Ухвала суду № 39760030, 26.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року м. Київ К/9991/77569/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011

у справі № 2а/0570/13928/11

за позовом Приватної фірми „Алпол"

до Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної

податкової адміністрації України в Донецькій області

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма „Алпол" звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про скасування рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення № 0516890162 32-181 від 24.06.2011, в частині застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., в задоволенні іншої частині позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена фактична перевірка позивача з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами та складено акт № 337/03/20346516 від 19.05.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняте № 32-181 від 24.06.2011, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, за не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації у розмірі 3400 грн.; за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування в сумі 6800 грн.

Перевіркою встановлено, що у закусочній позивача в порушення ст. 15-2 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", не відведені та не обладнані спеціальні місця для куріння та не розміщена наочна інформація, яка складається з тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!", ст. 15-3 цього Закону в ресторані позивача здійснюється продаж алкогольних напоїв споживачам на розлив для споживання на місці.

Факт правомірності встановленого порушення ПФ „Алпол" вимог статті 15-2 Закону України № 481/95-BP в частині не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації сторонами не оскаржується.

Так, згідно зі статтею 15 Закону N 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії.

Статтею 15 3 цього ж Закону передбачено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердили постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року N 854.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів (пункт 22 Правил).

Оскільки, як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, позивач має Дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі від 12.01.2007 за реєстраційним № 74/оп, виданий виконавчим комітетом Донецької міської ради, згідно якого вбачається, що сферою діяльності ПФ „Алпол" є громадське харчування, а Донецькою міською санітарно-епідеміологічною станцією 28.01.2002 наданий висновок за № 101/07 на початок роботи закусочної „Минутка".

Позивач має ліцензію серії АГ № 541999 за реєстраційним номером 105626402089 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), виданою Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області 04.03.2011 на термін дії з 04.03.2011 по 04.03.2012.

Таким чином кафе позивача є спеціалізованим підприємством у розумінні статті 15 3 Закону N 481/95-ВР та пунктів 2, 22 Правил, то позивач має права здійснювати в ньому продаж алкогольних напоїв на розлив.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі № 2а/0570/13928/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі № 2а/0570/13928/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко