Ухвала суду № 39760486, 10.07.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/1949/14 Головуючий у 1 інстанції: Лисенко Л.І. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Савченко О.В.,

суддів Стрелець Л.Г.,

Каракуша К.В.

при секретарі: Хомяк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до укладеного договору №254563SOGL від 08.10.2008 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 33395,88 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.10.2011 року. В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_5 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір застави рухомого майна №254564 SOGL /1 з відповідачем ОСОБА_4, згідно з яким останній надав в заставу автомобіль Mersedes-Benz , модель312D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4

Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір застави рухомого майна 254564 SOGL/1 між ПАТ КБ «Приватбанк» з відповідачем ОСОБА_3 згідно з яким, останній надав в заставу автомобіль Богдан, модель А 09201, рік випуску: 2006, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_3

У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість, яка станом на 22.02.2010 року становить - 38063,88 доларів США, яка складається з наступного: -33218 доларів США - заборгованість за кредитом; 2898,54 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 104,99 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,38 доларів США - штраф(фіксована частина);1811 доларів США - штраф (процента складова).

Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 254564 SOGL від 08.10.2008 року в сумі 38063,88 доларів США звернути стягнення на: автомобіль Mersedes-Benz, модель 312 D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4 та на автомобіль Богдан, модель А 09201, рік випуску: 2006, тип ТЗ: автобус пасажирський та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2014 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 254563- SOGL від 08.10.2008 року в сумі 38063,88 доларів США, - вилучено у ОСОБА_4 та передано в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» предмет застави - автомобіль Mercedes-Benz, модель: 312D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі: НОМЕР_5, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4, а також комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 254563- SOGL від 08.10.2008 року в сумі 38063,88 доларів США, - вилучено у ОСОБА_3 та передано в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» предмет застави - автомобіль Богдан, модель: А 09201, рік випуску: 2006, тип ТЗ: пасажирський автобус, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_6, що належить на праві власності ОСОБА_3, а також комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Звернуто стягнення на: предмет застави - автомобіль Mercedes-Benz, модель: 312D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4 та автомобіль Богдан, модель: А 09201, рік випуску: 2006, тип ТЗ: пасажирський автобус, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_6, що належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом продажу вказаних автомобілів ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідачів договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для продажу та зняття вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог про вилучення у нього, передання в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» предмету застави автомобіля Богдан, модель: А 09201, рік випуску: 2006, тип ТЗ: пасажирський автобус, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_6 та звернення стягнення на вказаний автомобіль та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212-215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку в частині задоволення позовних вимог про вилучення у ОСОБА_3 та передання в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» предмету застави автомобіля Богдан, модель: А 09201, рік випуску: 2006, тип ТЗ: пасажирський автобус, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_6 та звернення стягнення на вказаний автомобіль.

В частині вилучення у ОСОБА_4 та передання в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» предмет застави - автомобіль Mercedes-Benz, модель: 312D, рік випуску: 1999, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі: НОМЕР_5, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_4, а також комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Відповідно до ст. ст. 529,629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

08.10.2008 року ОСОБА_5 уклала з позивачем ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" договір № 254563SOGL та отримала кредит у розмірі 33395,88 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,5% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.10.2011 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір застави рухомого майна № 254564 SOGL/ 1 з чоловіком ОСОБА_5 - ОСОБА_4 згідно з яким останній надав в заставу автомобіль Mersedes - Вenz, модель 312D, рік випуску: 1999, тип ТЗ автобус пасажирський, № кузова/ шасі НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8, що належить на праві власності ОСОБА_4, а також з відповідачем ОСОБА_3 згідно з яким останній надав в заставу автомобіль Богдан, модель А 09201, рік випуску: 2006 тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_9, реєстраційний номер: НОМЕР_6, що належить на праві власності ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК", щодо вилучення у ОСОБА_3 та передання в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» предмету застави автомобіля Богдан, модель: А 09201, рік випуску: 2006, тип ТЗ: пасажирський автобус, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_6 та звернення стягнення на вказаний автомобіль суд першої інстанції виходив з того, що поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553 - 554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки (п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" в п. 32 - поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника ( стаття 553-554 ЦК), а також за будь-якого боржника у разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Такий висновок суду є правильним відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Так в матеріалах справи міститься копія договору застави автотранспорту №№ 254564 SOGL/ 1, укладеного з ОСОБА_3 ( а.с. 28-32), де в п. 15.8.3 зазначено, що заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у разі смерті заставодавця або позичальника, тобто право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави прямо зазначено у договорі застави, умови якого обов'язкові для виконання сторонами договору.

З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, оскільки суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а висновки суду ґрунтуються на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 має бути відхилена.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2014 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: