Ухвала суду № 39770245, 07.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року Справа № 876/14308/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийського міськрайонного центру зайнятості про визнання протиправним рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Стрийського міськрайонного центру зайнятості про визнання протиправним рішення стосовно припинення виплати допомоги по безробіттю, зобов'язання виплатити вказану допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.06.2012 року в кінці робочого дня видали направлення на працевлаштування в Державну службу охорони Стрийського ГУМВС України у Львівській області та у ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» та повідомили строк наступного відвідування центру зайнятості - о 16.00 год. 14.06.2012 року. Від роботодавців 13 та 14 червня 2012 року отримав відмову у здійсненні працевлаштування, яку 15.06.2012 року з пропуском стоку, встановленого відповідачем, подав до центру зайнятості. Позивач вважає, що строк подання інформації про результати проходження направлення ним пропущений з поважних причин, а тому відповідач неправомірно припинив виплату позивачу допомоги по безробіттю з підстави несвоєчасного подання інформації в центр зайнятості.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив позивач - ОСОБА_1, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням наведеним в позовній заяві, зокрема вважає, що не мав змоги з»явитися в Стрийський МРЦЗ, оскільки відмову в працевлаштуванні отримав в кінці робочого дня 14.06.2012 року, а на слідуючий день з»явившись до відповідача, останній повідомив про припинення виплати.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи,

правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі наказу Стрийського міськрайонного центру зайнятості від 20.01.2012 року №НТ-120120 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

12.06.2012 року Стрийським міськрайонним центром зайнятості позивачу видано направлення на працевлаштування до Державної служби охорони Стрийського ГУМВС України у Львівській області та у ДП «Стрийський вагоноремонтний завод», що підтверджується витягом з Додатку до персональної картки безробітного «Відвідування особою центру зайнятості, надані послуги та прийняті рішення».

Корінцем направлення №13501205230141005 від 12.06.2012 року стверджується, що позивач відмовився від заняття посади охоронця у Державній службі охорони Стрийського ГУМВС України у Львівській області, що підтверджується підписом керівника на корінці направлення від 20.06.2012 р.

Відповідно до корінця направлення №13071206120008002 від 12.06.2012 року у ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» позивачу відмовлено у прийнятті на роботу з причини, що його кандидатура не відповідає вимогам, що підтверджується підписом керівника на корінці направлення від 20.06.2012 року

Тому суд вірно визначив, що інформація, вказана позивачем у позовній заяві щодо того, що звертався до роботодавців 13 та 14 червня 2012 року, не відповідає дійсності.

З аналізу додатку до персональної картки вбачається, що позивачу дана рекомендація з'явитись 14.06.2013 р. о 16.00 год. до Стрийського МРЦЗ, проте вказана рекомендація виконана не була, у встановлений час позивач до центру зайнятості не з'явився.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. №219 .

Пунктом 13 вказаного Порядку встановлено, що громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, повинні відповідно до письмових рекомендацій працівників державної служби зайнятості сприяти своєму працевлаштуванню, відвідувати центр зайнятості у визначений і погоджений з ними час, з пред'явленням при кожному відвідуванні паспорта, а особи, зазначені в абзаці другому пункту 3 цього Порядку, - довідки про реєстрацію місця проживання, виданої житлово-експлуатаційною організацією або органом внутрішніх справ, свідоцтва про народження (для осіб, що не досягли 16-річного віку) і трудової книжки, брати участь у семінарах, інших масових заходах, що проводяться державною службою зайнятості з метою надання допомоги громадянам у пошуку підходящої роботи і роботодавцям у доборі працівників.

Відповідно до пп.5 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пп.3 п.5.4. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. N 307 тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.

Відповідно до п.п.13 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів.

На підставі наказу Стрийського МРЦЗ Львівського обласного центру зайнятості від 15.06.2012 р. №НТ-120615 ОСОБА_1 скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до п.п.5 п.5 ст.31 Закону України «Про надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» на строк від 14.06.2012 р. по 09.09.2012 р. З вказаним наказом позивача ознайомлено 21.06.2012 р., що посвідчується його підписом у Додатку до персональної картки безробітного «Відвідування особою центру зайнятості, надані послуги та прийняті рішення».

Позивач після ознайомлення з наказом про скорочення виплати допомоги по безробіттю 21.06.2012 року Стрийський МРЦЗ більше не відвідував. Доказів протилежного судом в ході розгляду справи не здобуто.

Згідно з наказом Стрийського МРЦЗ від 16.07.2012 р. №НТ120716 ОСОБА припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості без поважних причин 30 к.д. і більше відповідно до п.п.13 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та знято з обліку.

Твердження апелянта про звернення ним до центру зайнятості 15.06.2013 року не підтверджується належними і допустимими доказами. Більше того, у додатку до журналу ПК №1 зазначено, що позивач з'явився до Стрийського МРЦЗ 21.06.2012 року і в цей же день був ознайомлений з наказом про скорочення виплати йому допомоги по безробіттю від 15.06.2012 р. №НТ-120615, у зв'язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме у зв'язку з нез'явленням до центру зайнятості 14.06.2012 р. Вказаний наказ позивачем не оскаржувався.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на невиконання позивачем рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню Стрийський МРЦЗ правомірно прийняв рішення про скорочення та подальше припинення виплати допомоги по безробіттю позивачу.

За приписами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року у справі № 813/7575/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г.Левицька

І.М.Обрізко