Вирок № 39772873, 15.07.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 15.07.2014

Справа № 320/4094/14-к

Провадження №1кп/320/316/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді: Ковальової Ю.В.,

за участю прокурора: Довгань М.А.,

потерпілого: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

секретаря судового засідання: Бочко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі Запорізької області матеріали кримінального провадження № 12014080140002178 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тарма Братського району Іркутської області Російської Федерації, громадянина України, росіянина, який має середню освіту, не працюючому, розлученому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

23.01.2001 року Мелітопольським міським судом за ч. 1 ст. 229-6, ч.2 ст. 229-1, ст. 42 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років та конфіскації ? майна. 27.08.2005 року, звільнений з місць позбавлення волі по відбуванню строку покарання;

19.12.2006 року Мелітопольським міським судом за ч. 1 ст. 186 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 1 рік, постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 17.01.2008 року звільнений від покарання;

09.06.2009 року Мелітопольським міськрайонним судом за ч. 1, 3 ст. 358, ч.1 ст. 70 КК України, до обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки;

29.01.2010 року Мелітопольським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 186 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Мелітопольського міського суду від 09.06.2009 року та призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. 20.11.2013 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуванню строку покарання;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, суд,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2014 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на «Привокзальній площі» біля будинку №286 по вул. Фрунзе у м. Мелітополі Запорізької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_3 - велосипед «Аіст» у рамі синьо-зеленого кольору, вартістю 230 гривень, на багажнику якого знаходилось автомобільне колесо с покришкою марки «ROSAVA BC-20» вартістю 300 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 530 гривень.

Крім того, 05.02.2014 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Продовольчі товари», який розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Молодіжна буд. № 58, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_4, а саме: велосипед «САМАNСНІ», у рамі синього кольору, вартістю 950 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 950 гривен.

Крім того, 25.03.2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись на перехресті вул. Чкалова та пров. Сєрова у м. Мелітополі Запорізької обл., ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, вартістю 562 гривні 50 копійок, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 Після чого, 25.03.2014 року, о 23 годині 40 хвилин, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, знаходячись на перехресті вул. Чкалова та пров. Сєрова у м. Мелітополі Запорізької обл., таємно викрав другу чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, вартістю 562 гривні 50 копійок, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2, чим спричинив майнову шкоду КП «Водоканал» ММР Запорізької області на загальну суму 1125,00 гривень.

Крім того, 26.03.2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись біля буд. № 10 по вул. Північно-лінійна у м. Мелітополі Запорізької обл., ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, вартістю 562 гривні 50 копійок, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, чим спричинив майнову шкоду КП «Водоканал» ММР Запорізької області на суму 562 гривні 50 копійок.

Крім того, 27.03.2014 року, приблизно о 23 годині 10 хвилин, знаходячись біля буд. № 151 по вул. Чайковського у м. Мелітополі Запорізької обл., ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, вартістю 562 гривні 50 копійок, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 Після чого, 27.03.2014 року, о 23 годині 50 хвилин, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, знаходячись на перехресті вул. Чкалова та пров. Сєрова у м. Мелітополі Запорізької обл., таємно викрав другу чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, вартістю 562 гривні 50 копійок, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2, чим спричинив майнову шкоду КП «Водоканал» ММР Запорізької області на загальну суму 1125,00 гривень.

Крім того, 03.04.2014 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, знаходячись біля буд. № 104 по вул. Сопіна у м. Мелітополі Запорізької обл., ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, вартістю 562 гривні 50 копійок, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, чим спричинив майнову шкоду КП «Водоканал» ММР Запорізької області на суму 562,50 грн.

Крім того, 17.04.2014 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вул. Комунарів» по вул. Гризодубової в м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, утримуючи лівою рукою за правий рукав куртки наніс ОСОБА_1 один удар правою рукою в область голови, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю, тим самим застосував відносно ОСОБА_1 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Після чого, діючи повторно, відкрито викрав частину майна належного ОСОБА_1, яке в момент падіння опинилося на землі, а саме: окуляри для корекції зору, марки «Свево», в оправі чорного кольору, зі вставками білого кольору на дужках, вартістю 100 гривень; блютуз гарнітуру в корпусі чорного кольору, марки «Jabra», вартістю 150 гривень, однак не довів свій злочиний намір щодо викрадення всього майна потерпілого до кінця так як потерпілий з місця події втік.

Цього ж дня, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 270 по вул. Фрунзе м. Мелітополя, ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_1, наніс йому декілька ударів правою рукою в область голови, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю, після чого наніс декілька ударів ногою в область тулуба, тим самим застосував відносно ОСОБА_1 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та відкрито викрав з лівого карману його сорочки, мобільний телефон «Fly 154» у корпусі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_2; іmei 2: НОМЕР_3, вартістю 300 гривень, в якому знаходились сім-картки мобільних операторів «МТС» та «Київстар», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять на мобільному рахунку яких грошові кошти були відсутні, та картка пам'яті Micro SD об'ємом 2 Gb, вартістю 20 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 570 гривень.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив суду, що у першій половині січня 2014 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходячись на «Привокзальній площі у м. Мелітополі Запорізької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед «Аіст» у рамі синьо-зеленого кольору, на багажнику якого знаходилось автомобільне колесо с покришкою.

Крім того, на початку лютого 2014 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Продовольчі товари», який розташований в районі «Нового Мелітополю», скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед іноземного виробництва.

Крім того, приблизно 25.03.2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись на перехресті вул. Чкалова та пров. Сєрова у м. Мелітополі Запорізької обл., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію свого домоволодіння АДРЕСА_1 Після чого, 25.03.2014 року, о 23 годині 40 хвилин, знаходячись на перехресті вул. Чкалова та пров. Сєрова у м. Мелітополі Запорізької обл., таємно викрав другу чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію свого домоволодіння.

Крім того, приблизно 26.03.2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись біля буд. № 10 по вул. Північно-лінійна у м. Мелітополі Запорізької обл., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області.

Крім того, приблизно 27.03.2014 року, приблизно о 23 годині 10 хвилин, знаходячись біля буд. № 151 по вул. Чайковського у м. Мелітополі Запорізької обл., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію власного домоволодіння АДРЕСА_1 Після чого, 27.03.2014 року, о 23 годині 50 хвилин, продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись на перехресті вул. Чкалова та пров. Сєрова у м. Мелітополі Запорізької обл., таємно викрав другу чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, та відніс її на територію власного домоволодіння АДРЕСА_1

Крім того, на початку квітня 2014 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, знаходячись біля буд. № 104 по вул. Сопіна у м. Мелітополі Запорізької обл., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з поверхні каналізаційного люку, таємно викрав одну чавунну водопровідно-каналізаційну кришку люку, яка належить КП «Водоканал» ММР Запорізької області, чим спричинив майнову шкоду КП «Водоканал» ММР Запорізької області на суму 562,50 грн.

Крім того, 17.04.2014 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вул. Комунарів» по вул. Гризодубової в м. Мелітополь Запорізької області, побачивши ОСОБА_1, з яким раніше відбував покарання у колонії, згадавши минулий невеличкий конфлікт з ним, вирішив його провчити шляхом його побиття. Підійшовши до ОСОБА_1, вирішив ще й заволодіти майном останнього. Так, утримуючи лівою рукою за правий рукав куртки наніс ОСОБА_1 один удар правою рукою в область голови, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю, після чого відкрито викрав частину майна належного ОСОБА_1, яке в момент падіння опинилося на землі, а саме: окуляри для корекції зору, блютуз гарнітуру, однак не довів свій злочиний намір щодо заволодіння всім майном потерпілого до кінця так як останній з місця події втік.

Цього ж дня, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись в районі Привокзальної площі м. Мелітополя він знов зустрів ОСОБА_1, наніс йому декілька ударів правою рукою в область голови, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю, після чого, наніс декілька ударів ногою в область тулуба, та відкрито викрав з лівого карману його сорочки, мобільний телефон «Fly», в якому знаходились сім-картки мобільних операторів «МТС» та «Київстар» та картка пам'яті.

Пояснив, що цивільний позов, заявлений КП «Водоканал» ММР Запорізької області визнає повністю. Просив суворо його не карати, призначити покарання, не пов»язане із позбавленням волі, одночасно просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році», оскільки при відбуванні покарання у 2010 році був визнаний інвалідом 3 групи.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника потерпілого КП «Водоканал» ММР Запорізької області - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, від них надійшли заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутністю.

Потерпілий ОСОБА_3 згідно його заяви претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, покарання просить призначити на розсуд суду.

Представник потерпілого КП «Водоканал» ММР Запорізької області - ОСОБА_5 у своїй заяві на задоволенні заявленого цивільного позову наполягав.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе за відсутності потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та представника потерпілого КП «Водоканал» ММР Запорізької області - ОСОБА_5 з'ясувати всі обставини під час судового розгляду і тому провести судовий розгляд та розглянути кримінальне провадження за їх відсутності.

Вислухавши думку учасників судового провадження, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_1, дослідженням протоколу проведення слідчого експерименту по епізоду грабежу та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у випадку дослідження доказів у вказаному обсягу, вони будуть позбавленій права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєних правопорушеннях, його вина підтверджується в повному обсязі доказами, дослідженими і перевіреними в ході судового розгляду, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що 17.04.2014 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вул. Комунарів» по вул. Гризодубової в м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_2, утримуючи лівою рукою за правий рукав його куртки наніс йому один удар правою рукою в область голови, внаслідок чого він втратив рівновагу та впав на землю. Після чого ОСОБА_2 відкрито викрав частину майна, належного ОСОБА_1, яке в момент падіння опинилося на землі, а саме: окуляри для корекції зору, марки «Свево», в оправі чорного кольору, зі вставками білого кольору на дужках, вартістю 100 гривень; блютуз гарнітуру, в корпусі чорного кольору, марки «Jabra», вартістю 150 гривень, однак не довів свій злочиний намір щодо викрадення всього майна потерпілого до кінця так як він з місця події втік.

Цього ж дня, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 270 по вул. Фрунзе м. Мелітополя, ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення його майна, наніс йому декілька ударів правою рукою в область голови внаслідок чого ОСОБА_1 втратив рівновагу та впав на землю, після чого, наніс декілька ударів ногою в область тулуба та відкрито викрав з лівого карману його сорочки, мобільний телефон «Fly 154» у корпусі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_2; іmei 2: НОМЕР_3, вартістю 300 гривень, в якому знаходились сім-картки мобільних операторів «МТС» та «Київстар», які матеріальної цінності для нього не становлять, на мобільному рахунку яких грошові кошти були відсутні, та картка пам'яті Micro SD об'ємом 2 Gb, вартістю 20 гривень, чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 570 гривень;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 квітня 2014 року, при проведенні якого ОСОБА_2, розповів та показав обставини скоєння ним грабежу відносно ОСОБА_1, вказав, де і як він наносив удари потерпілому, заволодів його майном (а.с.45-49 Т.1).

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд кваліфікує діяння, вчинені ОСОБА_2

за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином;

за ч. 2 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, вчинену повторно, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

У відповідності до п.п. 2, 3, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику застосування судами кримінального покарання» більш сурове покарання особам, скоївшим злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, у складі злочинних груп та менш сурове покарання може призначатися особам, які щиросердно розкаялись у скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія здійснення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер та ступінь тяжкості наслідків, які настали.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у здійснених правопорушеннях визнав повністю та щиросердно розкаявся, добровільно відшкодував завданий збиток по епізоду грабежу, що судом визнаються обставинами, які пом'якшує його покарання, однак офіційно не працює, за місцем проживання характеризується нейтрально, раніше засуджений за вчинення низки корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків не зробив та знову скоїв умисні кримінальні правопорушення, серед яких є умисний тяжкий злочин,

Також, як встановлено в судовому засіданні та викладено в обвинувальному акті та підтверджується показаннями самого обвинуваченого кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України щодо крадіжки велосипеда «Аіст» ОСОБА_2 вчиняв у стані алкогольного сп'яніння, що судом визнається обставиною, що обтяжує його покарання.

Суд не визнає зазначений в обвинувальному акті рецидив злочинів, як обставину, що обтяжує покарання, оскільки це суперечить чинному законодавству України та не знайшло своє підтвердження під час судового розгляду. Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, в даному випадку рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Відповідно до п.19 ППВС України від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», пункт 1 частини першої статті 67 КК ( 2341-14 ) передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно та рецидив злочинів. Оскільки будь-які спеціальні застереження щодо визначення повторності та рецидиву злочинів у цій статті відсутні, при встановленні змісту даної обставини як такої, що обтяжує покарання, необхідно керуватися статтями 32 та 34 КК ( 2341-14 ).

Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК ( 2341-14 ) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК ( 2341-14 ) як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, а тому покарання йому слід призначити, пов'язане з позбавленням волі, без застосування ст.ст. 69 та 75 КК України, в межах санкції статей, за якими кваліфікуються його діяння, визначивши призначивши остаточне покарання згідно ст. 70 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання про застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, суд, врахувавши те, що пунктом г) ст. 1 вказаного Закону України, вказано звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, приходить до висновку про неможливість звільнення ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, оскільки він вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких є умисним тяжким злочином, звільнення від відбування покарання за яке зазначеним законом не передбачено. Крім того, відповідно до листа начальника міжобласної багатопрофільної лікарні при установі ОСОБА_7 від 16.06.14 року, ОСОБА_2 розглянутий лікарсько-трудовою комісією міжобласної багатопрофільної лікарні при Дір»ївській виправній колонії № 10 УДПтСУ в Херсонській області. Рішенням ЛТК № 171 від 09.06.2010 року ОСОБА_2 визнаний інвалідом ІІІ (третьої) групи. Після звільнення з місць позбавлення волі хворий повинен пройти переосвідчення МСЕК в закладах МОЗ України за місцем проживання. Станом на день проведення судового розгляду обвинуваченим не вказано і не надано довідок МСЕК про встановлення чи продовження групи інвалідності.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної силу суд вважає необхідним залишити без змін.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим- КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області цивільний позов про відшкодування матеріального збитку, завданого злочином, на суму 3375 гривень 00 копійок, суд приходить до висновку про його задоволення, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, частиною 2 ст. 127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що саме неправомірними діями ОСОБА_2 потерпілому - КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області була завдана майнова шкода.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 371, 373-374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України -2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом часткового складання остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотири) роки 2 місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати знаходження ним під вартою з розрахунку один день за один день.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 28.04.2014 року з 11 години 00 хвилин, тобто з моменту його фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної силу - залишити без змін.

Цивільний позов Комунального Підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тарма Братського району Іркутської області Російської Федерації, громадянина України, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Комунального Підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, код ЄДРПОУ 03327090, розрахунковий рахунок №:26001434136 ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827 майнову шкоду в розмірі 3375 /три тисячі триста сімдесят п'ять/ гривень 00 копійок.

Речові докази:

мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору, на 2-і сім карти, imei 1: НОМЕР_2; іmei 2: НОМЕР_3, картку пам'яті до мобільного телефону Micro SD об'ємом 2 Gb, окуляри для корекції зору в чорній оправі, з білими вставками на дужках, блютуз-гарнітуру марки «Jabra», сім картки мобільних операторів «МТС» НОМЕР_4 та «Київстар» НОМЕР_5, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 відповідно до постанов про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25 квітня 2014 року та розписок від 25.04.2014 року - залишити законному володільцю ОСОБА_1;

велосипед «Аіст» у рамі синьо-зеленого кольору; автомобільне колесо з покришкою марки «ROSAVA BC-20» передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 відповідно до постанови про визнання речових доказів від 11 січня 2014 року та розписок від 11.01.2014 року - залишити законному володільцю ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова