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УПФ України в Ківерцівському районі було призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1 Відповідно до статей 21, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я та встановлено якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За період з 01 січня 2014 року по 31.05.2014 року відповідач відмовляється прийняти до заліку витрати на виплату і доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного видатку на виробництві або професійного захворювання, призначених ОСОБА_1, мотивуючи тим, що вказаний громадян отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався під час виконання ними трудових обов'язків за межами України.

УПФ України у Ківерцівському районі вживалося заходи для досудового врегулювання спору з приводу відшкодування понесених витрат, зокрема, через включення даних витрат до акту звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного виробництві або професійного захворювання, однак відповідач відмовляється включати дану суму до такого акту звірки.

На підставі вищевикладеного просить стягнути витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянину ОСОБА_1 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року включно у розмірі 659,20 грн.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, однак у заяві від 01 липня 2014 року представник позивача просить суд розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, однак у заяві від 01 липня 2014 року представник відділення просить суд розглянути справи за її відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили сі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд проводить розгляд справи на основі наявних матеріалів, в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково на підставі нижчевикладеного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Отже, даний спір є публічно-правовим на який поширюється юрисдикція Волинського окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що громадянину ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності на підставі протоколу від 28.09.1989 року (а.с.19). УПФ України в Ківерцівському районі за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року громадянину ОСОБА_1 виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Факт трудового каліцтва ОСОБА_1 встановлено на підставі відповідного акту про нещасний випадок на виробництві, довідки та випискою з акту огляду МСЕК, засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи (а.с.20-21).

УПФ України в Ківерцівському районі вживалися заходи для досудового врегулювання спору з приводу відшкодування понесених витрат, зокрема, через включення даних витрат до акту звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного виробництві або професійного захворювання, однак відповідач відмовив у включенні заявлених до стягнення у цій справі сум до актів звірки (а.с.9-18).

Відповідно до розрахунку суми витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності, яка не була включена Відділенням ВД ФССНВ у Ківерцівському районі до відшкодування за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року сума пенсії (до якої включено лише основний розмір пенсії та щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття без врахування державної адресної допомоги) та витрат на доставку пенсії (лише затрати на доставку пенсії без врахування державної адресної допомоги) становить по ОСОБА_1 659,20 грн. (а.с.6).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між УПФ України в Ківерцівському районі та Відділенням ВД ФССНВ у Ківерцівському районі, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (у редакції, чинній на час вирішення спірних відносин; далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку, відповідно до статті 4 Основ, є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога про тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пункт 7 Порядку, якому, на думку заявника, суперечать вимоги управління ПФУ про відшкодування витрат, не врегульовує спірні відносини, які виникли у цій справі, оскільки встановлене ним правило та механізм взаєморозрахунків на централізованому рівні між Фондом та ПФУ розраховані на відсутність спору та реалізуються за наслідками попередньо здійснених згідно з пунктами 5, 6 Порядку звірок витрат за особовими справами потерпілих, складання актів таких звірок, узгодження й подання відповідних довідок.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15 (далі - Положення про виконавчу дирекцію Фонду), організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (чинного на час виникнення спірних відносин) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 04 червня 2013 року у справі № 21-150а13, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що ОСОБА_1 являється інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, тому витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва підлягають відшкодуванню за рахунок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ківерцівському районі Волинської області, а відтак позовні вимоги про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 січня 2014 року по 31 травень 2014 року включно у розмірі 659,20 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 41, 71, 158, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 4, 25, 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, статтей 16, 21, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ківерцівському районі Волинської області (45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. 17 Вересня, 31, ідентифікаційний код юридичної особи 25910134) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. Жовтнева, 3А, ідентифікаційний код юридичної особи 20124833) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянину ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року включно у розмірі 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський