Ухвала суду № 39759198, 14.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 липня 2014 року Справа № 922/837/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скаргиарбітражного керуючого Слюсаренка Андрія Володимировича, м. Харків на постанову та ухвалу від 19.05.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 р. господарського суду Харківської областіу справі№ 922/837/14 господарського суду Харківської областіза заявою приватного підприємства "АЗЧ ПОСТАЧ", м. Чугуїв Харківської областідо боржникаприватного підприємства "ВПФ "Влатор", м. Харківпровизнання банкрутомрозпорядник майна арбітражний керуючий Бихно О.М.

В С Т А Н О В И В :

Подана арбітражним керуючим Слюсаренком А.В. касаційна скарга від 06.06.2014 р. (без номеру) не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, арбітражний керуючий Слюсаренко А.В. оскаржує в касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 р., що була винесена за результатами здійснення перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Харківської області від 27.03.2014 р. про порушення провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна, але лише в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихно О.М.(про що свідчать і наведені в скарзі обґрунтування та визначені в прохальній частині скарги вимоги).

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

В свою чергу нормами п. 10 ч. 1 ст. 106 вказаного кодексу передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Норми ж Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого суду в апеляційному порядку та в касаційному.

Так, згідно норм ч. 3 ст. 8 вказаного закону, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

В інших випадках (при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство) касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення відповідного касаційного провадження не допускається.

Цей висновок відповідає роз'ясненню, наведеному в п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)", відповідно до ч. 2 якого (пункту) наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню, є вичерпним, і тому подання апеляційних або касаційних скарг на інші судові рішення, прийняті у справі про банкрутство, тягне за собою наслідки у вигляді відмови в прийнятті відповідної апеляційної або касаційної скарги.

Таким чином, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, що прийнята за результатами перегляду ухвали місцевого суду про порушення провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна, саме в частині оскарження судового рішення про призначення розпорядника майна не підлягають оскарженню до суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви (у даному випадку - касаційної скарги), якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

Поряд з викладеним, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що порядок призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна) у справі про банкрутство врегульований нормами ст. 114 Закону про банкрутство, відповідно до яких, зокрема кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до ж до п. 1.5 Положення Про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою пленуму Вищого господарського суду України

16.01.2013 року № 1 відбір кандидатів арбітражних керуючих для їх призначення господарським судом у справах про банкрутство здійснюється автоматизованою системою з додержанням принципів черговості, вірогідності, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого та коефіцієнту складності справ тощо.

З огляду на зазначене у прийнятті касаційної скарги арбітражного керуючого Слюсаренка А.В. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2014 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 27.03.2014 р. в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихно О.М. слід відмовити.

Дійшовши викладеного висновку судовий збір за подання касаційної скарги підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 129 Конституції України, нормами ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 86, 107, 106, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити арбітражному керуючому Слюсаренку Андрію Володимировичу в прийнятті касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від197.05.2014 р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 27.03.2014 р. в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихно О.М. у справі № 922/837/14.

2. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Слюсаренка Андрія Володимировича повернути заявнику.

3. Повернути арбітражному керуючому Слюсаренку Андрію Володимировичу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн (шістсот дев'ять гривень) 00 коп., сплачений за квитанцією № 25 від 06.06.2014 р.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк