Постанова № 39770260, 09.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 9897/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Чех М.В.;

від відповідача - Джоголик Ю.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.01.2013р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Карпатнафтохім» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Івано-Франківської обл. Державної податкової служби форми «В4» № 0000271504/0 від 06.12.2012р.; стягнути з державного бюджету понесені судові витрати (Т.1, а.с.5-10).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.10-14).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ТзОВ «Карпатнафтохім», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.19-22).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що складений Акт перевірки містить неточності та суперечності щодо правової позиції податкового органу; відповідач прийшов до помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.102.5 ст.102, пп.«б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу /ПК/ України та неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року (рядки 21, 22, 24) та відобразив вказану суму в довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ, за спірний період на загальну суму 12163193 грн.

Відповідач до правовідносин стосовно порядку визначення ним сум від'ємного значення ПДВ і повернення останніх апелянту цілеспрямовано і протиправно застосовує норми, які регламентують інші відносини платника податку із бюджетом - щодо повернення платнику податку надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або їх відшкодування.

В Акті перевірки, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, немає посилань на конкретну норму права, яка була порушена апелянтом; також немає посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 07.11.2012р.-16.11.2012р. ревізором Калуської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ «Карпатнафтохім» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року та показників уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих за червень, липень 2012 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 2468/15-4/33129683 від 19.11.2012р. (Т.1, а.с.18-26).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог п.187.8 ст.187 ПК України, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту за операціями з постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких є митна територія України, за серпень 2012 року в розмірі 5189 грн. та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту серпня 2012 року на 5189 грн.

Також позивачем не дотримані вимоги п.102.5 ст.102, п.200.4 «б» ст.200 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкового декларації за серпень 2012 року) на загальну суму 12163183 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271504/0 від 06.12.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 12168372 грн. за серпень 2012 року (Т.1, а.с.12).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування суми ПДВ, що виникла за рахунок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2005 року в сумі 343666 грн., січень 2008 року в сумі 6039294 грн., лютий 2008 року в сумі 184130 грн., березень 2008 року в сумі 64861 грн., квітень 2008 року в сумі 31906 грн., травень 2008 року в сумі 138882 грн., червень 2008 року в сумі 25568 грн., липень 2008 року в сумі 49650 грн., серпень 2008 року в сумі 269114 грн., жовтень 2008 року в сумі 220320 грн., листопад 2008 року в сумі 887819 грн., грудень 2008 року в сумі 411449 грн., січень 2009 року в сумі 1142958 грн., лютий 2009 року в сумі 472356 грн., березень 2009 року в сумі 512046 грн., квітень 2009 року в сумі 1211947 грн., травень 2009 року в сумі 9129 грн., червень 2009 року в сумі 66075 грн., липень 2009 року в сумі 82013 грн., в загальній сумі 12163183 грн., оскільки останній зареєстрований платником ПДВ понад 12 календарних місяців та в попередніх податкових періодах сформував обсяг оподаткованих операцій, що є більшим ніж від'ємне значення, задеклароване у вищенаведених податкових деклараціях з ПДВ.

Згідно пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також п.102.5 ст.102 ПК України заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За таких обставин, позивач мав можливість скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування з моменту виникнення такого права в межах 1095 днів.

Звідси, в порушення наведених норм позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року по рядку 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», рядку 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» і рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», а отже й відображено зазначені суми в довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за серпень 2012 року), залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2005 року в сумі 343666 грн., січень 2008 року в сумі 6039294 грн., лютий 2008 року в сумі 184130 грн., березень 2008 року в сумі 64861 грн., квітень 2008 року в сумі 31906 грн., травень 2008 року в сумі 138882 грн., червень 2008 року в сумі 25568 грн., липень 2008 року в сумі 49650 грн., серпень 2008 року в сумі 269114 грн., жовтень 2008 року в сумі 220320 грн., листопад 2008 року в сум 887819 грн., грудень 2008 року в сумі 411449 грн., січень 2009 року в сумі 1142958 грн., лютий 2009 року в сумі 472356 грн., березень 2009 року в сумі 512046 грн., квітень 2009 року в сумі 1211947 грн., травень 2009 року в сумі 9129 грн., червень 2009 року в сумі 66075 грн., липень 2009 року в сумі 82013 грн., в загальній сумі 12163183 грн.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 12168372,00 грн., прийняте з дотриманням норм чинного законодавства.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Як свідчать матеріали справи, спірна сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 12163183 грн. була задекларована позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.4.6.6 Порядку заповнення податкової декларації, затв. наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду відображається та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду - залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування.

Формою декларації з ПДВ, затв. наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що значення рядка 24 декларації розраховується як різниця між значеннями рядків 22 та 23 декларації.

При цьому, відповідно до пп.4.6.5 Порядку заповнення податкової декларації, затв. Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., у рядку 23 декларації зазначається сума ПДВ, що належить до відшкодування.

Таким чином, враховуючи положення п.200.4 ПК України та наказу Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., позивач, декларуючи спірну суму від'ємного значення у рядку 24 декларації, не заявляв її до відшкодування (повернення) з бюджету.

Згідно п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Дана норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та не порушена позивачем, оскільки він не заявляв до відшкодування спірну суму ПДВ (не подавав заяви про повернення з бюджету даної суми).

За податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом даного спору, підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ.

Положення п.102.5 ст.102 ПК України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у серпні 2012 року, є безпідставними.

В той же час, позивачем виконані вимоги пп.«б» п.200.4 ст.200 ПК України та Порядку заповнення податкової декларації, зат. наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., а саме у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року задекларований залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, який обчислений як різниця між значеннями рядків 22 та 23 декларації.

Крім того, в Акті перевірки відповідач зробив висновок про порушення позивачем п.187.8 ст.187 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за операціями з постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких є митна територія України, в розмірі 5189 грн., та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту серпня 2012 року на 5189 грн.

Зазначений висновок Відповідача стосується операції позивача з компанією Applied Market Informаt (Англія) по договору № 01/А201200968 від 23.02.2012р. про надання позивачу послуг по організації участі делегатів позивача в конференції «НVС Formaition» з 20 по 23 березня у м.Дюсельдорф (Німеччина).

Відповідно до п.187.8 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Позивач, як отримувач послуг від нерезидента за договором № 01/А201200968 від 23.02.2012р., включив податкові зобов'язання з ПДВ за вказаною операцією до уточнюючого розрахунку з ПДВ від 06.08.2012р. Отже, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України позивач мав право на податковий кредит з ПДВ по вказаній операції.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, прийняте Калуською ОДПІ податкове повідомлення-рішення № 0000271504/0 від 06.12.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 12168372 грн. за серпень 2012 року, слід визнати протиправним і скасувати.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 2146 грн. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати прийняте Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської обл. Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення № 0000271504/0 від 06.12.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 12168372 грн. за серпень 2012 року.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» судові витрати в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської обл. Державної податкової служби.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька