Постанова № 39753687, 09.07.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2636/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівПольового О.Л. Касапа В.М. Матущака В.В. при секретарі за участі:Вересняк А.А. представника позивача розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної екологічної інспекції України про визнання незаконними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції України про визнання незаконними та скасування наказів № 164-о від 06.06.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», № 70 від 10.06.2014 року «Про створення комісії та проведення службового розслідування», № 179-о від 19.06.2014 року «Про відсторонення начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_5 від виконання службових обов'язків».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані накази прийнятті з порушенням вимог чинного трудового та спеціального законодавства, не відповідають дійсним обставинам справи, містять суттєві протиріччя, наведені в них підстави та факти не підтвердженні належними доказами, а тому є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, заперечень проти адміністративного позову не подав.

Судом явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою. За таких обставин, з врахуванням думки представника позивача, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що проведеною юридичним відділом Державної екологічної інспекції України перевіркою дотримання законності прийнятих кадрових рішень керівництвом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області виявлено факт незаконного покладання начальником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_5 (позивачем) посадових обов'язків завідувача юридичного сектору на головного спеціаліста - юрисконсульта ОСОБА_6 протягом 2012 - 2014 років, за що наказом № 164-о від 06.06.2014 року застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків, а саме: дієвого контролю за діями підлеглих в частині недотримання вимог КЗпП України та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 70 від 10.06.2014 року за фактом виявлених порушень створено комісію для проведення службового розслідування, а наказом № 179-о від 19.06.2014 року позивача відсторонено від виконання службових обов'язків.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано до позивача за неналежне виконання службових обов'язків, а саме: дієвого контролю за діями підлеглих в частині недотримання вимог КЗпП України та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

Колегія суддів вважає, що при вирішення питання про накладення дисциплінарного стягнення відповідач повинен був врахувати не тільки положення КЗпП України, але й вимоги Закону України «Про державну службу», оскільки позивач є керівником державного органу, тобто суб'єкта владних повноважень, який виконує покладені на нього державою функції.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу як: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Отже, при наданні оцінки правомірності накладення на позивача оскаржуваного дисциплінарного стягнення слід виходити з загальних правил притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, визначених КЗпП України, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про державну службу», а саме ст. 14 цього Закону.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана та звільнення.

Статтею 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до чинного законодавства дисциплінарна відповідальність державного службовця полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень за порушення ним службової дисципліни.

Порушенням службової дисципліни вважається протиправне, неналежне виконання працівником трудових обов'язків.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, до складу якого включається суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт і об'єктивна сторона.

Суб'єктом дисциплінарного проступку в даному випадку є позивач, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, і виступає у формі умислу чи необережності.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою правопорушника. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами трудового законодавства, а саме: КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним особи.

Отже, об'єктом дисциплінарного проступку в даному випадку є дисципліна праці.

Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності слід обов'язково встановити чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось таке порушення, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Згідно мотивувальної частини наказу № 164-о від 06.06.2014 року до позивача застосована догана за фактом незаконного покладання посадових обов'язків завідувача юридичного сектору позивачем на головного спеціаліста - юрисконсульта ОСОБА_6 протягом 2012-2014 років. Однак, згідно резолютивної частини наказу догана застосована за неналежне виконання позивачем службових обов'язків, а саме: дієвого контролю за діями підлеглих в частині недотримання вимог Кодексу законів про працю України та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

З викладеного вбачається, що даний наказ містить суттєві протиріччя, які не дозволяють чітко визначити підставу для застосування догани та її обґрунтованість.

Крім того, в наказі не зазначено, які саме норми КЗпП України та Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області не виконували підлеглі позивача та коли саме.

Слід звернути увагу, що чинне трудове законодавство та вказане Положення не містить поняття дієвого контролю за діями підлеглих.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не встановлено реального факту порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось таке порушення, причин, що спонукали позивача вчинити дисциплінарний проступок, обставин, за яких його вчинено. Не надано, також, будь-яких належних доказів незаконного покладання позивачем обов'язків завідувача юридичного сектору на головного спеціаліста - юрисконсульта ОСОБА_6 протягом 2012-2014 років.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 70 від 10.06.2014 року створено комісію для проведення службового розслідування з метою з'ясування причин та обставин зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень стосовно посадових осіб Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Проте, підстави проведення службового розслідування не відповідають чинному законодавству.

Так, відповідно до п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13.06.2000 року (далі - Порядок), службове розслідування може бути проведено:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Отже, даним Порядком не передбачено призначення службового розслідування з метою з'ясування причин та обставин зловживання службовим становищем.

Перевищення повноважень посадовою особою може бути підставою для призначення службового розслідування лише за умови конкретно визначених наслідків, посилання на які в оскаржуваному наказі відсутні.

В наказі, також, не конкретизовано, про які зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень йде мова, і якими посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області вони допущені.

Службове розслідування за оскаржуваним наказом призначено не відносно конкретної посадової особи, зокрема позивача, а відносно невизначеного кола осіб, що суперечить вимогам Порядку.

Крім того, наказ № 70 від 10.06.2014 року виданий першим заступником голови Синьогубом В.М. Разом з тим, лише голова Державної екологічної інспекції України вправі призначати службове розслідування відносно начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, оскільки за його наказом позивача призначено на посаду керівника інспекції.

Відповідно до п. 2 Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Службове розслідування відносно інших посадових осіб Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, які були призначені на посаду позивачем, призначено неправомірно, оскільки лише він, як керівник органу державної влади вправі призначати службове розслідування відносно посадових осіб Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Згідно п. 7 Порядку особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суд приймає до уваги, що всупереч п. 7 Порядку позивачу не було надано ніякої інформації про призначення службового розслідування і його підстави.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням вимог законодавства, якими закріплений порядок та умови його прийняття.

Наказом Державної екологічної інспекції України № 179-о від 19.06.2014 року позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.

Відповідно до п. 4. Порядку службове розслідування проводиться з відстороненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником органу державної влади, в якому працює службовець.

Всупереч зазначеним нормам, позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків після закінчення службового розслідування, яке мало проводитись з 11 по 13 червня 2014 року.

Крім того, в даному наказі відсутнє посилання на звернення голови комісії з проведення службового розслідування з поданням про відсторонення позивача від виконання службових обов'язків, що свідчить про його фактичну відсутність.

Статтею 22 Закону України "Про державну службу" визначено вичерпний перелік підстав для відсторонення державного службовця від виконання службових обов'язків, а саме невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець.

Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.

Разом з тим, в оскаржуваному наказі відсутнє посилання на підстави, визначені ст. 22 Закону України "Про державну службу".

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів, вони прийнятті з порушенням вимог чинного трудового та спеціального законодавства, не містять підтверджених належними доказами підстав їх прийняття, а тому є незаконними, порушують права та свободи позивача, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати накази першого заступника голови Державної екологічної інспекції України № 164-о від 06.06.2014 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, № 70 від 10.06.2014 року про створення комісії та проведення службового розслідування, № 179-о від 19.06.2014 року про відсторонення начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_5 від виконання службових обов'язків.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/О.Л. Польовий В.М. Касап В.В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя