Ухвала суду № 39766174, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5173/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. у справі №826/5173/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.14р. №0000942201 та №0000962201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом ПП «СТРОЙТОРГ-Т» не мали товарного характеру, що встановлено актом Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 23.01.13р. №185/22-03/36586596 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «СТРОЙТОРГ-Т» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати податків та зборів при взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.09.12р. по 30.09.12р. та при взаємовідносинах з ТОВ «Сімкард» за період з 01.12.11р. по 31.12.11р.».

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ПП «СТРОЙТОРГ-Т» за період з 01.01.11р. по 31.12.13р.», за результатами якої складено акт від 21.02.14р. №9/26-53-22-01-26/30055368.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.03.14р.:

№0000942201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 256 554,50 грн., в т.ч. основний платіж 179 934 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 76 620,50 грн.;

№0000962201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 221 904,25 грн., в т.ч. основний платіж - 199 176 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 22 728,25 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 179 934 грн., у т.ч.: за лютий 2011 року - 9 104 грн., за травень 2011 року - 17 591 грн., за липень 2011 року - 22 664 грн., за серпень 2011 року - 25 336 грн., за грудень 2011 року - 18 659 грн., за лютий 2012 року - 14 093 грн., за березень 2012 року - 6 098 грн., за квітень 2012 року - 17 097 грн., за травень 2012 року - 16 778 грн., за липень 2012 року - 14 105 грн., за вересень 2012 року - 8 409 грн.;

п.5.1., п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 199 176 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - 11 380 грн., за 2 квартал 2011 року - 20 229 грн., за 2-3 квартали 2011 року 75 430 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 96 887 грн., за 1 квартал 2012 року - 21 200 грн., за півріччя 2012 року - 56 769 грн., за три квартали 2012 - 90 909 грн., за 2012 - 90 909 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на висновках акта Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 23.01.13р. №185/22-03/36586596 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «СТРОЙТОРГ-Т» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати податків та зборів при взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.09.12р. по 30.09.12р. та при взаємовідносинах з ТОВ «Сімкард» за період з 01.12.11р. по 31.12.11р.», яким не встановлено Товариства за місцезнаходженням, відсутність первинних документів, не встановлено факту поставки товарів від контрагентів - продавців на користь контрагентів - покупців.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару та послуг, в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата його вартості, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам законодавства та в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА №966665 основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: виробництво електричного освітлювального устаткування.

Як встановлено податковим органом при перевірці, між позивачем та ПП «СТРОЙТОРГ-Т» було укладено ряд договорів поставки від 22.06.11р., від 08.11.11р., від 01.12.11р., від 03.01.12р., від 16.01.12р., від 01.02.12р., від 15.02.12р., від 01.03.12р., від 15.03.12р., від 02.04.12р., від 20.04.12р., від 27.04.12р., від 03.05.12р., від 23.05.12р., від 01.06.12р., від 02.07.12р., від 16.07.12р., від 01.08.12р., від 16.08.12р., від 31.08.12р., від 03.09.12р., від 17.09.12р., від 01.10.12р., від 16.10.12р., від 31.10.12р., за умовами яких Продавець зобов'язувався поставити Покупцю електричне устаткування, а Покупець зобов'язувався оплатити вартість такого електричного устаткування (корпус ліхтаря, гайка веоика, лінза основна накладка на ручку тощо).

Також між позивачем та ПП «СТРОЙТОРГ-Т» було укладено договір надання інформаційних послуг від 08.11.11р. №42, за умовами якого замовник доручає виконавцю знайти підприємства -виробники, або підприємства - продавці, які виготовляють і продають радіоелементи, акумулятори, трансформатори на феритових сердечниках на території України і Росії, а також Замовник доручав Виконавцю знайти підприємства - виробники, або підприємства -продавці, які виконують автоматичний монтаж 8МВ - радіоелементів і ручний монтаж виводних радіоелементів на печатних платах в Україні і Росії.

В підтвердження придбання товару та послуг матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, сертифікати відповідності продукції , атестати виробництва продукції, які в сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій та відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості послуг та товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивача.

В підтвердження надходження товару на склад позивача матеріали справи містять оборотно-сальдові відомості по рахунку.

Крім того, позивачем в підтвердження придбання товару надано фотознімки.

Колегією суддів встановлено, що господарська необхідність укладення договорів із ПП «СТРОЙТОРГ-Т» обумовлена наявністю між позивачем та іншими суб'єктами господарювання (ТОВ «Виробниче об'єднання Прогрес», ТОВ «Кронос-Авто», ТОВ «ЕЛЕКТРОІМПУЛЬС» тощо) дилерських договорів по просуванню і реалізації акумуляторних ліхтарів позивача.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Покликання податкового органу на акт Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 23.01.13р. №185/22-03/36586596 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «СТРОЙТОРГ-Т» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати податків та зборів при взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.09.12р. по 30.09.12р. та при взаємовідносинах з ТОВ «Сімкард» за період з 01.12.11р. по 31.12.11р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались.

Слід зазначити, що на момент здійснення позивачем господарських операцій, ПП «СТРОЙТОРГ-Т» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем даних податкового обліку за наслідками господарських операцій з ПП «СТРОЙТОРГ-Т».

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Податковим органом також не надано доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. у справі №826/5173/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.14р. у справі №826/5173/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 14.07.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.