Дата документу 01.07.2014
Справа № 334/1933/14-ц
Провадження № 2/334/1257/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2014р. Ленінський райсуд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - МАХІБОРОДА Н.О.;
при секретарі - КУЗЬМЕНКО О.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Командитного товариства «Запорізький завод «Високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» про стягнення суми вихідної допомоги при звільненні, компенсації за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 з 1999р. працював в ВАТ «Запорізький завод «Високовольтної опаратури», який перетворено у Командитне товариство «Запорізький завод «Високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія». 26.02.2014р. він звільнився з підприємства за ст.38 ч.3 КЗпПУ на підставі наказу №13 від 20.02.2014р.
Відповідно до вимог ст.44 КЗпПУ позивач, у письмовій заяві від 19.02.2014р., просив відповідача сплатити йому вихідну допомогу в розмірі не менше трьохмісячного заробітку, т.я. підприємство тривалий час порушувало вимоги законодавства про працю, а саме, строки виплати заробітної плати.
Оскільки відповідач не виконав встановлені законом обов'язки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вихідної допомоги при звільненні - 9279,42гр., компенсації за затримку розрахунку за весь час затримки, а саме: з 27.02.2014р. по дату винесення рішення суду в розмірі середньомісячного заробітку, та відшкодування моральної шкоди - 5000гр.
В письмових запереченнях представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує, пояснивши суду, що дійсно, позивач був звільнений 26.02.2014р. за ст.38 ч.3 КЗпПУ, за власним бажанням. При звільненні, підприємство з ним розрахувалося по заробітній платі в повному обсязі. А що стосується вимог ст.44 КЗпПУ, то відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, т.я. позивач звільнився за власним бажанням, тому, не має право на вихідну допомогу, а також, на відшкодування моральної шкоди.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений під розпис /а.с.30/.
Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
згідно записів в трудовій книжці, позивач з 1999р. працював в ВАТ «Запорізький завод «Високовольтної опаратури», який перетворено у Командитне товариство «Запорізький завод «Високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» /а.с.7/.
26.02.2014р. він звільнився з підприємства за ст.38 ч.3 КЗпПУ на підставі наказу №13 від 20.02.2014р. /а.с.10/.
Відповідно до вимог ч.3 ст.38 КЗпПУ, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного договору чи трудового договору. В своїй письмовій заяві від 19.02.2014р. позивач зазначив, що звільняється з підприємства за власним бажанням через порушення підприємством строків виплати заробітної плати /а.с.9/.
Тобто, як встановлено в судовому засіданні, відповідач, при звільненні позивача, погодився з формулюванням причини звільнення, що зазначено і в наказі про звільнення і в записі у трудовій книжці /а.с.7,10/.
Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається.
Відповідно до вимог ст.44 КЗпПУ, відповідач повинен був виплатити позивачу при звільненні за ст.38 ч.3 КЗпПУ, вихідну допомогу в розмірі не менше трьохмісячного заробітку.
Відповідно до п.є та п.1 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого Постановою КМУ 8.02.1995р. N100, Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: є) виплати вихідної допомоги. Згідно п.2 цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Таким чином, враховуючи заробітну платню за грудень 2013р. - 3902,95гр. та за січень 2014р. - 2283,33гр., відповідно довідки про середню заробітну плату /а.с.12-14/, тому, середньомісячна заробітна плата позивача становить - 3093,14гр., тобто, за 3 місяці вихідна допомога становить - 9279,42гр.
Крім того, відповідно до вимог ст.117 ч.1 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, позивач 27.03.2014р. встав на облік в Правобережний райцентр зайнятості м.Запоріжжя, де отримує допомогу по безробіттю /а.с.41/, тому, відповідач повинен сплатити позивачу за затримку виплати вихідної допомоги в сумі середньомісячного заробітку за один місяць, а саме, за період часу з 27.02.2014р. по 26.03.2014р. - 3093,14гр.
А також, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, позиваач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки неправомірною бездіяльністю відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, т.я. відповідач не сплатив позивачу встановлені законом суми при звільненні. При цьому, суд враховує суб'єктивні та об'єктивні обставини по справі, а саме: на утриманні позивача - його батько - ОСОБА_2, інвалід 1-ї гр. /без ніг/ та бабуся - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якими він доглядає /а.с.15-16/. Однак, суд вважає, що сума морального відшкодування повинна бути значно зменшена і повинна становити 1000гр. А всього, з відповідача на користь позивача слід стягнути /9279,42гр.+ 3093,14гр.+1000гр./ - 13372,56гр.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню і сума судового збору, відповідно до вимог ст.80 ЦПК України.
Керуючись ст.10,60,80,212-215,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Командитного товариства «Запорізький завод «Високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» /ЄДРПОУ №05755559/ на користь ОСОБА_1 - 13372,56гр.
Стягнути з Командитного товариства «Запорізький завод «Високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» /ЄДРПОУ №05755559/ на користь держави суму судового збору - 243,60гр.
На рішення суду протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області.
СУДДЯ:
Судове рішення № 39758184, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 15.07.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/1933/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: