Рішення № 39756653, 07.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8288/14 07.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхове товариство "Авеста Страхування"

про стягнення 41 044,23 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ситнікова Б.Б. (за довіреністю від 11.02.2013);

від відповідача: Плахотнюк Н.В. (за довіреністю від 16.04.2014).

В судовому засіданні 07 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

30.04.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 14-08/58 від 25.04.2014 Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство «Авеста Страхування» про стягнення 41 044,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 02.06.2014.

02.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з мотивів необгрунтованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 розгляд справи відкладено на 07.07.2014 в зв'язку з неявкою представника позивача, строк розгляду справи, за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 07.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що заборгованість за спожиті телекомунікаційні послуги виникла не з його вини, а внаслідок несанкціонованого використання обладнання відповідача, за фактом чого Шевченківським районним управлінням ГУ МВС України порушено кримінальне провадження № 12013110100018928.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2013 між Публічним акціонерним товариствам «Укртелеком», в особі Київської міської філії (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство «Авеста Страхування» (далі - Відповідач) укладено Договір про надання послуг бізнес-мережі № K.U.-5243 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач взяв на себе обов'язок надати Відповідачеві телекомунікаційні послуги, а Відповідач - прийняти послуги та оплатити їх вартість.

Обов'язки по наданню телекомунікаційних послуг Позивач виконав належним чином. Надання послуг здійснювалося у відповідності до показників належних ПАТ «Укртелеком» технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (система тривалості телефонних розмов), тобто сертифікованим високоякісним обладнанням. Повідомлень з боку Відповідача про порушення зв'язку і заявок про їх усунення не надходило.

В той же час, Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за надані послуги, внаслідок чого за період з серпня 2013 по листопад 2013, станом на 01.02.2014, утворилась заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 40 863,72 грн.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2013.

У відповідності до п.п. 1.1., 1.2. Договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачеві телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі, а Відповідач - отримати надані послуги та оплатити їх вартість. Під Бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Згідно з п. 3.1.1 Договору, Позивач зобов'язався надавати замовлені Відповідачем послуги цілодобово відповідно до вимог Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 та інших нормативно-правових актів України.

Розділом четвертим Договору сторони погодили вартість послуг та порядок розрахунків. Так, відповідно до п.п. 4.3.-4.6. Договору, порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг попередньою оплатою (внесення авансу) (попередньою оплатою (внесення авансу) та/або в кредит). Не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Позивач виставляє Відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги. У разі кредитної системи оплати Відповідач повинен оплатити рахунок за послуги ні пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахуванні належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Позивача. У разі авансової системи оплати Відповідач для одержання послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що перелік та опис Послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг визначаються в окремих додаткових угодах до Договору, що підписуються сторонами за кожним з видів замовлених послуг.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 10.07.2013, Позивач зобов'язався надати Відповідачеві послуги голосової телефонії з використанням мережі Інтернет за протоколом SIP по VoIP-мережі Позивача, а Відповідач - отримати надані послуги та оплатити їх вартість.

Додатком № 1.1. до Додаткової угоди №1 від 10.07.2013 сторони погодили тарифи за користування телекомунікаційними послугами.

Позивач взяті на себе зобов'язання з надання Відповідачу телекомунікаційних послуг виконав у повному обсязі, що підтверджується рахунками-актами за телекомунікаційні послуги № 5243 згідно з договором № K.U.-5243 за серпень-грудень 2013.

Матеріалами справи підтверджено, Відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за період з серпня 2013 по листопад 2013, станом на 01.02.2014, утворилась заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 40 863,72 грн. Доказів сплати Відповідачем заборгованості в матеріалах справи немає.

Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу Відповідача направлено Попередження від 30.11.2013 із пропозицією в добровільному порядку оплатити борг в сумі 40 102,20 грн. Однак, вказана вимога станом на час розгляду справи Відповідачем не виконана.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми боргу за телекомунікаційні послуги, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 40 111,58 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за Договором правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 336,25 грн. та інфляційних втрат у сумі 446,88 грн. судом перевірено та встановлено, що вказані розрахунки відповідають нормам чинного законодавства та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі затримки оплати за надані послуги Відповідачу нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну дому затримки оплати.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий Позивачем розрахунок пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу у розмірі 149,52 грн. судом перевірено та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень Відповідача щодо відсутності його вини у виникненні заборгованості за спожиті телекомунікаційні послуги, слід вказати на наступне.

Відповідач у своїх поясненнях зазначив, що заборгованість перед Позивачем за спожиті телекомунікаційні послуги виникла внаслідок несанкціонованого використання обладнання Відповідача, за фактом чого Шевченківським районним управлінням ГУ МВС України порушено кримінальне провадження № 12013110100018928 за ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України. В той же час, відповідно до п. 1 Договору, Позивач надає Відповідачу послуги голосової телефонії з використанням мережі Інтернет за протоколом SIP по VoIP-мережі Позивача, а Відповідач отримує зазначені послуги, користується ними на умовах Договору та сплачує їх вартість.

Виходячи з п. 3.8. Договору, абонентське обладнання Позивачем не надається, а обирається та придбавається Відповідачем на свій розсуд. Згідно з визначенням термінів, викладеним у п. 2 Договору, абонентське обладнання - обладнання доступу (IP PBX, PBX, IP phone, термінал, комп'ютер, маршрутизатор тощо), яке використовується для безпосереднього отримання телекомунікаційних послуг від Позивача; знаходиться у приміщенні Відповідача та під його контролем та обслуговуванням.

Відтак, умовами Договору не передбачений обов'язок Позивача здійснювати контроль за обладнанням Відповідача та забезпечувати персоніфікований доступ до телекомунікаційних послуг, які надаються на обладнання доступу останнього. Обов'язок захисту від несанкціонованого доступу до обладнання покладається саме на Відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що несанкціонований доступ до обладнання Відповідача відбувся внаслідок неналежного виконання Відповідачем обов'язків з контролю за належним йому обладнанням і не може бути розцінений в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання умов Договору.

Враховуючи той факт, що Шевченківським районним управлінням ГУ МВС України за фактом неправомірного використання обладнання Відповідача порушено кримінальне провадження № 12013110100018928, Відповідач, на підставі ст. 128 Кримінально-процесуального кодексу України, наділений правом пред'явити цивільний позов в рамках кримінального провадження про відшкодування завданої йому шкоди.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором про надання телекомунікаційних послуг та наявну заборгованість.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 40 111,58 грн.; пеня у сумі 149,52 грн., інфляційні втрати у сумі 446,88 грн., 3% річних у сумі 336,25 грн.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство «Авеста Страхування» (01054, м. Київ, вул. Воровського, б. 37/14; ідентифікаційний код 35744243, р/р 26507301015065, ПАТ Терра банк в м. Києві, МФО 380601, код ЄДРПОУ 35744243) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; ідентифікаційний код 01189910, п/р 26000402028729 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Києва, МФО 322904) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 40 111 (сорок тисяч сто одинадцять) грн. 58 коп. основного боргу, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 52 коп. пені, 446 (чотириста сорок шість) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 336 (триста тридцять шість) грн. 25 коп. 3% річних від простроченої суми та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало