Постанова № 39766128, 18.04.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2014 року Справа № 811/1772/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградгідроспецбуд" (надалі - ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000712220 від 20.05.13, №000072220 від 20.05.13, №0000732220 від 20.05.13.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем за наслідками документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.12, оформленої актом №65/22-2/01416197 від 13.05.13, якою установлено порушення порядку формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Весна", ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс", які проведені на підставі нікчемних правочинів. Позивач, стверджуючи, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з вказаними контрагентами, які підтверджені належними первинними документами, вказуючи на відсутність судових рішень про визнання недійсними укладених угод, просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

У судовому засіданні 23.09.13 на підставі ст.55 КАС України допущено заміну відповідача - Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС - її процесуальним правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з ПДВ сформовані позивачем за правочинами з ТОВ "Весна", ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс", які не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до вигодонабувача. Посилаючись на результати перевірок цих контрагентів, якими встановлено, що вони займалися діяльністю, спрямованою на надання неправомірної податкової вигоди третім особам, наполягав на правомірності висновків акту перевірки позивача та оскаржуваних ним податкових повідомлень - рішень. У зв'язку з цим, просив суд у позові відмовити.

У судове засідання 18.04.14 представник сторін не прибули, подали заяв про розгляду справи за їх відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградгідроспецбуд" з 10.01.94 зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.52-54, т.1).

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС та ДПС у Кіровоградській області у період з 15.04.13 по 26.04.13 проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.12, за результатами якої складено акт №65/22-2/01416197 від 13.05.13 (а.с.8-44, т.1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.10 по 31.12.12 на загальну суму 140927 грн., у т.ч.: за 2 квартал 2012 року на суму 31938 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 28596 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 80393 грн.;

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.10 по 31.12.12, у т.ч.: за 1 квартал 2012 року на суму 1611 грн., за 1-2 квартали 2012 року на суму 82 296 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за період з 01.01.10 по 31.12.12 на загальну суму 178616 грн., у т.ч.: за березень 2012 року на суму 322 грн., за квітень 2012 року на суму 14742 грн., за червень 2012 року на суму 44318 грн., за вересень 2012 року на суму 42668 грн., за жовтень 2012 року на суму 19661 грн., за листопад 2012 року на суму 42941 грн., за грудень 2012 року на суму 13964 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "П" №0000712220 від 20.05.13, яким позивачеві за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, на підставі п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 82 296 грн. (а.с.45, т.1);

- форми "Р" №000072220 від 20.05.13, яким позивачеві за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 211 391 грн., з яких 140 927 грн. - основний платіж, 70 464 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.49, т.1);

- форми "Р" №0000732220 від 20.05.13, яким позивачеві за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 267 924 грн., з яких 178 616 грн. - основний платіж, 89 308 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.47, т.1).

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Весна", ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс".

Виходячи зі змісту акту перевірки №65/22-2/01416197 від 13.05.13, на розмір зменшеного позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням №0000712220 від 20.05.13 від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 82296 грн. вплинули висновки акту перевірки про безпідставність формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у І та ІІ кварталі 2012 року - у сумі 13751 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", та у ІІ кварталі 2012 року - у сумі 66 934 грн. по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс".

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку, на розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток, донарахованого податковим повідомленням - рішенням №000072220 від 20.05.13 у сумі 140 927 грн., вплинули висновки акту перевірки про безпідставне формування позивачем витрат на загальну суму 671090 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" у І та ІІ кварталі 2012 року на суму 15362 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 15362 грн. та заниження податку на прибуток на 3226 грн.), по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" у ІІ, ІІІ, ІУ кварталах 2012 року на суму 231701 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 231701 грн. та заниження податку на прибуток на 48656 грн.), по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" у ІІІ та ІУ кварталах 2012 року на суму 424027 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 424 027 грн. та заниження податку на прибуток на 89 045 грн.) (а.с. 38, т.4).

Податкове повідомлення-рішення №0000732220 від 20.05.13 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 178 616 грн. винесено у зв'язку з неправомірним завищенням податкового кредиту з ПДВ на цю суму, до якого призвело безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 3072 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" за березень, квітень 2012 року, у розмірі 11992 грн. - по взаємовідносинах з ПП "Аналітикбудторг" за квітень 2012 року, у розмірі 78 747 грн. - по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" за червень, вересень, жовтень, листопад 2012 року, у розмірі 84 805 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року. (а.с. 39 - 40, т.4)

Виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для коригування даних податкового обліку позивача, кваліфіковані податковим органом за п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, і полягали в тому, що позивач сформував витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з суб'єктами господарювання, які фактично не здійснювалися та є нікчемними.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п. 138.8 ст.138 ПК України).

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що дані податкового обліку ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд", у яких відображені взаємовідносини з ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс", ТОВ "Весна", ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами.

Досліджуючи у ході судового розгляду справи обставини реальності господарських операцій з ПП "Аналітикбудторг" (м. Кіровоград), на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд установив, що вони опосередковані договором поставки №24/002-04 від 24.04.12, за умовами якого ПП "Аналітикбудторг" (постачальник) зобов'язується поставити, а ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (покупець) прийняти і оплатити в строк товари в кількості та асортименті, згідно замовлень покупця (а.с.182-184, т.1).

На виконання умов вказаного договору ПП "Аналітикбудторг" поставлено позивачу товар - станки токарні вартістю 71 950 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними №61/04 від 28.04.12, №62/04 від 30.04.12 (а.с. 185, 188, т.1) із видачею податкових накладних №61 від 28.04.12, №62 від 30.04.12 (а.с. 186, 189, т.1). На момент перевірки оплата за товар проведена не була. (а.с. 162 - 163, т.3).

На підставі податкових накладних ПП "Аналітикбудторг" позивачем сформовано податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 11 991, 67 грн. (а.с. 198, т.3).

Щодо обставин фактичного постачання товарів судом з пояснень представника позивача установлено, що придбаний у ПП "Аналітикбудторг" товар доставлений силами постачальника, як це передбачено п.3.1 договору №24/002-04 від 24.04.12. Від перевізника позивач не отримував примірники товарно-транспортних накладних, оскільки позивач не вважає їх первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Прийняття товару від імені позивача здійснювала його уповноважена особа - Горун В.І. за довіреністю №46 від 20.04.12, яка зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (а.с. 20, 143, т. 2). Зарахування товарів до складу основних засобів оформлено актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 187, 190, т.1)

На запит суду ПП "Аналітикбудторг" підтверджено фінансово-господарські відносини з ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" за договором №24/002-04 від 24.04.13 та відображення їх у складі податкових зобов'язань. (а.с.124-143, т.2).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Агропромбудресурс" (м. Кіровоград) встановлено, що 30.01.12 між ними укладено договір поставки №02/30-12, за умовами якого ПП "Агропромбудресурс" (постачальник) зобов'язується поставити, а ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (покупець) прийняти і оплатити в строк дрібно-фасовочний матеріал для систем каналізації, водо- та газопостачання в кількості та асортименті згідно замовлення покупця (а.с.125-127, т.1).

На виконання умов вказаного договору ПП "Агропромбудресурс" поставлено позивачу товарів вартістю 472480, 90 грн., у т.ч. ПДВ - 78746, 83 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними №8/06 від 06.06.12, №9/06 від 08.06.12, №19/06 від 27.06.12, №8/09 від 14.09.12, №13/09 від 26.09.12, 14/10 від 24.10.12, №15/11 від 26.11.12 (а.с. 128, 130, 132, 146, 154, 160 т.1) із видачею податкових накладних №8 від 06.06.12, №9 від 08.06.12, №19 від 27.06.12, №8 від 14.09.12, №13 від 26.09.12, №14 від 24.10.12, №15 від 26.11.12 (а.с. 129, 131, 133, 147, 155, 161, т.1). Оплату за товар покупцем проведено в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, наданих представником позивача. (а.с.174-181, т.1)

На підставі податкових накладних ПП "Агропромбудресурс" позивачем сформовано податковий кредит у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 44318, 22 грн., вересень 2012 року - 17 693, 04 грн., жовтень 2012 року - 677, 60 грн., листопад 2012 року - 16057, 95 грн. (а.с.199- 203, т.3), а вартість придбаних товарів у розмірі 231 701 грн. включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства у відповідних податкових періодах (а.с. 56 -61, т.2)

Згідно з поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, постачання товарів здійснювалося силами постачальника або третіх осіб, найнятих для цих цілей постачальником, як це передбачено п.3.1 договору №02/30-12 від 30.01.12. Від перевізника позивач не отримував примірники товарно-транспортних накладних, оскільки позивач не вважає їх первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Приймання товарів від імені позивача здійснювала його уповноважена посадова особа - Кваша І.А. за довіреностями, які зареєстровані у журналі реєстрації довіреностей ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд", копія витягу з якого надана суду. (а.с. 192-196, т. 3).

Як пояснила суду представник позивача, поставлені ПП "Агропромбудресурс" товари частково використані ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" при виконанні будівельно-монтажних робіт, а частково - реалізовані позивачем наступним покупцям, на підтвердження чого надано суду копії видаткових накладних про поставку запчастин, відомості витрат матеріалів, реєстри матеріалів, що підлягають списанню, підсумкові відомості ресурсів (а.с. 143 - 145, 148-150, 156 - 159, 162 - 173, т.1). Операції з оприбуткування товарно-матеріальних цінностей відображено у бухгалтерському обліку відповідними проводками. (а.с. 134-137, т.1) Зарахування товарів до складу основних засобів та введення їх в експлуатацію оформлено відповідними вимогами, наказами, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 138, 139, 140, 142, 152, 153, т.1).

На запит суду ПП "Агропромбудресурс" підтверджено фінансово-господарські відносини з ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" за договором №02/30-12 від 30.01.12 та відображення їх у складі податкових зобов'язань. (а.с.1-74, т.3).

Допитаний в якості свідка директор ПП "Агропромбудресурс" ОСОБА_3 підтвердив господарські взаємовідносини з позивачем щодо поставки товарів за договором №02/30-12 від 30.01.12, що мали місце упродовж червня, вересня-жовтня 2012 року.

Відтак, судом установлено, що право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ у позивача по взаємовідносинах з ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс" щодо поставки товарів виникло внаслідок фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено належними первинними та розрахунковими документами, достовірність яких у ході судового розгляду справи відповідачем не спростована.

Воднораз, як вбачається зі змісту акту перевірки позивача, підставою для невизнання його права на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з цими контрагентами послугували висновки податкового органу про укладення ними правочинів, які не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

В підґрунтя цього покладено висновки актів перевірок Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №1235/1520/37096793 від 29.12.12 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Аналітикбудторг" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за вересень, жовтень, грудень 2011 року, квітень 2012 року", №55/22-7/37096823 від 24.04.13 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Агропромбудресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" за період з 01.06.12 по 30.06.12", Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №53/22-2/37096823 від 10.04.14 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП "Агропромбудресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Весна" за період з 01.08.12 по 31.12.12, з ПП "Оптіма Інвест-Груп" за період з 01.01.13 по 31.01.13" (а.с.225-231, 232-238, т.1, а.с. 3-18, т.2), якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання

Як пояснив суду представник відповідача, ці акти використані відповідачем під час перевірки позивача, як ймовірного вигодонабувача, залученого до ланцюгів товарно-грошових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання.

У зв'язку з цим суд зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

Стверджуючи про правомірність коригування даних податкового обліку позивача шляхом виключення зі складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс", які нібито займалося діяльністю, спрямованою на надання неправомірної податкової вигоди третім особам, відповідач не надав суду судових рішень про визнання недійсними угод, укладених позивачем з ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс", ініційованих податковим органом на підставі ст.ст. 234, 228 ЦК України, або щодо фіктивної діяльності останніх, визнаної такою у порядку, передбаченому статтею 55-1 ГК України, статтею 205 КК України.

Суд, дослідивши у судовому засіданні обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та суми ПДВ, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". У судовому засіданні достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

У ході судового розгляду судом не здобуто доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при декларуванні ним даних податкового обліку по спірним взаємовідносинах з ПП "Аналітикбудторг", ПП "Агропромбудресурс" є безпідставними.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Весна" (м. Київ), на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що виявлені податковим органом під час перевірки позивача порушення стосуються господарських зобов'язань, що випливають із укладених ним з ТОВ "Весна" договорів про надання послуг механізмів №3/2-09 від 03.09.12, №10/1-12 від 01.10.12, №11/3 від 01.11.12, №2/12 від 01.12.12. (а.с. 72, 84, 92, 101, т.1) За умовами цих договорів ТОВ "Весна" (виконавець) по замовленню надає послуги ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (замовнику) віброкотком, екскаватором, автокраном, в також з перебазування та доставки цих механізмів.

На виконання умов цих договорів ТОВ "Весна" виписані позивачу такі первинні документи про поставку послуг на загальну суму 508 832 грн., у т.ч. ПДВ - 84 805, 33 грн.:

- акт виконаних робіт від 28.09.12, податкова накладна №52 від 28.09.12 на суму 149 850 грн., в т.ч. ПДВ - 24 975 грн. (а.с. 73, 74, т.1);

- акт виконаних робіт від 31.10.12, податкова накладна №71 від 31.10.12 на суму 113 900 грн., в т.ч. ПДВ - 18 983,33 грн. (а.с. 85, 86, т.1);

- акт виконаних робіт від 30.11.12, податкова накладна №123 від 30.11.12 на суму 161 301 грн., в т.ч. ПДВ - 26 883,50 грн. (а.с. 93, 94, т.1);

- акт виконаних робіт від 28.12.12, податкова накладна №71 від 28.12.12 на суму 83 781 грн., в т.ч. ПДВ - 13 963,50 грн. (а.с. 102, 103, т.1).

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, наданих представником позивача (а.с.114-124, т.1).

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Весна" включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларації з ПДВ, а саме 24975 грн. - за вересень 2012 року, 18983, 33 грн. - за жовтень 2012 року, 26883, 50 грн. - за листопад 2012 року, 13963, 50 грн. - за грудень 2012 року. (а.с. 38 - 53, т.2, а.с. 200 - 203, т.3). Вартість придбаних послуг у розмірі 424027 грн. включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток податкових декларацій з податку на прибуток підприємства у відповідних податкових періодах (а.с. 58 - 61, т.2 )

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до статей 901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З пояснень представника позивача установлено, що належні ТОВ "Весна" механізми залучалися позивачем до виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції елеваторного комплексу, розташованого у м. Світловодську, які виконувалися позивачем як субпідрядником за контрактами №12-07/2012 від 12.07.12, №09-08/2012 від 09.08.12, укладеними з ТОВ "Гермес - Трейдінг", ТОВ "Кременчукнафтохімбуд - інвест". (а.с.101, 103-111, т.3). Крім того ТОВ "Весна" здійснювало також послуги з переміщення цих механізмів з міста Кіровограда до міста Світловодська, де виконувалися будівельно-монтажних робіт, і у зворотному напрямку.

Як вбачається з договорів про надання послуг механізмів №3/2-09 від 03.09.12, №10/1-12 від 01.10.12, №311/3 від 01.11.12, №2/12 від 01.12.12, укладених між позивачем та ТОВ "Весна", послуги надавалися віброкотком 10т, екскаватором гусеничним, автокраном 55тн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.10 №8 затверджено Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів.

За визначенням, наведеним у цьому Порядку, великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі - технологічний транспортний засіб) - великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва.

Згідно з пунктами 3, 7 цього Порядку реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держгірпромнагляду. Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, - за місцем проживання або перебування фізичної особи.

Відповідно до пункту 20 Додатку №3 до Порядку видачі дозволів а виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11 №1107, технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду, віднесені до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Між тим, за інформацією, наданою на запит суду територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києва, великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби за ТОВ "Весна" не зареєстровані. Окрім того, ТОВ "Весна" не отримувало дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, обов'язкове одержання якого передбачено ст.21 Закону України "Про охорону праці" та Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11 №1107. (а.с.115, т.2).

Доводячи факт надання ТОВ "Весна" послуг з переміщення (перебазування) механізмів, а також їх використання у власній господарській діяльності, позивач надав суду копії товарно-транспортних накладних, у яких ТОВ "Весна" значиться автопідприємством та вантажовідправником, а ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" - замовником (платником) та вантажоодержувачем (а.с. 78 - 83, 90-91, 99 - 100, 106 - 107, т.1), а також змінні рапорти машиніста з відтисками печатки ТОВ "Весна" (а.с. 75 - 77, 87 - 89, 95 - 98, 104 - 105, т.1)

Розділом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, визначено, що товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Суд критично оцінює надані суду копії товарно-транспортних накладних, у яких ТОВ "Весна" значиться автопідприємством та які надані позивачем суду як докази перевезення механізмів. Так, у товарно-транспортних накладних від 18.09.12, 28.09.12, 08.10.12, 26.10.12, 01.11.12, 23.11.12, 03.12.12, 14.12.12 зазначено автомобіль марки КРАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, який нібито перевозив екскаватор та гусеничний кран (а.с. 80, 81, 90, 91, 99, 100, 106, 107, а.с. 1). Між тим, за інформацією УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, наданої на запит суду, державний номерний знак НОМЕР_3 станом на вересень - грудень 2012 року був закріплений за легковим автомобілем ЗАЗ НОМЕР_2, який зареєстрований на праві власності на громадянином ОСОБА_4 (а.с. 105, т.2), що виключає можливість перевезення ТОВ "Весна" цим легковим автомобілем великотоннажних екскаватора та гусеничного крана, як це вказано у згаданих товарно-транспортних накладних.

Під державним номерним знаком 3510 КДН, зазначеним у товарно-транспортних накладних від 17.09.12, 28.09.12 (а.с. 82, 83, т.1), станом на вересень 2012 року був зареєстрований автомобіль ЗИЛ 431410 (власник - колгосп імені Карла Маркса), але не автомобіль КАМАЗ, як це вказано у згаданих товарно-транспортних накладних. (а.с. 105, т.2)

Товарно-транспортні накладні від 17.09.12, 28.09.12, складені щодо переміщення автокрана (а.с. 78, 79, т.1) не містять інформації про державний номерний знак цього транспортного засобу спеціального призначення, який має бути зареєстрований в Державтоінспекції. (абз.64 ст.1, ч.3 ст.19 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Між тим, відповідно до інформації управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області, наданої на запит суду, за ТОВ "Весна" станом на вересень - грудень 2012 року транспортні засоби на обліку не значилися (а.с.105, т.2).

Згідно з розділом 11 ДБН В.2.8-9-98 "Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент, експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги", які є обов'язковими для всiх юридичних i фiзичних осiб, що експлуатують машини, незалежно вiд форм власностi та вiдомчої належностi, за кожною машиною слiд провадити облiк: обсягiв виконаних робiт, тривалостi використання, фактичної наробки або пробiгу, проведених заходiв щодо технiчного обслуговування та ремонту, облiк робiт, виконаних машинами, здiйснюється за даними шляхових листiв та змiнних рапортiв машинiстiв. Для виконання усiх видiв облiку (обсягiв робiт, технiчних обслуговувань, планових i непланових ремонтiв, зберiгання машин) використовуються вiдповiднi журнали.

Суд не приймає до уваги надані представником позивача копії змінних рапортів машиніста (а.с. 75 - 77, 87 - 89, 95 - 98, 104 - 105, т.1), оскільки вони не відповідають типовим формам первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів, затвердженим наказом Міністерства статистики України від 13.06.97 №149 "Про затвердження типові форми первинної облікової документації з обліку роботи будівельних машин та механізмів, зокрема ЕБМ-3 "Рапорт N про роботу будівельної машини (механізму)", ЕБМ-4 "Рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму)", ЕБМ-5 "Картка обліку роботи будівельної машини (механізму)".

Також позивачем суду не надано журнал обліку роботи будівельної машини (механізму) (№ЕБМ-6), призначений для щоденного обліку і контролю роботи будівельних машин і механізмів, як власних так і залучених, у якому були б відображені роботи будівельних механізмів (віброкотка, екскаватора, автокрана) належних ТОВ "Весна", а також довідок про виконані роботи (послуги) (№ ЕБМ-7), призначених для підтвердження обсягів виконаних робіт (послуг) будівельними машинами і механізмами та для проведення розрахунків виконавців з замовниками, які б складалися між ним та ТОВ "Весна".

У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "Весна" не мало технічних та технологічних можливостей для надання послуг з експлуатації великотоннажних транспортних засобів, оскільки у нього був відсутній персонал, основні фонди, матеріально-технічні ресурси, транспортні засоби, економічно необхідні для провадження цієї господарської діяльності та виконання вказаних господарських операцій. Ці обставини підтверджені актом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Весна" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року", що використаний відповідачем під час перевірки позивача (а.с. 239-244, т.1).

Податкові декларації з податку на прибуток підприємства, подані ТОВ "Весна" за ІІІ, ІУ кв. 2012 року, свідчать, що у вказані періоди у підприємства були відсутні активи, запаси та основні фонди, які б потребували здійснення адміністративних витрат на їх утримання. (а.с.144 - 148, т.2). У вказані періоди ТОВ "Весна" не звітувало до податкової інспекції про найманих працівників та не подавало податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с. 144, т.2).

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За таких обставин, враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "Весна" позивачеві послуг, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати вартості робіт/послуг. Перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ "Весна" за послуги, що фактично цим суб'єктом не виконувались, не було вчинено з метою отримання доходу, тому такі дії не пов'язані з веденням господарської діяльності. Як встановлено у судовому засіданні, позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а складання документів, які б дали правові підстави позивачеві отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

При цьому суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

А відтак, суд приходить до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з ТОВ "Весна" знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Доводячи правомірність формування даних податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (м. Херсон), позивач послався на те, що упродовж березня - квітня 2012 року він придбав у ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" дизельне паливо у кількості 1946 л на загальну суму 18 434,81 грн., у т.ч. ПДВ - 3 072,47 грн. Про поставку товарів ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" на адресу позивача виписано такі первинні документи:

- видаткова накладна №К-00000008 від 31.03.12, податкова накладна №16 від 31.03.12 на суму 1 933,24 грн., в т.ч. ПДВ - 322,21 грн. (а.с. 191, 192, т.1);

- видаткова накладна №К-00000010 від 30.04.12, податкова накладна №8 від 30.04.12 на суму 16 501,57 грн., в т.ч. ПДВ - 2 750,26 грн. (а.с. 194, 195, т.1).

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларації з ПДВ, а саме 322, 21 грн. - за березень 2012 року, 2750, 26 грн. - за квітень 2012 року (а.с. 29 - 37, т.2, а.с. 197, 198, т.3). Вартість придбаних товарів у розмірі 15362 грн. включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, зокрема - 1611 грн. - за І квартал 2012 року, 13751 грн. - за півріччя 2012 рік. (а.с. 54 - 58, т.2)

Згідно з поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, придбане дизельне паливо відпускалося позивачу упродовж березня - квітня 2012 року для заправки його транспортних засобів, які були задіяні при виконанні позивачем договору будівельного субпідряду №56 від 06.10.11, укладеного ним з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія". Заправка транспортних засобів здійснювалася на автозаправній станції ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" на підставі лімітно-забірної відомості під розпис машиністів. (а.с. 101, т.3). При цьому представник позивача не зміг повідомити суду місце поставки дизельного палива - адреси АЗС, де здійснювалася заправка його транспортних засобів. Також суду не надано доказів проведення розрахунків за поставлене дизельне паливо.

Відповідно до пункту 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України відпуску нафтопродуктів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.08 за №805/15496, відпуск нафтопродуктів на автозаправних станціях здійснюється за готівку, за відомостями про відпуск нафтопродуктів, за талонами, за платіжними картками.

Згідно з пунктом 10.3.2 цієї Інструкції відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою N16-НП (додаток 16). Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія. Підприємства, АЗС на підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів періодично, але не менше одного разу на місяць, виписують зведені відомості-рахунки кожному споживачу за марками нафтопродуктів та цінами, установленими протягом місяця. У рахунках обов'язково зазначаються кількість та загальна вартість відпущених нафтопродуктів, у тому числі податок на додану вартість. Звіряння розрахунків з споживачами за відпущені нафтопродукти здійснюється щомісяця не пізніше п'ятого числа наступного за звітним місяця.

У ході розгляду справи позивачем не надано доказів складання між ним та ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" договорів про відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком та зведених відомостей-рахунків, виписаних АЗС з зазначенням кількості та загальної вартості відпущених нафтопродуктів.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на договір будівельного субпідряду №56 від 06.10.11 (а.с. 165 - 167, т.3), оскільки його умови не стосуються поставки позивачу дизельного палива. Надані копії лімітно-заробітних відомостей за березень - квітень 2012 року (а.с. 169, 171, 172, т.3) не відповідають формі відомостей про відпуск нафтопродуктів та не містять жодного реквізиту ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія".

Суд зазначає, що автозаправні станції та комплекси відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктів (ст.1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки").

Відповідно до пунктів 6, 8, 9 Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.02 №1288, реєстрації підлягають розташовані на території України небезпечні об'єкти, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій. Реєстрація обов'язкова для всіх небезпечних об'єктів незалежно від форми власності і підпорядкування. До осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, належать юридичні та фізичні особи - власники небезпечних об'єктів, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні. Реєстр веде Державний департамент страхового фонду документації.

Згідно з інформацією Державного департаменту страхового фонду документації, наданою на запит суду, станом на березень - квітень 2012 року у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів не було зареєстровано жодної автозаправної станції або іншого потенційно небезпечного об'єкта, власником або розпорядником якого визначено ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (а.с.107, т.2).

Отже, у ході судового розгляду справи не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з поставки ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" дизельного палива позивачеві, зокрема, з огляду на відсутність належних та достовірних доказів щодо походження цього товару, його відвантаження, прийняття за кількістю та якістю.

Відсутність фактичного здійснення господарських операцій, відображених у видаткових та податкових накладних, свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. З огляду на це, наявність цих первинних документів, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для віднесення відповідних сум до витрат та податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, який у постанові від 07.02.12 №21-425во10 вказав, що наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ТОВ "Весна" та ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія". Позивачем такі висновки не спростовані, а правомірність формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з цими контрагентами належними доказами не підтверджена. Вказані порушення порядку ведення первинного обліку призвели до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 3226 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 92 271 грн. (3226 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", 89045 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Весна") та до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 87 877 грн. (3072 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", 84805 грн. - по взаємовідносинах з ТОВ "Весна"). Тому податкові повідомлення - рішення у цій частині є правомірними та скасуванню не підлягають.

Воднораз, відповідачем не доведено правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ПП "Аналітикбудторг" та ПП "Агропромбудресурс", які підтвердженні належними первинними документами.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України у листі від 24.11.11 №2198/11/13-11, при застосуванні розглядуваної законодавчої норми судам слід ураховувати, що підвищена відповідальність за повторне порушення норм податкового законодавства може мати місце лише в разі повторного визначення контролюючими органами податкових зобов'язань, якщо і перше, і наступні нарахування відбулися після 1 січня 2011 року та за умови, якщо всі діяння, які були підставою для нарахувань, вчинені платником податків після 1 січня 2011 року.

Повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.

Як установлено судом, перше нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та застосування у зв'язку з цим штрафу у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання відбулося шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0000210227 від 18.03.13 на загальну суму 39269 грн., за наслідками перевірки, оформленої актом Кіровоградської ОДПІ №20/22-7/01416197 від 04.03.12 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" за період з 01.07.12 по 31.07.12". Цим же актом встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що стало підставою для донарахування йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування у зв'язку з цим штрафу у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0000200227 від 18.03.13 на загальну суму 37 759 грн.

Встановлено, що правомірність цих податкових повідомлень-рішень була предметом спору в адміністративній справі №811/988/13-а за позовом ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання протиправними та скасування рішень. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.13, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.13, позов ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано. (а.с.65 - 67, т.2, а.с. 99 - 101, т.4)

Крім того, за наслідками перевірки позивача, оформленої актом Кіровоградської ОДПІ №26/22-7/01416197 від 18.03.13 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Агропромбудресурс" за період з 01.10.11 по 31.10.11, з 01.12.11 по 31.12.11 та з 01.04.12 по 30.04.12", яким також установлено порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, щодо позивача на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України винесено податкове повідомлення - рішення №0000280227 від 28.03.13 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22109 грн., в тому числі 14 739 грн. за основним платежем та 7370 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення - рішення №0000270227 від 28.03.13 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 107 728 грн., в тому числі 71 818 грн. за основним платежем та 35 910 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Правомірність цих податкових повідомлень-рішень була предметом спору в адміністративній справі №811/1176/13-а за позовом ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання протиправними та скасування рішень. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.13, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.14, позов ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано. (а.с. 62 - 64, т.2, а.с.102-105, т.4)

Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, враховуючи факт скасування судовими рішеннями, що набрали законної сили, штрафних санкцій, застосованих до позивача за порушення податкового законодавства (заниження податкових зобов'язань), суд прийшов до висновку про неправомірність накладення спірними податковими повідомленнями - рішеннями на позивача штрафів на підставі ч.2 п.123.1 ст.123 ПК України у підвищеному розмірі. У спірних правовідносинах застосуванню підлягає ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України, яка передбачає накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Відтак, доведення у судовому засіданні факту вчинення податкових порушень - заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на 92 271 грн. зумовлює накладення штрафу у розмірі 23068 грн. (92271 грн. х 25%), а заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 87877 грн. зумовлює накладення штрафу у розмірі 21 969 грн. (87877 грн. х 25%).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

За наслідками розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000712220 від 20.05.13 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення розміру від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток на 66934 грн.

Податкове повідомлення - рішення №000072220 від 20.05.13 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 48656 грн. за основним платежем, 46396 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення - рішення №0000732220 від 20.05.13 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 90739 грн. за основним платежем, 67339 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з частинами 1, 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За подання до суду цього адміністративного позову з майновими вимогами на загальну суму 561 611 грн. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 294 грн. (а.с.2, 61 т.1). З огляду на часткове задоволення позовних вимог на суму 320 037 грн. (66 934 грн. + 95 025 грн. + 158 078 грн.), суд вважає за необхідне присудити позивачеві здійснені ним судові витрати з Державного бюджету України, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 1 307, 24 грн. (320 037 грн. х 2 294 грн.): 561 611 грн.)

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000712220 від 20.05.13, в частині зменшення розміру від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток на 66 934 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №000072220 від 20.05.13, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 48 656 грн. за основним платежем, 46 396 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000732220 від 20.05.13, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 90 739 грн. за основним платежем, 67339 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити публічному акціонерному товариству "Кіровоградгідроспецбуд" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1307, 24 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш