Рішення № 39754020, 15.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6326/14 Справа № 200/2276/14 Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т.Ю. Доповідач - Свистунова О.В.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Свистунової О.В.

суддів Міхеєвої В.Ю., Ремеза В.А.

при секретарі Книш К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2014 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Сплативши судові витрати, відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 001/07-ФЛ/13 згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 700 грн., зі сплатою 0,0001% річних за користування кредитними коштами з остаточним погашенням до 10.02.2010 року.

На виконання своїх обов'язків позивачем 21.02.2007 року було надано кредитну картку із кредитним лімітом у розмірі 12 700 грн., та відповідач отримав грошові кошти в сумі 12 700 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 21.02.2007 року.

Відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг позивача згідно умов та у строки, передбачені умовами укладеного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_3 договір поруки №001/07/01/13 від 21.02.2007 року, де останній є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором. У разі порушення ОСОБА_2 зобов'язань, що випливають з кредитного договору, поручитель разом з боржником відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

27.11.2009 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення, яким з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 11753 грн. 87 коп. та судові витрати.

08.04.2013 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ винесена постанова про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення вказаної суми за рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у зв'язку з повним погашенням заборгованості.

На момент подання позову до суду, а саме 10.02.2014 року, заборгованість за кредитом відповідачами погашена не в повному обсязі, тому, станом на 17.01.2014 року сума заборгованості за кредитом складає 78 858 грн. 74 коп., а саме: заборгованість по простроченій комісії - 13 547 грн. 25 коп.; пеня - 65 311 грн. 49 коп. Тому, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 78 858 грн. 74 коп., судовий збір в розмірі 788 грн. 59.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 26460727) заборгованість по кредитному договору №001/07-ФЛ/13 від 27.02.2007 року станом на 17.01.2014 року в розмірі 14 335 грн. в тому числі: заборгованість по простроченій комісії - 13 335 грн., пеня - 1000 грн. та судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., а всього - 14 578 грн. 60 коп.

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про його скасування та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 21 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 001/07-ФЛ/13 згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 700 грн., зі сплатою 0,0001% річних за користування кредитними коштами з остаточним погашенням до 10.02.2010 року.

На виконання своїх обов'язків позивачем 21.02.2007 року було надано кредитну картку із кредитним лімітом у розмірі 12 700 грн., та відповідач отримав грошові кошти в сумі 12 700 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 21.02.2007 року.

Відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг позивача згідно умов та у строки, передбачені умовами укладеного договору.

Відповідно до п.4.7 кредитного договору позичальник щомісяця, в строк з « 1» по « 10» число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 222,25 грн. Зазначена у цьому пункті договору комісійна винагорода банку сплачується позичальником щомісячно, за весь період до моменту повного виконання позичальником зобов'язань по поверненню отриманих кредитних ресурсів.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитором має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_3 договір поруки №001/07/01/13 від 21.02.2007 року, де останній є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно п.2.1., 2.2. договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

27.11.2009 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення, яким з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 11753 грн. 87 коп. та судові витрати.

08.04.2013 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ винесена постанова про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення вказаної суми за рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у зв'язку з повним погашенням заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача про заборгованість відповідачів за несвоєчасне виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2009 року визначена сума заборгованості станом на 17.01.2014 року за кредитом складає 78 858 грн. 74 коп., а саме: заборгованість по простроченій комісії - 13 547 грн. 25 коп.; пеня - 65 311 грн. 49 коп.

Посилання апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно зменшив комісію не можна взяти до уваги, як необґрунтовані.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2009 року було стягнуто з відповідачів заборгованість станом на 29.05.2008 року, а 08.04.2013 року державним виконавцем Бабушкінського ВДВС винесена постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним погашенням ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 11901 грн. 41 коп. за виконавчим листом виданим Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 10.08.2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що заборгованість відповідачів за період з 30.05.2008 року до 08.04.2013 року по сплаті комісійної винагороди, у відповідності до п. 4.7 кредитного договору, становить 13 335 грн.

Також, не можна взяти до уваги і доводи апелянта щодо безпідставного зменшення пені.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки, нарахований розмір пені значно перевищує розмір збитків позивача та з урахуванням вчинення відповідачем дій, що направлені на погашення заборгованості по кредиту, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені, що стягується на користь позивача з відповідачів, а відтак, вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості по пені за кредитним договором у розмірі 1 000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішеннях суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому немає підстав для його скасування.

Однак, рішення суду в частині стягнення судового збору підлягає зміні, оскільки діючим законодавством , зокрема ст. 88 ЦПК України, не передбачено стягнення судового збору на користь позивача в солідарному порядку з відповідачів.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2014 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 26460727) судовий збір в розмірі по 243 грн. 60 коп. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді