Ухвала суду № 39765897, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1138/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.14р. у справі №825/1138/14 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення від 27.03.13р. №0005271702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що вартість безкоштовного проїзду працівника залізниці не включається до складу фонду заробітної плати та не входить до бази для нарахування та утримання внесків до фондів обов'язкового соціального страхування.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ в м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області було проведено виїзну планову перевірку ВП Станції "Чернігів ПЗЗ" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.07.10р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 17.03.14р. №700/22/01069821.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення № 0005271702 від 27.03.13р., яким застосовано до Філії відокремленого підрозділу Станція Чернігів Південно-Західної залізниці штрафні санкції у розмірі 6 132,12 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Підставою для винесення спірного рішення слугували виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований та не утриманий єдиний внесок за 2011-2012 роки в сумі 12 264,14 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що Філія відокремленого підрозділу Станція Чернігів Південно-Західної залізниці відповідно до умов колективного договору здійснює відшкодування у повному обсязі проїзду на залізничному транспорті працівникам, їх дітям та пенсіонерам підприємства, а відтак повина утримувати та сплачувати єдиний внесок з відшкодованої суми.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування вартості проїзду на залізничному транспорті відноситься до бази оподаткування єдиним внеском.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованої в Мін'юсті 27.01.04р. за №114/8713 визначено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п.п. 2.2.10 Інструкції, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять зокрема витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.

Підпунктом 2.3.4 Інструкції передбачено, що іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами є виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування.

Виходячи з аналізу вказаний правових норм вбачається, що база оподаткування для сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є фонд оплати праці, який складається із фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до вимог Інструкції зі статистики заробітної плати до фонду додаткової заробітної плати відносяться витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту, а відтак зазначені витрати відносяться до фонду заробітної плати в цілому і є частиною бази для визначення суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону N 2464-VI (у редакції, що була чинною на момент прийняття оспорюваного рішення від 27.03.14р. (описка у році - помилково зазначено 2013 р., замість 2014р.), орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності оспорюваного рішення, а відтак відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.14р. у справі №825/1138/14 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.14р. у справі №825/1138/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 15.07.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.