Ухвала суду № 39771495, 15.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/13836/14 15.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині"

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним рішення, визнання незаконними та скасування змін

Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині"; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" про внесення змін до установчих документів щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині"; визнання незаконним та скасування мін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" щодо складу та інформації про засновників та керівника, внесених 04.06.2014 р., державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/13836/14, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2014 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.

11.07.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", що становить 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" та заборони Головному управлінню юстиції у місті Києві проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", які містяться в єдиному державному реєстрі, що пов'язані із рішеннями, прийнятими на загальних зборах його учасників від 26.05.2014 р. та всіма подальшими прийнятими на їх основі рішеннями до закінчення розгляду справи по суті.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» зазначає, що 06.06.2014 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено зміни до відомостей про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» - засновник та єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", не здійснювало відчуження своєї частки у статутному капіталі.

Тож, зважаючи що зміна складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" відбулась без відома та участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля», позивач оскаржив зазначені дії до суду.

При цьому, враховуючи здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" поза волевиявленням засновника та учасника, якому належить 100 % у статному капіталі товариства, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову у дані справі з метою запобігання подальшого внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", що може мати наслідком неможливість виконання рішення суду у даній справі як правозахисного акту - у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» про вжиття заходів до забезпечення позову, здійснивши оцінку наведених позивачем обґрунтувань та наданих ним доказів, дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 44 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства.

Пунктом 45 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

У відповідності до п. 46 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

За приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Як вбачається з наявних у справі документів, станом на січень 2014 року учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" було Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля», що підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", затвердженим рішенням загальних зборів від 16.01.2014 р., яке оформлене протоколом № 16-01/14.

В той же час, в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у якому станом на 05.06.2014 р. учасником та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" вказано ОСОБА_1.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.06.2014 р. учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" є Хеларнд Холдінгз Лімітед

Тож, з наведеного випливає, що склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" неодноразово змінювався впродовж всього кількох місяців.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із ст.ст. 1, 4 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі установчого договору і статуту.

Статтею 50 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

За приписами ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

За приписами ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Тож, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати можливим відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" у процесі провадження у даній справі, що, в свою чергу унеможливить реалізацію рішення суду - у разі задоволення позову.

Таким чином, накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", що становить 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", за висновком суду у даному випадку є заходом, спрямованим на збереження майна, що є предметом спору у даній справі та гарантією виконання судового рішення у даній справі - у разі задоволення позову.

При цьому, суд відзначає, що вищенаведений захід до забезпечення позову є адекватним по відношенню до заявлених позовних вимог та не може призвести до припинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині".

Тож, з огляду на те, що нормами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість вжиття заходів забезпечення позову на будь-якій стадії провадження у справі, приймаючи до уваги, що із наданих позивачем документів та встановлених судом обставин вбачається ймовірність ускладнення виконання рішення у даній справі - у разі задоволення позову, беручи до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову, а саме: накладення арешту на майно - частку у статутному капіталі відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення, в той час як невжиття такого заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення - у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", що становить 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині".

Наразі, приймаючи до уваги збалансованість інтересів сторін, за висновками суду, вжиття вказаних заходів забезпечення пов'язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову у розглядуваній справі та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача та позивача, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Що ж до клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» в частині заборони Головному управлінню юстиції у місті Києві проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", суд відзначає, що за приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" єдиний державний реєстр створюється і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який є його розпорядником. Адміністратором Єдиного державного реєстру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, приймаючи до уваги, що державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роса Волині", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців чинним законодавством України віднесено до повноважень Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, враховуючи пряму заборону вжиття заходу до забезпечення позову шляхом заборони здійснювати органами державної влади покладених на них згідно із законодавством повноважень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва , -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову у справі № 910/13836/14 накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 37687452) що становить 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса Волині".

3. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерела Поділля» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, код ЄДРПОУ 38962976).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роса Волині" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 37687452).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і дійсна для пред'явлення до виконання до 15.07.2015 р.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому чинним законодавством України

Суддя Пригунова А.Б.