Рішення № 39753594, 07.07.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2014 р.Справа № 924/805/14

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с.Попівці, Волочиського району, Хмельницької області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин, Хмельницької області

про стягнення 11 323,27 грн.

Представники сторін:

позивача: Бундз Т.В.- за довіреністю від 01.08.2013р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 11323,27 грн., з яких 6000,00 грн. основного боргу, 2853,69 грн. курсова різниця, 386,79 грн. пені, 1500,00 грн. штрафу, 127,23 грн. 3% річних, 455,59 грн. нарахувань інфляції за отриманий товар відповідно до договору поставки №23-09/13ЛР насіння від 09.09.2013р.

В обґрунтування позову зазначає, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 укладеного з приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" договору поставки №23-09/13ЛР насіння від 09.09.2013р.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано належним чином завірені копії договору поставки №23-09/13 ЛР насіння від 09.09.2013р., специфікації №1 від 09.09.2013р. до вказаного договору, видаткової накладної № 3512 від 09.09.2013р. та довіреності №15 від 09.09.13р.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2853,69 грн. курсової різниці, 386,79 грн. пені, 1500,00 грн. штрафу, 127,23 грн. 3% річних та 455,59 грн. нарахувань інфляції. В частині стягнення 6000,00 грн. основного боргу повідомив, що відповідачем сума 6000 грн. боргу сплачена.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, щодо подачі відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів. Крім того, надіслав на адресу суду електронне повідомлення в якому повідомив, що основний борг в сумі 6000,00 грн. сплатив позивачу, а також просить справу не розглядати без його присутності.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив таке:

09 вересня 2013 року між приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" с.Попівці, Волочиського району, Хмельницької області (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Нетішин, Хмельницької області (Покупець) укладено договір поставки № 23-09/13 ЛР насіння, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити насіння (надалі «товар» або «насіння»), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Найменування, сорт/гібрид, кількість товару, визначаються в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Покупець повинен за 5днів до поставки надати Постачальнику у письмовому вигляді заявку на поставку товару із зазначенням у ній сорту/гібриду замовленого товару та кількості певного асортименту. Після надання такої інформації Постачальник надає Покупцю для підписання специфікацію та приймає заявку до виконання. У разі відсутності замовленого асортименту товару за згодою Сторін можлива поставка товару іншого асортименту аналогічної якості. Загальна кількість товару, кількість товару відповідного сорту/гібриду, які зобов'язаний поставити Постачальник, можуть коливатися в межах +/- 5 %. При цьому Покупець оплачує фактично поставлену кількість товару (п..2. договору).

Відповідно до п.п. 3.1.3.3. договору, ціна Товару вираховується, як сума вартостей усіх партій Товару (згідно відповідних специфікацій), переданих Постачальником у власність Покупцю. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується і оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання договору, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на банківський день, що передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини): або менший (нижчий) курсу, який був встановлений на день підписання договору; або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору. Покупець зобов'язаний сплатити скориговану вартість Товару, вказану у відповідному «Акті коригування вартості Товару» у разі збільшення курсу продажу іноземної валюти встановленого Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на 1% і більше. Сума в гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається за наступною формулою: Х2=Х1*У2/У1де - Х1 - вартість Товару у національній валюті України по курсу на дату підписання Специфікації, У1 - курс продажу іноземної валюти, встановлений Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на дату, що передує даті підписання Специфікації. У2 - курс продажу іноземної валюти, встановлений Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на дату, що передує даті оплати, Х2 - кінцева вартість у гривнях частини Товару, неоплаченої банківським грошовим переказом.

За змістом п. 7.3. договору, за несвоєчасну і таку, що не відповідає умовам Договору, оплату Товару, оплату відсотків за користування товарним кредитом та оплату заборгованості по індексації. Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 25% від суми заборгованості та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, обрахованої від суми заборгованості з оплати Товару, суми заборгованості з оплати відсотків за користування товарним кредитом та суми заборгованості по індексації за кожен день прострочення.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. У випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем вимог даного Договору Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір надіславши письмове повідомлення Покупцю.

Договір та специфікація до нього підписані сторонами та скріплені відбитками печаток.

Між сторонами 09.09.2013р. укладено специфікацією №1 до договору №23-09/13ЛР поставки насіння від 09.09.2013р., згідно якої позивач поставив відповідачу насіння озимого ріпаку „Синтетик" на суму 6000,00 грн. Еквівалент загальної вартості товару в іноземній валюті становить 731,71долар США. На дату складання даної Специфікації, Сторони домовились використовувати курс долар США до гривні, із розрахунку 8,2 грн. за 1 долар США. Товар повинен бути поставлений Покупцю у строк по 10.09.2013р. Допускається поставка товару окремими партіями. Покупець оплачує товар наступним чином: передоплата в розмірі: 6000грн. еквівалент 731,71 долар США, що складає 100% вартості Товару оплатити до 20.09.2013р. з відтермінуванням платежу на умовах товарного кредиту.

На виконання умов договору поставки насіння позивач здійснив поставку відповідачу товар на суму 6000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3512 від 09.09.2013р. згідно довіреності №15 від 09.09.2013р.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 6000,00 грн., що підтверджується розрахунком.

Оскільки, відповідач у добровільному порядку суму заборгованості за поставлений товар не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього 11323,27 грн., з яких 6000,00 грн. - основного боргу, 2853,69 грн. курсової різниці, 386,79 грн. - пені, 1500,00 грн. - штрафу, 127,23 грн. - 3% річних, 455,59 грн. нарахувань інфляції.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке:

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом враховано, що між сторонами 09.09.2013р. укладено договір поставки насіння №23-09/13ЛР.

Правовідносини, які виникли між ПП „Аграрна компанія 2004" та ФОП ОСОБА_1 за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174, ч.1, 2 ст. 175 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення міститься і у ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зі змісту укладеного між приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" с. Попівці, Волочиського району, Хмельницької області (Постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м. Нетішин, Хмельницької області (Покупець) укладено договір поставки № 23-09/13 ЛР насіння, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити насіння (надалі «товар» або «насіння»), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Судом враховується, що ПП „Аграрна компанія 2004" на виконання умов договору поставлено ФОП ОСОБА_1 товар на загальну суму 6000,00 грн. згідно наявних в матеріалах справи копії видаткової накладної № 3512 від 09.09.2013р. та довіреності №15 від 09.09.2013р.

В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов'язку по його оплаті в строк встановлений Договором не виконав.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 6000,00грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Після подання позову відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 6000,00 грн. боргу, що підтверджується випискою з банку від 17.06.2014р.

На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 6000,00 грн. основного боргу належить припинити.

Окрім того, позивач відповідно до п.3.3 даного договору, сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на банківський день, який передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується і оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання договору, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на банківський день, що передує фактичній оплаті Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини): або менший (нижчий) курсу, який був встановлений на день підписання договору; або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору. Покупець зобов'язаний сплатити скориговану вартість Товару, вказану у відповідному «Акті коригування вартості Товару» у разі збільшення курсу продажу іноземної валюти встановленого Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на 1% і більше. Сума в гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається за наступною формулою: Х2=Х1*У2/У1де - Х1 - вартість Товару у національній валюті України по курсу на дату підписання Специфікації, У1 - курс продажу іноземної валюти, встановлений Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на дату, що передує даті підписання Специфікації. У2 - курс продажу іноземної валюти, встановлений Публічним акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на дату, що передує даті оплати, Х2 - кінцева вартість у гривнях частини Товару, неоплаченої банківським грошовим переказом.

Позивачем нараховано відповідачу курсову різниці в сумі 2853,69 грн., яка підлягає задоволенню.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Окремо судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України неустойка, штраф, пеня є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 27.04.2012 року (справа №06/5026/1052/2011) та інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.

З урахуванням п.7.3. договору поставки насіння №23-09/13 ЛР від 09.09.2013р. та норм чинного законодавства ПП „Аграрна компанія 2004" нараховано до стягнення з відповідача 386,79 грн. - пені, 1500,00 грн. - штрафу.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення суми штрафу судом встановлено, що заявлена сума нарахована обґрунтовано та з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 384,66 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені.

В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 2,13 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно до умов договору та законодавства України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 127,23 грн. та нарахувань інфляції в сумі 455,59 грн.

Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства України повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с.Попівці, Волочиського району, Хмельницької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 11 323,27 грн., з яких 6000,00 грн. основного боргу, 2853,69 грн. курсова різниця, 386,79 грн. пені, 1500,00 грн. штрафу, 127,23 грн. 3% річних, 455,59 грн. нарахувань інфляції задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (с. Попівці, Волочиського району, Хмельницької області, вул.. Шкільна,34а, код 33007579) - 2853,69 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні 69 коп.) курсової різниці, 384,66 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 66 коп.) пені, 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.) штрафу, 127,23 грн. (сто двадцять сім гривень 23 коп.) 3% річних, 455,59 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять гривень 59 коп.) нарахувань інфляції, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 6000,00 грн. основного боргу припинити.

В позові в частині стягнення 2,13 грн. пені відмовити.

Повний текст рішення складено 11.07.2014 року.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Волочиськ, Хмельницької обл., вул. Котовського,7)

3 - відповідачу.(АДРЕСА_1)(прост.)