Ухвала суду № 39760028, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ К/9991/3408/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м.Алушті

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010

у справі №2а-3186/10/4/0170

за позовом Закладу федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак»

доДержавної податкової інспекції у м.Алушті

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2010 в задоволенні позову Закладу федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак» про скасування податкового повідомлення-рішення №000962301/1 від 18.02.2010, яким визначено податкове зобов?язання з земельного податку в сумі 106503,86 грн., у т.ч. 71002,57 грн. основного платежу та 35501,29 грн. штрафних (фінансових) санкцій відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2010 скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Алушті №000962301/1 від 18.02.2010, яким визначено податкове зобов?язання з земельного податку в сумі 106503,86 грн., у т.ч. 71002,57 грн. основного платежу та 35501,29 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складений акт №1590/23/02651769 від 27.11.2009.

Перевіркою встановлено порушення статей 2, 12, 14 Закону України «Про плату за землю», що виразилося у заниженні задекларованого суб?єктом господарювання розміру податку на землю на 71002,57грн. за період з 01.04.2009 по 30.06.2009.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000962301/0 від 11.12.2009, яким визначений розмір податкового зобов?язання з податку на землю у сумі 106503,86грн., у тому числі, за основним платежем 71002,97грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 35501,29грн.

За наслідками адміністративного узгодження прийнято податкове повідомлення-рішення №0000962301/1 від 18.02.2010.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно пункту 4 частини першої статті 12 розділу V («Пільги щодо плати за землю») Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 13.07.1992 від земельного податку звільняються підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки серії АБ N 050830 Заклад Федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак» включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України за кодом 02651769, тобто позивач є вітчизняним закладом фізкультури і спорту та входить до переліку установ фізичної культури і спорту, яким наданий статус бази олімпійської та паралімпійської підготовки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2006 «Про затвердження Порядку надання закладу фізичної культури і спорту статусу бази олімпійської та паралімпійської підготовки і переліку закладів, яким надано такий статус».

Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010 «Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту» заклад Федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак» включено до переліку підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку.

З огляду на встановлене, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач має право на пільгу зі сплати земельного податку, передбачену п.1 ст.12 Закону України «Про плату за землю».

Відсутність у 2 кварталі 2009 року затвердженого порядку спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту не може бути підставою для позбавлення позивача права на пільгу, надану законом.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для скасування судового рішення, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Алушті відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун