Рішення № 39758064, 10.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 911/2176/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська обл., с. Вознесенськедо Приватного підприємства «Соєва сфера», Київська обл., с. Хоцькипро стягнення 37 359,09 грн.,за участю представників:

позивача:ОСОБА_1;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 32 898,00 грн. основного боргу, 1 977,18 грн. пені, 411,34 грн. 3% річних та 2 072,57 грн. інфляційних витрат, а загалом 37 359,09 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 11/03 про виконання сільськогосподарських робіт від 22.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.07.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 10.07.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2013 року між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 11/03 (далі - договір) про виконання сільськогосподарських робіт, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання відповідно до умов даного Договору, проведення сільськогосподарських робіт по оранці.

Відповідно до п. 1.2. договору Замовник зобов'язується прийняти виконанні сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим Договором.

Вартість робіт за Договором визначається виходячи з фактичних обсягів робіт та розцінки 200 грн. за га і сплачується Замовником Виконавцю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, зазначений у даному Договорі (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами Акта прийомки-передачі виконаних робіт, що надається Виконавцем Замовнику в день закінчення виконання робіт.

Розрахунок за виконанні роботи здійснюється шляхом оплати Замовником Виконавцю по факту за виконанні роботи на підставі Актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками Сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання (п. 3.3. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (у разі їх наявності) Сторін і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 9.1 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 32 898,00 грн., що підтверджується актами прийомки-передачі виконаних робіт по договору на виконання сільськогосподарських робіт № 11/03 від 22.11.2013 року, від 03.13.2013 року на суму 24 098,00 грн. та від 10.012.2013 року на суму 8 800,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отримані послуги на суму 32 898,00 грн. не розрахувався і має заборгованість перед позивачем у сумі 32 898,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 32 898,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 32 898,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотки річних у розмірі 411,34 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2 072,57 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 411,34 грн. трьох відсотків річних та 2 072,57 грн. інфляційних витрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 6.1. договору у разі порушення з боку Виконавця термінів виконання сільськогосподарських робіт, за умови відсутності в цьому перешкод з боку Замовника, Виконавець сплачує Замовникові неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який вона нараховується) від загальної вартості робіт за кожний прострочений день виконання робіт.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 1 977,18 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 320,09 грн. та штрафу в розмірі 2 496,47 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1 827,07 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Соєва сфера» (08437, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Хоцьки, код34249519) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19742, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 32 898 (тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 411 (чотириста одинадцять) грн. 34 коп. 3% річних, 2 072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 57 коп. інфляційних витрат, 1 977 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят сім) грн. 18 коп. пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 15.07.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак