Рішення № 39754555, 09.07.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4956/13-ц

Провадження № 2/645/90/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.,

при секретарі Курбатовій А.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнював під час слухання справи, про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову, сторона позивача зазначила, що 15.04.2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», правонаступником якого з 08.12.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» та ОСОБА_1, уклали кредитний договір № 11334133000. Відповідно до умов Договору та на підставі анкети, Позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 45 750,00 доларів США на строк до 13.04.2018 року зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 13,5% річних. Цільове використання коштів - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна. Свої зобов'язання за договором Банк виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. У якості забезпечення ОСОБА_1 належного виконання умов Договору, 15 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2, був укладений договір поруки № П2-11334133000 від 15.04.2008 року, ОСОБА_3 № П1-11334133000 від 15.04.2008 року. Відповідно до укладеного договору Поручителі зобов'язались відповідати за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 11334133000 від 15.04.2008 року у повному обсязі, як солідарні боржники всім належним ним на праві власності майном та грошовими коштами. ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором не виконав і не виконує по теперішній час. У зв'язку з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань за Договором за відповідачем, станом на 28.05.2014 року існує заборгованість за кредитним договором № 11334133000 від 15.04.2008 р. у розмірі 886229,24 грн. і складається з: суми заборгованості за кредитом - 43135 ,99 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 505112,52 грн.; суми заборгованості за відсотками 32546,9 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 381116,72 грн., які позивач, керуючись ст.. 526, 530, 536, 553, 554, 1049, 1050 ЦК України, просить стягнути з відповідачів по справі. В зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість відповідачами не погашена.

У судовому засіданні представник позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка діяла на підставі договорів про надання правової допомоги, заперечувала проти позовних вимог, та у судовому засіданні зазначила, що позивачем не надано доказів переходу до нього прав по кредитному договору №11334133000 та договорам поруки №П2-11334133000 та №П1-11334133000 тому відповідачі, керуючись ч.2 ст.517 ЦК України, мають право не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Також представник зазначила, що позивачем не надано належних доказів наявності суми боргу у заявлених розмірах, а саме не надано документів первинної бухгалтерської документації. В підтвердження суми боргу надано односторонні розрахунки позивача, які не можуть слугувати доказом безспірності грошових вимог. І тому, надані позивачем докази в обґрунтування заявлених позовних вимог є неналежними доказами відповідно до ст.58 ЦПК України. Крім того, позивачем не дотримані умови пред'явлення вимоги до Поручителів, що унеможливлює його звернення до суду за стягненням заборгованості. Також представник відповідача просила застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не відомі.

Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що 15.04.2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», правонаступником якого з 08.12.2011 року є Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», та ОСОБА_1, уклали кредитний договір № 11334133000. Відповідно до умов Договору та на підставі анкети, Позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 45 750,00 доларів США на строк до 13.04.2018 року зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 13,5% річних. Цільове використання коштів - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна. Свої зобов'язання за договором Банк виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. У якості забезпечення ОСОБА_1 належного виконання умов Договору, 15 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2, був укладений договір поруки № П2-11334133000, та між Банком та ОСОБА_3 № П1-11334133000 від 15.04.2008 року. Відповідно до укладених договорів Поручителі зобов'язались відповідати за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 11334133000 від 15.04.2008 р. у повному обсязі, як солідарні боржники всім їм належним на праві власності майном та грошовими коштами.

Відповідно до п.п.1.2.2 кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до Договору.

Згідно із розрахунком, наданим позивачем, станом на 28.05.2014 року існує заборгованість за кредитним договором № 11334133000 від 15.04.2008 р. у розмірі 886229,24,36 грн., що складається із: суми заборгованості за кредитом - 43135,99 доларів США, що еквівалентно, відповідно до курсу НБУ, 505112,52 грн.; суми заборгованості за відсотками - що еквівалентно, відповідно до курсу НБУ, 381116,72,52 грн.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб. їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представником позивача у судовому засіданні були надані квитанції на підтвердження часткової сплати заборгованості за кредитом, з яких вбачається, що останній платіж на виконання умов кредитного договору був здійснений 31 березня 2010 року (квитанція № 67 від 31.03.2010 року).

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог, надана довідка від 29.04.2013 року про заборгованість за кредитом, та розрахунок заборгованості від 28.05.2014 року, які не містять інформацію щодо належного розрахунку по кредиту, не зазначено дати та розміри погашення кредиту та відсотків; не зазначені періоди оплати відповідачем по договору кредиту. Також у судовому засіданні представник Банку не зміг вказати період, за який виникла заборгованість, надати первинні документи, які б достовірно підтверджували правильність розрахунку, врахування всіх платежів відповідача, які були здійснені ним в період дії договору, дотримання порядку та підстав нарахування пені, штрафу.

Так відповідно до ст. 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними

Також представник ПАТ «Дельта Банк» пояснила у судовому засіданні, що надати необхідні документи та роз'яснити порядок обчислення суми заборгованості не має можливості, оскільки вони не були передані йому від АКІБ «УкрСиббанк». Вважає належним та достатнім доказом розміру заборгованості за кредитним договором розрахунок, доданий до позовної заяви.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, враховуючи положення ст. ст. 517, 518, 1077 ЦК України, ст. 37 ЦПК України, наведені обставини не передання новому кредитору необхідної інформації, стосуються правовідносин між фактором та клієнтом, та не впливають на право боржника висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора.

Крім того, наданий позивачем у доповненні до уточненої позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором, який починається тільки з 19.12.2011 року, не містить відомості, які б дозволили перевірити вірність нарахування відсотків позивачем, строки виникнення заборгованості за кожним платежем, а тому вимоги представника відповідача щодо застосування строків позовної давності за зазначеними обставинами є неможливим.

Також, представником позивача у судовому засіданні були надані виписки по кредитному договору ОСОБА_1, але вказати та зазначити які платежі відповідачем були здійснені та у який період, та яким чином вони були враховані у рахунок погашення заборгованості, представник позивача не змогла. Крім того, надана виписка не відповідає наданим квитанціям по сплаті заборгованості по кредиту.

Також, під час слухання справи знайшло своє підтвердження посилання представників відповідачів, що відповідачами не отримувались досудові вимоги про необхідність сплати простроченої заборгованості, як того вимагають умови Кредитного договору.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.. 11 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог внаслідок недоведеності позивачем розрахунку суму заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 517, 518, 1077, 509, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст. 10, 31, 57, 58, 59, 60, 169, 212-215 ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ -