Рішення № 39771456, 08.07.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" липня 2014 р. Справа № 906/670/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорську Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Зозуль О.Д. - дов. №НЮ-19 від 01.01.2014р.;

від відповідача: Стаднік Р.П. - дов. №81 від 03.03.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (м.Львів) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (м. Рівне)

до Державного підприємства "Олевське лісове господарство" (смт. Олевськ)

про стягнення 24610,00 грн.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача штрафу в сумі 24610,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.06.2014р.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2014р. відкладено розгляд справи на 08.07.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив зменшити розмір штрафу та розстрочити його оплату на три місяці.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014р. Державним підприємством "Олевське лісове господарство" зі станції Олевськ Південно-Західної залізниці на адресу фірми «Erder-Tuzser Zrt» вагоном № 96289087 було відправлено вантаж: лісоматеріали, маса нетто 63000кг., тара 24600 кг, вантажопідйомність вагону - 65 000 кг, що підтверджується накладною №34698217 (а.с. 8-9).

15.01.2014р. на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі показників тензометричної ваги та акту загальної форми №60 даний вагон був відчеплений для комісійного зважування на статичній вазі.

За результатами контрольного переважування вагону з вантажем на вагонних вагах станції Здолбунів перевізником був складений комерційний акт серія Б №012976/13 від 16.01.2014р., де зазначено, що працівниками станції Здолбунів Львівської залізниці проведено комісійне зважування маси вантажу на 150-тонних залізничних вагах, клеймо 2013, у вагоні №96289087 було відправлено вантаж: лісоматеріали, маса нетто 63000 кг., тара 24600 кг, вантажопідйомність вагону - 65 00 кг., в дійсності виявлено: маса нетто 67200 кг, маса брутто 91800 кг, тара 24600 кг, більше проти документа 4200кг більше вантажопідйомності на 2200 кг. Згідно показників ваги зазначений даний вагон був навантажений понад норму, що в свою чергу загрожувало безпеці руху відповідно до Правил технічної експлуатації вагонів розділ 15 п. 15.27, вагон було затримано на станції Здолбунів.

На підставі листа відповідача №98 від 17.01.2014р. (а.с. 14) даний вантаж перевантажено у вагон №68716349 із більшою вантажопідйомністю, а саме -71т.

У відповідності до положень ст. 12, 15 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 24610,00грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.2 ст.908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. №457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут залізниць).

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

За правилами статті 24 Статуту залізниць залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Як зазначено в ст.6 Статуту залізниць, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Таким чином, накладна як основний перевізний документ повинна відповідати вимогам, встановленим Правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989).

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, встановлено пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної "маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" - зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 % (п.2.6 Правил оформлення перевізних документів).

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт (п.5.5. Правил оформлення перевізних документів).

Як вбачається з матерілів справи, факт перевантаження вагону зафіксовано в комерціному акті від 16.01.2014р.

У відповідності до § 3 статті 12 Угоди про міжнародне вантажне сполучення штраф стягується при неправильному, неповному та неточному зазначенні в накладній відомостей в результаті чого: при завантаженні вантажу відправником було допущено перевантаження вагона поза його максимальну вантажопідйомність (§6 статті 9 СМГС).

Штраф стягується у відповідності до статті 15 СМГС у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці, на якій було виявлено цей надлишок.

Згідно розрахунку позивача, розмір штрафу за перевезення надлишку маси вантажу склав 24610,00грн. (4922,00 грн. *5).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 24610,00грн. штрафу є обгрунтованими та заявленими відповідно до норм чинного законодавства.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення 24610,00грн. штрафу, суд вважає за можливе зменшити його розмір до 20000,00грн., враховуючи наступне.

Штрафними санкціями, згідно ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічна за змістом норма передбачена і ст. 233 ГК України.

При цьому, відповідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Нормами п.3 ч.1 ст.83 ГПК України визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом встановлено, що затрати, понесені позивачем в результаті виконання робіт, які є результатом неправильного зазначення у накладній маси вантажу в сумі 19826,90 грн., відшкодовані відповідачем у повному обсязі, причиною внесення неправильних відомостей є об'єктивний фактор, оскільки не вбачається будь-чиєї та будь-якої зацікавленності в цьому. Крім того, відповідач визнав факт неправильного зазначення у накладній маси вантажу. За таких обставин, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу до 20000,00 грн.

У задоволенні клопотання відповідача про розстрочку сплати штрафу на три місяця суд відмовляє, у зв'язку з недововеденням відповідачем обставин, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим та неподанням відповідних доказів.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викаладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу до 20000,00грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Олевське лісове господарство" (11002, Житомирська область , м. Олевськ, вул. Пушкіна, 18, ідентифікаційний код 00991901)

на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79007, м.Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900)

- 20000,00 грн. штрафу;

- 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.07.14

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - до справи;

2- відповідачу (наручно)