Постанова № 39756957, 08.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року № 813/3569/14

о 16 год., 41 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Лукіна К.О.про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000111702 від 11.04.2014 року

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому позивач просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення №0000111702 від 11.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2014 року податковим органом на підставі акта перевірки № 590/17-02/НОМЕР_2 від 01.04.2014 року прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 39118,75 грн., у тому числі 31295,00 грн. за основним платежем - 7823,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач зазначає, що між нею та ТОВ «Праймвей Трейдінг» укладено договір про придбання насіння для подальшого його реалізації покупцям. Вказаний договір спрямований на настання реальних наслідків. Факт придбання вищезазначеного товару підтверджується наданими до перевірки податковими накладними, видатковими накладними, платіжними документами, яким податковим органом не була надана належна оцінка. Отримані за договором товари (насіння) були в подальшому реалізовані покупцям з метою отримання прибутку, який був оподаткований.

Складені і надані до перевірки податковому органу документи містять усі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Надані позивачу його контрагентами податкові накладні є підставою нарахування ПДВ та віднесення таких сум до податкового кредиту.

Позивачка, представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що до перевірки позивачкою не надано договору купівлі-продажу насіння овочевих культур та квітів у контрагента ТОВ «Праймвей Трейдінг» та товарно-транспортних накладних. Згідно довідки ФО-П ОСОБА_1 кредиторська заборгованість останньої перед ТОВ «Праймвей Трейдінг» становить 187769,23 грн., в тому числі ПДВ в сумі 31294,87 грн. Відповідач також зазначає, що діяльність ТОВ «Праймвей Трейдінг» в грудні 2013 року здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, що на думку відповідача, є підставою стверджувати, що фінансово-господарські взаємовідносини з позивачкою є такими, що вчинені без наміру створити правові наслідки, які обумовлюються цими правочинами.

Відповідач вказує, що згідно інформації з облікових даних, не встановлено за ТОВ «Праймвей Трейдінг» власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торговельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Враховуючи, що позивачкою було придбано у ТОВ «Праймвей Трейдінг» насіння овочевих культур та квітів в асортименті. Доказів щодо укладення ТОВ «Праймвей Трейдінг» субпідрядних договорів з метою виконання договору з позивачкою, який передбачав необхідність наявності основних фондів, устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності не було надано. Відтак, господарські операції позивачки з ТОВ «Праймвей Трейдінг» не мали реального товарного характеру, а обставини викладені в акті перевірки вказують, що такі не відбулися.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити повністю, вказавши на правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

01.04.2014 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивачки з питань правомірності декларування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 590/17-02/НОМЕР_2.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- вимог п. 198.6. ст. 198, п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України у результаті чого занижено ПДВ за грудень 2013 року на загальну суму 31294,00 грн.

В акті перевірки зазначено:

ФО-П ОСОБА_1 здійснювала у ТОВ «Праймвей Трейдінг» придбання насіння овочевих культур та квітів в асортименті на підставі укладених договорів. Відповідно, ДПІ у Личаківському районі м. Львова направлено запит у ГОВ ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на становлення місцезнаходження. ГОВ ДПІ у Сихівському райорні м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області листом від 26.03.2014 року № 961/0740 повідомлено, що ТОВ «Праймвей Трейдінг» не знаходиться, а також встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи жодного відношення не мають. Діяльність ТОВ «Праймвей Трейдінг» в грудні 2013 року здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної правової дієздатності, та є підставою стверджувати про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ФО-П ОСОБА_1 і ТОВ «Праймвей Трейдінг» є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. В акті перевірки також зазначено, що з облікових даних не встановлено за ТОВ «Праймвей Трейдінг» власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торговельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати для здійснення фінансово-господарської діяльності. Доказів щодо укладення ТОВ «Праймвей Трейдінг» субпідрядних договорів з метою виконання договору з позивачкою, який передбачав необхідність наявності відповідних основних фондів, устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності не надано. Таким чином, господарські операції ФО-П ОСОБА_1 з ТОВ «Праймвей Трейдінг», на думку податкового органу, не мали реального товарного характеру. Викладені обставини вказують на те, що господарська операція між ФО-П ОСОБА_1 з ТОВ «Праймвей Трейдінг» фактично не відбулася.

11.04.2014 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001862210/3841, яким згідно п. 54.3.2. ст. 54.3., глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 590/17-02/НОМЕР_2 від 11.04.2014 року, встановлено порушення глави 5, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 39118,75 грн., в тому числі за основним платежем - 31295,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7823,75 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього є Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії:

- договору № 03/1213 від 03.12.2013 року купівлі - продажу товарів, укладеного між ТОВ «Праймвей Трейдінг» (як продавцем) та позивачкою (як покупцем), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору;

- договору № 2-12 від 02.12.2013 року купівлі - продажу товарів, укладеного між ФО-П ОСОБА_4 (як продавцем) та позивачкою (як покупцем), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору;

- податкових накладних № 242 від 03.12.2013 року, № 571 від 09.12.2013 року, № 1378 від 26.12.2013 року, № 1417 від 27.12.2013 року виданих позивачу його контрагентом - ТОВ «Праймвей Трейдінг» із зазначенням номенклатури поставки товарів (послуг) продавця, обсягів поставки товару, загальної суми коштів, що підлягає оплаті, в тому числі ПДВ сплаченого в ціні товару, робіт (послуг);

- видаткових накладних № РН-242/12 від 03.12.2013 року, № РН-571/12 від 09.12.2013 року, № РН-1378/12 від 26.12.2013 року, № РН-1417/12 від 27.12.2013 року, виданих ТОВ «Праймвей Трейдінг» (постачальник) позивачці (одержувач) у яких зазначено найменування товару, кількість, ціни, в тому числі ПДВ;

- платіжних доручень № 3 від 14.01.2014 року, № 6 від 16.01.2014 року із зазначенням призначення платежу - оплата за насіння згідно видаткових накладних;

- договору оренди майна, що належить фізичній особі від 02.12.2013 року укладеного між позивачкою (як орендарем) та ФО-П ОСОБА_4 (як орендодавцем) згідно якого орендодавець зобов'язується передати орендареві майно, яке належить йому за правом особистої власності, складське виробничо - технічне приміщення згідно акту приймання - передачі в оренду за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 80 кв.м.; Акту прийому - передачі від 02.12.2013 року до договору оренди майна, що належить фізичній особі; Додаткової угоди № 1 до Договору оренди майна, що належить фізичній особі від 31.03.2014 року; Заявки - замовлення на грудень 2013 року;

- договору № LV-1000302 від 16.12.2013 року про надання послуг укладеного між ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес»» (як виконавцем) та позивачкою (як замовником);

- квитанції до прибуткового касового ордеру № 49572/2 від 20.12.2013 року із зазначенням підстави - оплати за перевезення вантажів;

- договору № 01-09/13 від 01.09.2013 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності; Акту приймання - передавання орендованого майна від 01.08.2013 року;

Судом не враховуються висновки акту перевірки щодо заниження ПДВ за грудень 2013 року, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з ПДВ подано суду копії: податкових, видаткових накладних, платіжних доручень, акта прийому - передачі.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагентів, які мали статус платників податку на додану вартість. Вказані документи відображають реальність господарської операції, її зв'язок з господарською діяльністю товариства, а також використання придбаних товарів (насіння) у власній господарській діяльності та подальшій реалізації, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентами позивач жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано.

Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту відповідачем беззаперечними доказами також спростовані не були.

Відповідач в обґрунтування заперечень, а також в акті перевірки посилається на акт ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 122/22-10/38821765 від 01.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Праймвей Трейдінг» у якому зазначено про відсутність вказаного підприємства за юридичною адресою, припинення їх господарської діяльності на момент складення вказаних актів, а також про відсутність матеріально - технічної бази здійснення господарської діяльності.

Судом не враховуються висновки податкового органу про порушення позивачкою податкового законодавства щодо заниження ПДВ за грудень 2013 року з посиланням на висновки вищевказаного акту перевірок контрагентів позивача, оскільки податком органом висновок про заниження ПДВ зроблено лише на підставі висновку акту перевірки контрагента без дослідження первинних документів які підтверджують проведення господарських операцій позивача з контрагентами. Крім цього, представник позивача надав суду копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Довідки АА № 861466 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23.07.2013 року, Свідоцтва № 200136961 від 01.09.2013 року якими підтверджується, що станом на час здійснення позивачкою господарських операцій контрагент позивачки зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мав статус платника ПДВ.

Вказане, на думку суду, свідчить про формальність підходу відповідача при формуванні висновків про заниження позивачем грошових зобов'язань.

Суд також зазначає, що згідно пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби».

Складення акту перевірки є службовою діяльністю посадової особи чи посадових осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно об'єкта перевірки. Посадова особа чи посадові особи відповідача при складанні акта перевірки, викладає чи викладають свою суб'єктивну оцінку результатів перевірки платника податків. Вказані акти перевірок контрагентів позивача не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав чи обов'язків позивача, оскільки обставини зазначені у вказаних актах перевірок контрагентів позивача мають бути встановлені за результатами перевірки саме позивача, а в акті мають бути викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача, як платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини встановлені у вищевказаних актах перевірок контрагентів позивача. Жодних інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо предмету спору відповідачем суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10 та в ухвалах від 11.06.2013 року № К/800/10501/13, від 11.12.2013 року у справі № К/800/15580/13.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000111702 від 11.04.2014 року, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000111702 від 11.04.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1) 392,00 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 14.07.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.