Постанова № 39771570, 14.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р. Справа№ 910/2820/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Анісімової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» на рішення господарського міста Києва від 23.04.2014 року

у справі № 910/2820/14 (суддя - Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»

до Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»

про стягнення 581 221,59 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Циганенко О.С. - дов. б/н від 05.05.2014 року,

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2014 року до господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» (позивач у справі) з позовом до приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» (відповідач у справі) про стягнення 547 504,43 грн боргу по оплаті вартості поставленого товару за договором № 92/11935 від 01.09.2009 року (а.с.5-9, т.1).

24.03.2014 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 581 221,59 грн. боргу по оплаті вартості поставленого товару, оскільки з моменту подання позову до моменту розгляду справи заборгованість відповідача збільшилася у зв'язку з настанням терміну оплати за видатковими накладними за січень 2014 року (а.с.167-168, т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 92/11935 від 01.09.2009 року по оплаті вартості продукції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року у справі № 910/2820/14 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова» 581 221,59 грн заборгованості по оплаті товару, 11 624,43 грн в повернення судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, приватне акціонерне товариство «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» 12.05.2014 року подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року у даній справі скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним з'ясуванням обставин справи та неповним дослідженням доказів у даній справі. Апелянт стверджує, що: заборгованість перед позивачем відсутня, видаткові накладні наявні в матеріалах справи не є належним доказом поставки товару, оскільки не містять підпису керівників підприємства та печатки підприємства; всупереч умов договору відповідачу не надано документів, підтверджуючих якість товару; сторонами фактично не погоджено істотні умови договору (предмет, ціна, строк дії), які повинні бути визначені у специфікаціях та замовленнях, які не складалися і відсутні, відтак на думку апелянта, договір між сторонами є неукладеним, отже строки оплати не встановлено, а тому відсутній предмет спору, оскільки відсутня вимога на оплату.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 14.07.2014 року.

Апелянт (відповідач у справі) в судове засідання 14.07.2014 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про свідчить повідомлення поштової установи про вручення 04.06.2014 року апелянту ухвали від 29.05.2014 року про порушення апеляційного провадження у даній справі.

Позивач в судовому засіданні 14.07.2014 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апелянта, просить рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

01.09.2009 року між закритим акціонерним товариством «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», нині - ПАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», (відповідач у справі, покупець за договором) та ТОВ «Савсервіс-Мова» (позивач у справі, продавець за договором) було укладено договір №92/11935 (на реалізацію продукції), у відповідності до пункту 1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю та є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.2 договору (в редакції Протоколу розбіжностей, узгодженого двома сторонами), сторони передбачили, що оплата вартості товару здійснюється по мірі його реалізації покупцем: оплата проводиться один раз через кожні 9 календарних днів за реалізований (проданий) покупцем товар протягом попередніх 9 календарних днів, починаючі з дня отримання товару у продавця. Реалізація товару підтверджується покупцем шляхом представлення щотижня або на вимогу продавця відомостей про товарні залишки поставленого продавцем товару.

Однак, 01.08.2012 року сторони підписали Додаткову угоду, якою змінено порядок й строки оплати. Згідно п. 3.2 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.08.2012 року) покупець зобов'язався оплачувати кожну партію переданого продавцем товару торговельних марок «Принглс», «Лоренс», «Санта Вита» протягом 45 календарних днів з моменту поставки партії товару, що оформлюється сторонами шляхом підписання накладних на поставку товару (а.с.20, т.1).

24.08.2012 року сторони підписали Додаткову угоду про внесення змін до п.3.2 договору, виклавши його в наступній редакції: «покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару ТМ «Ferrero» протягом 35 календарних днів з моменту поставки партії товару, що оформлюється сторонами шляхом підписання накладних на поставку товару» (а.с.21, т.1).

15.05.2013 року сторони підписали Додаткову угоду про внесення змін до п.3.2 договору, виклавши його в наступній редакції: «покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару ТМ «Старий Кахеті», ТМ «Оквин») протягом 45 календарних днів з моменту поставки партії товару, що оформлюється сторонами шляхом підписання накладних на поставку товару» (а.с. 135, т.2).

Як договір, так і додаткові Угоди підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб сторін за договором.

На виконання умов Договору у період з 28.11.2013 р. по 17.01.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 646 037,99 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами у вказаний період.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково було оплачено поставлений товар, а частково повернуто отриманий за Договором товар на суму 64 816,40 грн, і на час розгляду справи заборгованість відповідача по оплаті товару становила 581 221,59 грн

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору № 92/11935 у період з 28.11.2013 року по 17.01.2014 року поставив відповідачу товар на суму 646 037,99 грн, що підтверджується представленими в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних (а.с.36-146, 169-190, т.1).

У відповідності до п. 13 Інструкції про порядок виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреностей та з використанням штампу.

Видаткові накладні підписано як продавцем, який відпустив товар, так і покупцем, який прийняв товар, підписи повноважної особи покупця на накладних, та відтиски штампа відповідають затвердженим керівництвом підприємства відповідача зразкам, які передавалися продавцю, протягом періоду поставки, копії яких представлено в матеріалах справи (а.с.22-35, т.1). Наведене спростовує твердження апелянта, що видаткові накладні підписано невідомими особами не містять печатки підприємства і не є належними доказами поставки.

В спростування тверджень апелянта позивач до відзиву на апеляційну скаргу долучив належним чином засвідчені копії специфікацій, які складалися та підписано сторонами на виконання умов договору (а.с.4-5, т.2).

Поставка товару фактично не заперечена відповідачем, підтверджується також представленими позивачем податковими накладними, які оформлено продавцем, видано покупцеві та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 6-130, т.2).

Подання копій специфікацій та податкових накладних в апеляційній інстанції позивач пояснив відсутністю спору щодо їх наявності при розгляді справи в місцевому господарському суді, прийнято колегією суддів, як доказ у справі.

Наявність в матеріалах справи копій Додаткових угод від 01.08.2012 року, від 24.08.2012 року, від 15.05.2013 року, які підписано сторонами без будь-яких заперечень та застережень спростовують твердження відповідача про те, що сторонами не встановлено строку оплати, оскільки за умовами зазначених угод строк оплати чітко визначено в 35, 45 календарних днів з моменту підписання видаткових накладних.

Відсутність документів, які засвідчують якість товару не впливає на порядок і строки розрахунків за поставлений товар, оскільки таких умов договір не містить. Крім того, відповідачем не надано належних доказів поставки товару неналежної якості, останнім не заявлялось зустрічних вимог відповідно та в порядку ст. 678 ЦК України, ст. 60 ГПК України.

При вирішенні спору у даній справі місцевим господарським судом досліджено та прийнято до уваги часткову оплату відповідачем вартості поставленого товару, а також вартість поверненого товару позивачу, що відображено позивачем в представленому Акті звірки розрахунків станом на 21.03.2014 року, який підписано односторонньо лише позивачам, тому обґрунтовано розцінено судом як розрахунок боргу.

Оскільки апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 25.02.2014 року, 24.03.2014 року, щодо проведення звірки розрахунків по договору № 92/11935 від 01.09.2009 року, не представлено будь-яких доказів в спростування розрахунку позивача, доказів оплати боргу або повернення товару, крім визначеного позивачем, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду спору становить 581 221,59 грн, і що строк виконання зобов'язання по оплаті на момент розгляду справи настав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Савсервіс-Мова» про стягнення з ПАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» заборгованості у розмірі 581 221,59 грн правомірно визнано судом обґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2014 року у справі № 910/2820/14 відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати із сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» на рішення господарського міста Києва від 23.04.2014 року у справі № 910/2820/14 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського міста Києва від 23.04.2014 року у справі № 910/2820/14 залишити без змін.

3.Справу № 910/2820/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

В.Г. Суховий