Ухвала суду № 39760560, 10.07.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №584/1050/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Гриценко П. П.Номер провадження 11-кп/788/311/14 Суддя-доповідач - Рунов Категорія - 3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рунова В. Ю.,

суддів - Пархоменко О. М., Макаровець А. М.,

при секретарі - Сисенко Н.В.

з участю прокурора - Михалевича В.А.

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисників - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційними скаргами старшого прокурора прокуратури Сумської області у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Путивльського районного суду Сумської області від 08 січня 2014 року, за яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Павлоград Дніпропетровської області, мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) 07.07.1996 р. Тирнівським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140 і ст.46-1 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна з іспитовим строком на 1 рік;

2) 16.12.1997 р. Тирнівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.140 і ст.43 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 4 роки;

3) 25.07.2003 р. Тирнівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 і ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

4) 27.04.2007 р. Тирнівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.396 і ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

5) 11.03.2010 р. Тирнівським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.263 і ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

6) 03.02.2012 р. П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст.391, ч.1 ст.71 і ч.4 ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнений 20.11.2012 р. по відбуттю строку покарання

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України і йому призначене покарання:

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк тринадцять років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.3 ст.357 КК України у виді арешту на строк три місяці.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, раніше не судимий

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289, ч.3 ст.357 і ч.2 ст.185 КК України і йому призначене покарання:

- за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

- за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла, -

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, раніше судимий:

1) 07.08.2013 р. Путивльським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України і йому призначене покарання:

- за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Путивльського районного суду Сумської області від 07.08.2013 р. остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років із конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, крім житла, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, раніше судимий:

1) 19.07.2012 р. Путивльським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. Звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України і йому призначене покарання:

- за ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла;

- за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково у виді позбавлення волі на строк один рік приєднано невідбуту частину покарання за вироком Путивльського районного суду Сумської області від 19.07.2012 р. та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

Ухвалено стягнути:

- з ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 на користь держави витрати за проведення експертиз по 6482,41 грн. з кожного;

з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення експертиз 16482,41 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 визнані винуватими у тому, що 03.06.2013 р. близько 19-30 години, приготувавши маски для приховування обличчя та рукавички, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибули в м. Путивль Сумської області та проникли на подвір'я будинку АДРЕСА_4, де ОСОБА_11 підійшов до потерпілого ОСОБА_12 і на відмову у вимозі передати йому гроші, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, наніс останньому два удари кулаком в обличчя, від яких ОСОБА_12 впав на землю. Після цього, ОСОБА_9, вийшовши за межі спільної домовленості із братами Маткурбановими, маючи неприязні стосунки до ОСОБА_12 та переслідуючи корисливі мотиви на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, умисно, з метою позбавлення життя останнього, почав наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла лежачого ОСОБА_12, а потім взявши молоток та лом, наніс ними біля чотирнадцяти ударів у життєво важливі органи, причинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці і, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з його смертю.

В цей час ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зайшли в приміщення будинку, де ОСОБА_3, побачивши потерпілу ОСОБА_13, скоїв напад на неї, нанісши удар кулаком в обличчя, від чого вона впала. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_11 затягнули потерпілу в будинок, зв'язали руки, накинули на голову наволочку та, погрожуючи її життю вбивством, які потерпіла при таких обставинах сприймала як реальні та такі, що дійсно можуть бути реалізовані, почали вимагати передати їм гроші, а коли остання повідомила їм про відсутність грошей, ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 обшукали кімнати будинку, в ході чого продовжували висловлювати погрози на позбавлення її життя. В ході такого обшуку ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, заволоділи чотирма банківськими пластиковими картками на ім'я потерпілого ОСОБА_12 «Приват банку» і одну «Райффайзен Банк Аваль» та іншим майном, а всього викрали майна на загальну суму 6836,87 грн.

Крім того, ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 під час розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13, перебуваючи у їх будинку, заволоділи важливими особистими документами на ім'я ОСОБА_12 та його рідних, які погрузили в автомобілі та по дорозі їдучи до м. Суми викинули під один із мостів по автодорозі, розуміючи при цьому, що відсутність таких документів суттєво ускладнить реалізацію особистих прав, свобод та законних інтересів.

03.06.2013 р. близько 24-00 години ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_10, перебуваючи на подвір'ї потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по АДРЕСА_4, за попередньою змовою, повторно проникли в гараж, де знаходився автомобіль «DAEWOO SENS» р.н. НОМЕР_1 вартістю 42476,40 грн. належний ОСОБА_12, викотили його з гаражу та погрузили викрадене майно потерпілих і документи, а також знаряддя вчинення злочину. Після цього ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сіли в цей автомобіль під керуванням останнього, а ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в автомобіль «СHERY QQ» р.н. НОМЕР_2 вартістю 37789 грн., який знаходився на подвір'ї будинку, під керуванням останнього, незаконно заволодівши таким шляхом транспортними засобами, зникли з місця скоєння злочину та поїхали в напрямку м. Суми.

В ніч з 03 на 04 червня 2013 р. неподалік від х. Щокин Путивльського району, ОСОБА_10 таємно викрав шляхом демонтування з передньої панелі автомобіля «DAEWOO SENS» р.н. НОМЕР_1 автомагнітолу «Challenger CH-8037» вартістю 1079,63 грн.

В поданих апеляційних скаргах та змінах до них:

- старший прокурор прокуратури Сумської області у кримінальному провадженні ОСОБА_8 просить змінити вирок суду, конфіскувавши на користь держави належні ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 533,16 грн., на які було накладено арешт, а також уточнивши у вступній частині вироку анкетні дані ОСОБА_9 - дату народження та відомості його про попередню судимість;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати вирок суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким дії ОСОБА_11 кваліфікувати за ч.3 ст.186 і ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання за цими статтями у виді позбавлення волі на строк чотири та п'ять років відповідно. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Путивльського районного суду Сумської області від 07.08.2013 р. та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років. Свої вимоги обґрунтовує тим, що головуючий по справі порушив порядок допиту його підзахисного, дослідження документів, демонстрації відеозапису слідчих дій з участю обвинувачених та потерпілих, суд обґрунтував свої висновки показаннями ОСОБА_11, які були надані ним під час досудового розслідування, невірно кваліфікував його дії за ч.4 ст.187 КК України та вважає, що в цій частині в його діях наявний склад злочину, передбачений ч.3 ст.186 КК України, кваліфікація дій обвинуваченого щодо незаконного заволодіння транспортними засобами за ч.2 ст.289 КК України в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшла, а також в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.357 КК України. Крім того, зазначає, що при призначенні ОСОБА_11 покарання, судом не в повній мірі були враховані дані про його особу, а саме визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та його позитивну характеристику, а тому, вважає за можливим призначити йому покарання в межах санкцій частин статей, за якими він обвинувачується;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду у зв'язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства та неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом був порушений порядок допиту обвинувачених, в діях його підзахисного не було умислу на вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, вина його доведена не була, що підтверджується доказами у провадженні, а тому вважає, що в його діях наявний склад злочину, передбачений ст.186 КК України, і крім цього, відсутні склади злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.357 і ч.2 ст.289 КК України;

- захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду відносно ОСОБА_9 в частині його засудження за п.6 ч.2 ст.115 КК України у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону України при кримінальну відповідальність, а провадження закрити у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді, оскільки ОСОБА_9 не мав умислу на вбивство потерпілого з корисливих мотивів, а вчинив таке на ґрунті неприязних відносин. Також зазначає, що вина її підзахисного ґрунтується тільки на його показаннях та не підтверджуються жодними іншими доказами.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 подав до апеляційного суду заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора Михалевича В.А., який підтримав свою змінену апеляційну скаргу та заперечив проти апеляційних скарг захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, доводи захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які підтримали кожен свою апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_6, які підтримали апеляційні скарги захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг колегія суддів вважає, що зазначені вище апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури Сумської області у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289, ч.3 ст.357 і ч.2 ст.185 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінального провадження та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

Що стосується тверджень захисника ОСОБА_4 щодо відсутності в діях обвинуваченого ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України; захисника ОСОБА_5 щодо відсутності в діях обвинуваченого ОСОБА_11 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України; захисника ОСОБА_7 щодо відсутності в діях ОСОБА_10 складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289, ч.3 ст.357 і ч.2 ст.185 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки обставини вчинення вказаними особами інкримінованих їм кримінальних правопорушень були ретельно досліджені та проаналізовані судом першої інстанції, всім наявним у кримінальному провадженні доказам була дана належна правова оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в розбійному нападі та в незаконному заволодінні транспортними засобами фактично визнав повністю, в умисному вбивстві - частково, зазначивши, що вчинив його не з корисливих мотивів, а на ґрунті особистих неприязних стосунків. При цьому ОСОБА_9 пояснив, що він запропонував братам ОСОБА_10 заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12, який проживав з його матір'ю ОСОБА_13, на що вони погодилися. З цією метою він та троє братів ОСОБА_10 приїхали до м. Путивль та прийшли до господарства потерпілого ОСОБА_12, в якому проживала і його матір по АДРЕСА_4. ОСОБА_18 і ОСОБА_10 проникли у двір господарства через огород та, відкривши хвіртку, впустили його та ОСОБА_10. Побачивши біля сараю потерпілого ОСОБА_12, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 побігли до будинку, а ОСОБА_10 підбіг до ОСОБА_12 та наніс йому декілька ударів в обличчя, від чого останній впав на землю, після чого також побіг до будинку за своїми братами. Потім він підійшов до потерпілого та, розуміючи, що останній може вчинити їм опір і завадити досягненню наміченого, наніс ОСОБА_12 удари руками та ногами по різним частинам тіла. Помітивши біля стінки сараю молоток-кувалду та схвативши її, він наніс декілька ударів нею в область голови потерпілого. Після цього він пішов до будинку, де вже знаходились брати ОСОБА_10 та його матір, яка була зв'язана. Брати ОСОБА_10 вимагали від неї гроші. Через деякий час хтось з братів ОСОБА_10 виніс банківські картки та пін-коди до них та передали їх йому та ОСОБА_10, після чого вони разом пішли до одного з банкоматів в м. Путивль з метою зняти кошти, але виявили, що на рахунках кошти відсутні. Про це вони повідомили по телефону ОСОБА_18 та ОСОБА_10 і повернулися до помешкання, де в цей час ОСОБА_18 та ОСОБА_10 знайшли 4000 грн. та винесли з будинку ще пакет з різними документами на ім'я ОСОБА_12 та його матері. Потім загрузивши в автомобілі викрадене та молоток, лом, лопату, він та ОСОБА_18 сіли в автомобіль «СHERY QQ», де останній був за кермом, а в «DAEWOO SENS» сіли ОСОБА_10 та ОСОБА_10 та виїхали з подвір'я.

Обвинувачений ОСОБА_11 під час судового розгляду кримінального провадження повністю визнав себе винуватим та пояснив, що дійсно 03.06.2013 р. він, два його брати ОСОБА_10 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_9, вирішили заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_12, який проживає у м. Путивль. Близько 19-00 години вони підійшли до господарства ОСОБА_12 по АДРЕСА_4, де ОСОБА_10 та ОСОБА_18 через огороди проникли на подвір'я і, відкривши калитку, пустили його та ОСОБА_9 до двору. У нього і у ОСОБА_18 були зроблені маски на обличчя та рукавиці. Зайшовши на подвір'я ОСОБА_18 та ОСОБА_10 побігли до будинку, а він, побачивши потерпілого ОСОБА_12 біля одного із сараїв, підбіг до нього та наніс два удари кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю, та запропонував віддати йому гроші. Коли потерпілий повідомив, що в нього є тільки 500 грн., то він побіг до будинку, а ОСОБА_9 залишився з потерпілим. Увірвавшись до будинку ОСОБА_18 наніс потерпілій удар в обличчя, після чого вони зв'язали ОСОБА_13 руки, а потім і ноги, заклеїли рот, накинули на голову наволочку. При цьому ними висловлювалися погрози, якщо вона не повідомить де гроші, то їй буде погано. Потім вони обшукали кімнати і знайшли декілька банківських карток, змусивши потерпілу повідомити пін-коди до них, а також знайшли записані пін-коди до карток потерпілого ОСОБА_12, після чого передали їх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Коли останні пішли до банкомату, вони залишалися в будинку, утримували потерпілу та продовжували шукати гроші. Через деякий час ОСОБА_9 повідомив їм, що на рахунках грошей не має, і вони повертаються назад. В цей час вони знайшли в будинку близько 4000 грн. і документи потерпілих, які показали ОСОБА_9 В будинку вони знаходились близько трьох-чотирьох годин, весь цей час періодично почергово виходили до кухні, вживали спиртні напої. ОСОБА_9 в кімнати будинку не заходив, щоб його не впізнала мати. Знайшовши гроші та забравши мобільні телефони, навігатор та інші речі, вони пригрозили потерпілій, щоб остання не виходила, викрутили в будинку електрозапобіжники, щоб не було світла та покинули його. З гаража викотили автомобіль «DAEWOO SENS», а автомобіль «СHERY QQ» знаходився у дворі. Погрузивши в автомобілі викрадене, в тому числі і документи, а також молоток, кувалду та інші знаряддя злочину (маски, рукавиці, лом), він сів за кермо автомобіля «DAEWOO SENS», а поруч ОСОБА_10, в інший автомобіль за кермо сів ОСОБА_18 із ОСОБА_9 та покинули господарство. При цьому ОСОБА_10 зняв з автомобіля «DAEWOO SENS» авто магнітолу, яку забрав з собою.

Аналогічні показання в судовому засіданні дали і обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_10, які також фактично повністю визнали себе винуватими в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях.

Вказані показання обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3 об'єктивно узгоджуються і співпадають з показаннями потерпілої ОСОБА_13, які остання надала під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні та згідно яких вбачається, що вона є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_9 і з 2006 року спільно проживала з потерпілим ОСОБА_12, а з 2013 року в АДРЕСА_4. 03.06.2013 р. близько 19-30 години вона почула з двору неприродній крик свого чоловіка і в цей час, коли відкрила двері, побачила перед собою людину в масці на обличчі. Отримавши раптово удар кулаком в обличчя вона впала на підлогу. Після цього її затягнули до кімнати, стали погрожувати, закривати рот та вимагати, щоб вона повідомила де знаходяться гроші. При цьому їй зв'язали руки, заклеїли скотчем рот, наділи на голову наволочку та наказали не рухатись і не дивитись у вікно, погрожуючи її життю. Всі ці погрози вона сприймала реально та боялася за своє життя. Коли вона повідомила, що грошей не має, вони почали обшукувати будинок і в цей час їй вдалося здвинуть з голови наволочку, та через вікно помітила свого сина, який спокійно ходив по двору та приміщенні гаражу. Коли вона сиділа зв'язана в кріслі, то впізнала одного з трьох, що знаходились в будинку, а саме одного з братів ОСОБА_3, мешканців с. Руднєво Путивльського району, а саме того, який першим зайшов до будинку та наніс їй удар в обличчя. Його інші називали «малой» і це був ОСОБА_3 ОСОБА_18. Під час обшуку вони знайшли гроші в сумі 4000 грн. та банківські картки на її ім'я та ім'я ОСОБА_12, після чого змусили її повідомити пін-коди до них. Через деякий час з їх телефонних розмов вона зрозуміла, що зняти гроші по банківських картках вони не можуть, після чого вони стали ще більш агресивнішими, почали перевертати та викидати всі речі із шаф. Пробувши в будинку близько 4-х годин вони зв'язали їй ще й ноги, пригрозили нікуди не ходити та мовчати, викрутили електрозапобіжники, погасивши таким чином світло. Потім вона почула як з двору виїхали автомобілі.

Зазначені вище обставини підтверджуються також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_16;

- протоколами огляду місця події від 04.06.2013 р. та огляду трупа, згідно яких в господарстві по АДРЕСА_4 був виявлений труп потерпілого ОСОБА_12 з численними тілесними ушкодженнями, в тому числі в області голови з проломами черепа (т.1 а.к.п.111-117), а в будинку були виявлені хаотично розкидані речі з шаф, шухляд (т.1 а.к.п.49-58, 59-63, 68-102);

- протоколом огляду місця події від 04.06.2013 р., згідно якого під час огляду квартири АДРЕСА_1 було виявлено пневматичний пістолет марки «KWC9011197», жіночий годинник «Omax», флеш-карта «Silicon Power», два перехідники до карт пам'яті «Kingston mikro CD adapter» та мобільний телефон «Samsung S5230», які були викрадені з господарства потерпілого ОСОБА_12 і ОСОБА_17, а в палісаднику цього будинку виявлені ключі від автомобіля «СHERY QQ» з брелоком (т.1 а.к.п.120-127, 128, 131-148);

- протоколами оглядів місця події та протоколів огляду автомобілів, виявлених в х. Щокин Путивльського району Сумської області навпроти будинку № 10, згідно яких був виявлений автомобіль «DAEWOO SENS» р.н.НОМЕР_1 з деформованим капотом, розбитими фарами та радіаторною решіткою, в салоні якого було знайдено два талони до водійського посвідчення на ім'я ОСОБА_12, поліс обов'язкового страхування на ім'я ОСОБА_12, свідоцтво про народження ОСОБА_12 та інші особисті документи на ОСОБА_12, а також була відсутня авто магнітола, проводи якої були обірвані (т.1 а.к.п.157-173; т.2 а.к.п.170-177). На узбіччі дороги «Суми-Конотоп-Батурин» в напрямку м. Суми був виявлений автомобіль «СHERY QQ» р.н.НОМЕР_2 з пошкодженням заднього бампера та переднього лівого колеса, в якому були виявлені авто магнітола марки «Challenger CH-8037», телевізійний тюнер «Viasat SRT7707», автомобільний телевізор «Super», GPS навігатор «Supra» модель SPN-505BT, три пари навушників, зарядний пристрій, які були викрадені з домогосподарства (т.1 а.к.п.181-188; т.2 а.к.п.179-184);

- протоколом слідчого експерименту, згідно якого потерпіла ОСОБА_13 детально розповіла та показала, за яких обставин на неї був вчинений розбійний напад 03.06.2013 р. (т.1 а.к.п.220-233);

- цифровим зображенням, згідно якого під час використання банківських платіжних карток потерпілого ОСОБА_12 - 03.06.2013 р. в 21.58.56, 21.49.07, 21.52.50, 21.52.51, 21.52.57, 21.54.18, 21.58.18 обвинувачений ОСОБА_9 намагався здійснити банківські операції, а саме зняття коштів з банківських карток (т.2 а.к.п.245-249);

- протоколом огляду документів, які були знайдені та добровільно передані працівникам міліції, згідно якого були виявлені: свідоцтво на право власності в порядку спадкування на ім'я ОСОБА_12, договір купівлі-продажу земельної ділянки, свідоцтво про право власності в порядку спадкування за заповітом, диплом, технічні паспорти на житловий будинок в АДРЕСА_5 та житловий будинок в АДРЕСА_4, договір купівлі-продажу жилого будинку та ряд інших документів, а всього в кількості двадцяти п'яти штук (т.3 а.к.п.21-41);

- висновком судово-медичної експертизи, згідно якої безпосередньою причиною смерті ОСОБА_12 є спричинені йому тяжкі тілесні ушкодження, які потягли його смерть (т.3 а.к.п.103-105);

- висновком судово-медичних експертиз, згідно яких у потерпілої ОСОБА_13 були виявлені легкі тілесні ушкодження (т.3 а.к.п.107-108, 123-128). Механізм утворення тілесних ушкоджень співпадає з механізмом спричинення тілесних ушкоджень, продемонстрованим ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту 05.06.2013 р.;

- висновками судово-медичних експертиз, згідно яких механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_12 частково співпадає з механізмом спричинення тілесних ушкоджень, продемонстрованими ОСОБА_11 та ОСОБА_9 в ході слідчих експериментів відповідно 05.06.2013 р. та 18.06.2013 р. Не співпадає по кількості нанесених ударів та тілесних ушкоджень (т.3 а.к.п.131-135, 138-145);

- протоколами проведення слідчих експериментів з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3, згідно яких вони детально розповіли та показали, за яких обставин вони проникли в господарство ОСОБА_12 по АДРЕСА_4 та в будинок та як вчинили протиправні дії відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (т.6 а.к.п.47-60, 102-110, 163-170, 213-224);

- а також висновками судово-криміналістичних (т.4 а.к.п.53-55, 67-70), амбулаторних судово-психіатричних (т.4 а.к.п.73-77, 84, 87-91, 94-98), авто товарознавчих (т.4 а.к.п.102-104,108-110), товарознавчих (т.4 а.к.п.116-118, 126-130, 139-146, 157-160, 184-186, 202-205, 211-215, 222-228, 236-239, 246-249; т.5 а.к.п.4-6,15-16), дактилоскопічних (т.5 а.к.п.33-39, 47-51), молекулярно-генетичної (т.5 а.к.п.145-150,160-163) експертиз.

Будь-яких підстав не довіряти вказаним вище і наведеним у вироку доказам колегія суддів не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що про направленість умислу всіх обвинувачених на вчинення кваліфікованого розбійного нападу, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, свідчать їх узгоджені, спільні та цілеспрямовані дії, які заздалегідь були об'єднані єдиним наміром і зусиллями, як щодо способу і мотивів нападу та застосування фізичного насильства, так і щодо пошуку та заволодіння майном потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_13 При цьому, нанесення цим потерпілим ударів було застосовано виключно з метою заволодіння майном останніх, що фактично не заперечували під час розгляду кримінального провадження і самі обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції в повному обсязі та належним чином з'ясував всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також зазначив у своєму вироку характер дій всіх обвинувачених, ступінь участі кожного з них у вчиненні конкретного кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з вказаною мотивацією суду першої інстанції щодо заперечень обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3 проти пред'явленого їм обвинувачення, в тому числі і щодо обвинувачення за ч.3 ст.187 КК України, вважає її вірною і цілком обґрунтованою. При цьому, суд навів у своєму вироку відповідні мотиви, чому він не сприймає показання обвинувачених в судовому засіданні, а сприймає інші докази у кримінальному провадженні та бере їх до уваги.

З аналогічних підстав колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційних скарг захисників щодо відсутності в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України, оскільки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3 були обізнані, що незаконно заволоділи документами, які цілеспрямовано збирали з всього будинку в один пакет, а ОСОБА_9 ще їх і переглядав, залишивши в домоволодінні документи на ім'я своєї матері.

Також всі обвинувачені узгоджено, за попередньою змовою між собою, незаконно заволоділи і транспортними засобами потерпілого ОСОБА_12

Той факт, що при розгляді кримінального провадження суд першої інстанції не дотримався встановленого кримінальним процесуальним законом порядку дослідження доказів, зокрема процедури допиту обвинувачених, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.94 КПК України кожен доказ оцінюється судом з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даному випадку - обвинувального вироку суду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження при допиті обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3, незважаючи на формальне порушення судом першої інстанції приписів ст.351 КПК України, всім учасникам судового провадження була надана можливість у здійсненні (реалізації) передбачених кримінальним процесуальним законом прав, свобод і законних інтересів у спосіб, встановлений положеннями ст.22 КПК України, зокрема кожна сторона кримінального провадження (як сторона обвинувачення, так і сторона захисту) мала можливість на самостійне обстоювання кожна своєї правової позиції, прокурор, потерпілі, обвинувачені та їх захисники не були позбавлені права приймати участь у допитах і ставити необхідні питання, уточнювати свої позиції щодо пред'явленого обвинувачення та форми захисту тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_7 щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, неприйнятними і такими, що не могли вплинути на висновки суду щодо винуватості (чи навпаки, невинуватості) обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3 та правильності правової кваліфікації їх дій.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 про те, що судом першої інстанції не були конфісковані грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 533,16 грн., на які було накладено арешт, а також щодо невідповідності анкетних даних ОСОБА_9 і відомостей про його останню судимість, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Зокрема, відповідно до приписів ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Як вбачається з вироку суд першої інстанції при його виготовленні допустив явні описки у анкетних даних обвинуваченого ОСОБА_9 та у відомостях про його останню судимість, які повинні бути виправлені в порядку ч.2 і ч.3 ст.379 КПК України, а не при ухваленні судового рішення апеляційною інстанцією з підстав, передбачених ст.ст.408-414 КПК України для зміни судових рішень.

Також з тексту вироку вбачається, що ОСОБА_3 був визнаний судом першої інстанції винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 і ч.3 ст.357 КК України і йому було призначене покарання на підставі ст.ст.70 і 71 КК України, крім іншого, у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла, а тому додатково (окремо) зазначати в ухвалі апеляційного суду, що належні обвинуваченому кошти в сумі 533,16 грн. підлягають конфіскації, колегія суддів вважає за недоцільне, оскільки рішення про їх конфіскацію вже прийнято судом першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав для скасування чи зміни судового рішення, як про це поставлене питання в апеляційних скаргах старшого прокурора прокуратури Сумської області у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_7, ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_10 було заявлено письмове клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».

Разом з тим, колегія суддів вважає, що зазначене клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень п. «є» ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08.04.2014 р., амністія, крім іншого, не застосовується до осіб, яких засуджено за злочини, передбачені ст.187 і ч.2 ст.289 КК України.

Керуючись ст.ст.405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Путивльського районного суду Сумської області від 08 січня 2014 року відносно ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_3 залишити без змін.

Відмовити ОСОБА_10 в задоволенні його клопотання про застосування амністії.

Запобіжні заходи ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копій судового рішення.

СУДДІ:

Рунов В. Ю. Пархоменко О. М. Макаровець А. М.