Рішення № 39771514, 14.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10959/14 14.07.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 999,85 грн.

Представники сторін:

від позивача: Краснюк Т.В. - представник за довіреністю № 3399/18 від 24.12.2013 року;

від відповідача: Бартосевич Б.В. - представник за довіреністю № 109-1-4/38-Ю від 20.12.2013 р.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 999,85 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.11.2011 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір страхування №3585475/05АВ, предметом якого є страхування транспортного засобу «Chevrolet» д.н. НОМЕР_1.

27.06.2012 року в м. Києва по бул. Щевченка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Chevrolet» д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, «Mersedes» д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, «Hyundai» д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5 та «ЗАЗ» д.н. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «Гарант-АВТО».

На підставі страхового акту №2012/U/МОD02642/VESKO22593 від 10.09.2012 року та зібраних документів було розраховано та виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 8 999,85 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року виправлено описку допущено в ухвалі суду від 06.06.2014 року.

24.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивача на виконання вимоги ухвали суду від 06.06.2014 року подав документи.

В судовому засіданні 14.07.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2012 року справа №2610/20726/2012, 27.06.2012 о 19 год. 30 хв. на бул. Шевченка в м. Києві ОСОБА_4, керував транспортним засобом автомобілем «Мерседес» держ. реєстр, номер НОМЕР_2, порушив п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою №1306 від 10.10.2001 Кабінету Міністрів України, не вибравши безпечної швидкості, не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримавшись безпечної дистанції з наступним зіткненням із транспортним засобом автомобілем «Заз»держ. реєстр, номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також, відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2012 року справа №2610/17027/2012, ОСОБА_6 27.06.2012 року приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Заз» державний номер НОМЕР_4, по бул. Шевченка в м. Києві, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, від чого останній здійснив наїзд на автомобіль "Хюндай", держаний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 12.1; 13.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що 27.06.2012 року близько о 19 год. 30 хв. він рухався від Бесарабського ринку по бул.Шевченка в напрямок просп.Перемоги в м.Києві, зупинився на світлофорі на зобороняючий сигнал світлофору. Після ввімкнення сигналу світлофору, що дозволяє рух, він почав рухатись прямо та, оскільки було сліпуче сонце, він пізно побачив автомобіль, що рухався попереду та почав екстрене гальмування, однак зіткнення уникнути не вдалось, і в цей час також відчув удар ззаду з іншого автомобіля.

Вищевказаною постановою, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до договору страхування наземного транспорту №3585475 від 30.11.2011 року, укладеного між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_3, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Chevrolet» д.н. НОМЕР_1. Вигодонабувачем є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Розрахунок страхового відшкодування від 13.08.2012 року здійснено на підставі рахунку-фактури ТОВ «ВВ Автогруп» №501 від 07.07.2012р.

10.09.2012 року позивачем складено страховий акт №2012/2012/U/МОD02642/VESKO22593 відповідно до якого вирішено виплатити ОСОБА_3 на рахунок АТ «УкрСиббанк» (вигодонабувач, отримувач) страхове відшкодування в розмірі 8 999,85 грн.

Позивачем було сплачено страхове відшкодування в розмірі 8 999,85 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №43287 від 12.09.2012 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобілем «Заз» д.н. НОМЕР_4, застрахована публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6039671 (діючий поліс станом на 27.06.2012 року).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» № 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Заз» д.н. НОМЕР_4, була застрахована публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6039671, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Позивачем було направлено відповідачу 04.10.2013 регресну вимогу про відшкодування шкоди на суму 8 999,85 грн. вих. № 242/2 та в подальшому додаткові пояснення та фото пошкодженого транспортного засобу, але страхове відшкодування на користь позивача не сплачено.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 8 999,85 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33 ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 8 999 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 85 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий