Постанова № 39752967, 08.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/31387/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйов В.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Вінницької міської ради та ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача головного архітектора Вінницької області Царенка Сергія Олександровича про визнання незаконним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду вінницької області із адміністративним позовом до Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Постановою Вінницького міського суду вінницької області від 21 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.4.2 рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25.10.2013 року. Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання незаконними та скасування рішення 40 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.12.2013 року за №1553 та рішення 45 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.02.2014 року за №1653, залишено без задоволення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково та змінити постанову суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 «Про реконструкцію площі Театральної та встановлення пам'ятника Т.Г.Шевченку» було, з метою приведення до належного стану центральної частини міста, зокрема площі Театральної, доручено управлінню міського господарства міської ради виступити замовником на здійснення реконструкції площі Театральної, виготовлення і встановлення пам'ятника Т.Г.Шевченку.

Пунктом 3 цього рішення було визначено, що фінансування робіт по реконструкції площі Театральної буде здійснюватись за рахунок коштів бюджету розвитку 2004 року та інших залучених коштів (а.с. 6).

Пунктом 4 вказаного рішення Управління економіки міської ради і Фінансове управління міської ради було зобов'язано надати пропозиції виконкому та міській раді щодо внесення змін до плану капітального будівництва на 2004 рік та переліку об'єктів, які будуть фінансуватись за рахунок бюджету розвитку.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 було частково виконано, а саме в частині реконструкції площі Театральної відповідно до вихідної проектної документації та було зведено фундамент під постамент пам'ятника Т.Г.Шевченку (а.с. 82-84).

25.10.2013 року 37 сесією 6 скликання Вінницької міської ради було прийняте рішення №1469 «Про надання згоди на безоплатне прийняття від Благодійного фонду «Подільська громада» у комунальну власність територіальної громади м.Вінниці пам'ятника Т.Г.Шевченку».

Пунктом 4.2. зазначеного рішення Вінницької міської ради рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 визначено таким, що втратило чинність в частині виготовлення пам'ятника (а.с. 8).

27.12.2013 року 40 сесія 6 скликання Вінницької міської ради прийняла рішення №1553 «Про перейменування площі в місті Вінниці», яким, у зв'язку з увіковіченням пам'яті Т.Г.Шевченка та прийняттям рішення №1469 від 25.10.2013 року, було вирішено перейменувати площу Музейну в м.Вінниці на площу Т.Г.Шевченка.

27.02.2014 року 45 сесія 6 скликання Вінницької міської ради прийняла рішення №1653 «Про перейменування площі Театральної на площу Майдан Небесної Сотні» з метою увіковічення пам'яті героїв Майдану на підставі ініціативи громадського сектору «Євромайдану» та звернення 14-сотні «Самооборони Майдану».

Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що п.4.2 рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25.10.2013 року є протиправним, адже не відповідає вимогам законодавства, в той час як рішення 40 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.12.2013 року за №1553 та рішення 45 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 27.02.2014 року за №1653 є законними та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи, позивач частково оскаржив рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25.10.2013 року, адже вважає пункт 4.2 даного рішення протиправним.

У вказаному пункті оскаржуваного рішення визначено таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 в частині виготовлення пам'ятника.

Разом з цим, позивач не оскаржує, тобто фактично погоджується, із іншими пунктами даного рішення, зокрема щодо прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Вінниці пам'ятника Т.Г.Шевченку.

Колегія суддів зауважує, що оскаржуваний пункт рішення №1469 та інші пункти рішення, так само як і відповідні положення рішень відповідача №394 та №1469, що стосуються виготовлення та прийняття пам'ятника, є взаємовідповідні й виникають один з одного.

Виходячи з аналізу рішень відповідача №394 та №1469, є цілком логічним визнання нечинним положень рішення №394 в частині виготовлення пам'ятника у зв'язку із фактичним отриманням такого пам'ятника від Благодійного фонду «Подільська громада» та проведення робіт із встановлення даного пам'ятника на підставі рішення №1469. Тобто, рішення №394 в частині виготовлення пам'ятника фактично виконане, а тому не має необхідності в існуванні його положень в цій частині, що вказує на правомірність пункту 4.2. рішення Вінницької міської ради №1469 від 25.10.2013 року.

Конституційний суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 визначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

В мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції вказує, що не бере до уваги посилання позивача на наведену вище позицію Конституційного суду України, оскільки у даному випадку пунктом 4.2 рішення Вінницької міської ради №1469 від 25.10.2013 року було визнано таким, що втратило чинність в частині виготовлення пам'ятника рішення виконавчого комітету від 26.02.2004 року №394.

В обґрунтування власних висновків суд першої інстанції посилається на положення п.15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання зокрема щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Суд першої інстанції вказує, що під час розгляду справи судом не встановлено та суду не було надано доказів невідповідності Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, іншим рішенням Вінницької міської ради рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 в частині виготовлення пам'ятника Т.Г.Шевченку.

Фактично, суд вказує на відсутність підстав для скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 в частині виготовлення пам'ятника Т.Г.Шевченку, не враховуючи, що вказане рішення було визнане нечинним, а не скасоване.

Таку позицію суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає непослідовною та суперечливою.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неможливість застосування до даного спору вказаних висновків Конституційного суду України, адже рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.02.2004 року №394 в частині виготовлення пам'ятника Т.Г.Шевченку не скасовано, а визнано таким, що втратило чинність. Однак, застосування в даному випадку положень п.15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» про скасування рішень колегія суддів вважає помилковим, оскільки невірно досліджувати рішення на предмет наявності підстав для його скасування, якщо таке рішення визнано нечинним.

Отже, п.4.2 рішення Вінницької міської ради №1469 від 25.10.2013 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Вінницької міської ради за №1553 від 27.12.2013 року та за №1653 від 27.02.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 5.5. Статуту м.Вінниці визначено, що Вінницька міська рада є представницьким і нормотворчим органом місцевого самоврядування у місті Вінниці, який здійснює від імені та в інтересах міської громади функції та повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1.6 Статуту м.Вінниці, найменування та перейменування територіальних об'єктів міста вулиць, проспектів, бульварів, провулків, майданів (площ), мостів, парків і скверів тощо здійснюються міською радою.

Найменування та перейменування територіальних об'єктів здійснюється з врахуванням думки членів територіальної громади міста Вінниці у порядку встановленому Вінницькою міською радою.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Вінницької міської ради за №1553 від 27.12.2013 року та за №1653 від 27.02.2014 року про перейменування площ у м.Вінниці: площі Музейної на площу Т.Г.Шевченка; площі Театральної на площу Майдан Небесної Сотні, були прийняті відповідачем у межах його повноважень, на підставі та у спосіб, що не суперечать Конституції та законам України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

У відповідності з пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є частково необґрунтованим та незаконним, адже висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам у справі, що призвело до її неправильного вирішення, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційну скаргу Вінницької міської ради задовольнити повністю .

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача головного архітектора Вінницької області Царенка Сергія Олександровича про визнання незаконним та скасування рішення, - скасувати в частині визнання протиправним та скасування п.4.2 рішення Вінницької міської ради 37 сесії 6 скликання №1469 від 25.10.2013 року, прийнявши в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2014 року залишити змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.