Рішення № 39756598, 03.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7329/14

03.07.14

за позовом приватного підприємства "Активбуд"

до приватного підприємства "АМТТ-Трейд"

про стягнення 23 166,26 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Активбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом приватного підприємства "АМТТ-Трейд" про стягнення 22 544,81 грн., а саме: 20 877,57 грн. основного боргу, 897,65 грн. 3% річних, 769,59 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач вчасно та у повному обсязі не оплатив товар, поставлений позивачем, у зв’язку з чим останній був змушений звернутися до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/7329/14 та призначено її до розгляду на 27.05.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 23 166,26 грн., яка була прийнята судом до розгляду.

Крім того, представник позивача надав документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу, яке судом було задоволено.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 р. розгляд справи було відкладено на 24.06.2014 р.

20.06.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі, серед яких заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить стягнути суму боргу в розмірі 20 877,57 грн., 931,34 коп. 3% річних та 1 357,35 коп. інфляційних втрат.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. розгляд справи було відкладено на 03.07.2014 р.

Представник позивача у вказане судове засідання не з’явився.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 03.07.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

11.01.2012 р. за усною домовленістю сторін приватне підприємство "Активбуд" (далі – постачальник) передало приватному підприємству "АМТТ-Трейд" продукцію на загальну суму 21 370,46 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0124-0007517 від 25.10.2012 р. на суму 8611,20 грн., № 0124-0008664 від 30.11.2012 р. на суму 8611,20 грн., № 0124-0009002 від 17.12.2012 р. на суму 3444,48 грн., № 0124-0001512 від 23.05.2013 р. на суму 703,58 грн., що підписані уповноваженими представниками сторін, копії яких залучені до матеріалів справи.

Постачальником були виставлені покупцю рахунки на оплату № 012407633 від 24.10.2012 р. та № 01750002312 від 22.05.2013 р. з вимогами оплатити поставлений товар протягом 1 календарного дня з моменту поставки товару.

Покупець зобов’язання щодо оплати поставленої продукції виконав частково на суму 492,89 грн., залишивши за собою заборгованість у розмірі 20 877,57 грн.

05.02.2014 р. між приватним підприємством "АМТТ-Трейд"(код 34696440) (далі – первісний боржник), приватним підприємством "АМТТ-Трейд" (код 38618701) (далі – новий боржник) та приватним підприємством "Активбуд" (33943152) було укладено договір про переведення боргу (далі – Договір), відповідно до умов якого первісний боржник переводить борг (грошові обов’язки) у розмірі 20 877,57 грн. за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі – Основний договір) між первісним боржником і кредитором та зобов’язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу плату, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов’язанні, що виникає із Основного договору, і приймає на себе обов’язки первісного боржника за Основним договором.

Позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу нового боржника претензію вих. № 45 від 02.04.2014 р. про стягнення грошових коштів у сумі 20 877,57 грн., яка залишилась без належного реагування.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача кошти за поставлений товар в розмірі 20 877,57 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 20 877,57 грн. сторонами судового процесу до суду не надано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі сумі 20 877,57 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 931,34 грн. 3% річних, 1357,35 грн. інфляційних втрат.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив власний перерахунок 3% річних та інфляційних, відповідно до якого вказані суми є більшими, ніж заявлені позивачем. Оскільки підстави для стягнення більших сум, ніж заявлені позивачем у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 931,34 грн. 3% річних та 1357,35 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "АМТТ-Трейд" (04053, м. Київ, пров. Бехтеревський, буд. 4, код 38618701) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного підприємства "Активбуд" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 1, код 33943152) 20 877 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 57 коп. основного боргу, 931 (дев’ятсот тридцять одну) грн. 34 коп. 3% річних, 1 357 (одну тисячу триста п’ятдесят сім) грн. 35 коп. інфляційних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.07.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова