Постанова № 39756465, 10.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1386/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенко М. В.,

представника позивача - Хорішко А. М.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2014 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог /а. с. 137-138/ про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 40 грн. 37 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні зазначав, що заборгованість ним сплачена, у зв'язку з чим заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 16 лютого 1993 року /а. с. 8-9/.

З 14 вересня 1994 року відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтаві, що підтверджується довідкою про взяття на облік /а. с. 7/ та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва НОМЕР_3 від 10 квітня 2000 року /а. с. 11/.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 129.1.1 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4. Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідачем до ДПІ у м. Полтаві було подано декларації з податку на додану вартість на загальну суму 4 115 грн. /а. с. 30-78/.

У відповідності до вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України позивачем було нараховано пені у розмірі 375 грн. 99 коп.

В додаткових поясненнях до позовної заяви /а. с. 158-159/ позивач зазначив, що станом на 01 липня 2014 року ФОП ОСОБА_2 сплачено до державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ 6 130 грн. Разом з тим, незважаючи на те, що Відповідач сплачував грошові кошти відповідно до сум, які зазначалися ним у поданих деклараціях, сплачені ним кошти зараховувались в напрямок погашення попередньої заборгованості згідно положень чинного законодавства, у зв'язку з чим за відповідачем, станом на момент розгляду справи рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 40 грн. 37 коп.

Суд погоджується з вказаним твердженням позивача з огляду на положення пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, згідно якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Також, суд зауважує, що у відповідності до норми частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується, у відповідності до вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень", що рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року податкове повідомлення - рішення № 0002701703 від 08 грудня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача з ПДВ на суму 6 546 грн. 25 коп., та на підставі якого у відповідача виникла заборгованість, було скасовано в частині суми 337 грн. 50 коп. основного боргу та штрафних санкцій (справа № 2а-1670/36/12).

Згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

На виконання зазначених положень, ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 12 грудня 2012 року № 1518, яка направлена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи /а. с. 6/.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, облікова картка особового рахунку відповідача з податку на додану вартість, яка міститься в матеріалах справи, свідчить про наявність у відповідача заборгованості з податку додану вартість - 40 грн. 37 коп.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 40 (сорок) гривень 37 (тридцять сім) копійок на р/р 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 15 липня 2014 року.

Суддя Р.І. Молодецький