Рішення № 39752591, 27.05.2014, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/401/14-ц

Провадження № 2/342/308/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить постановити рішення, яким визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим будинком по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, разом жили в АДРЕСА_1 в будинку батьків позивачки. 18.02.1992 р. шлюб розірвано, Рішенням Городенківського районного суду від 15.10.1992 р. проведений поділ майна між ними, після чого відповідач перейшов проживати в присуджену йому половину житлового будинку по АДРЕСА_2, де проживає по даний час без реєстрації. Позивачка є власником половини житлового будинку по АДРЕСА_1, власність зареєстрована в реєстраційній службі Городенківського районного управління юстиції. В належному їй будинку зареєстрований відповідач, який добровільно не бажає знятись з реєстрації, хоча фактично в цьому будинку він не проживає з 1992 р. Позивачка має право на призначення субсидії на опалювальний період, однак не може ним скористатись, так як в будинку зареєстрований відповідач.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов з наведених в ньому підстав. Суду пояснила, що в 1992 р. шлюб між нею та відповідачем був розірваний. Відповідач перейшов проживати на АДРЕСА_2. В будинку по АДРЕСА_1 проживала її мати ОСОБА_3. Позивачка з 1992 р. по 2004 р. з іншим чоловіком проживала в с. Тишківці Городенківського району. В 2004 р. чоловік помер і з того часу вона жила в по АДРЕСА_1. Мати померла в 2007 р. Позивачка після смерті матері успадкувала належну матері частину житлового будинку, стала її власником. Відповідач ОСОБА_2 (її колишній чоловік) зареєстрований в її будинку, хоча фактично з 1992 р. в ньому не проживає. Його реєстрація порушує права та інтереси позивачки, як власника майна, тому вона просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про час і місце судового засідання був повідомлений відповідно до вимог ст.76 ЦПК України. Від відповідача не надійшло повідомлення про причини неявки чи про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивачки, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/ 2 частини житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 що стверджено Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.03.2014 р., зареєстрованим в реєстрі за № 296 по спадковій справі № 449 від 25.10.2013 р. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 19017351 від 14.03.2014 р. стверджено, що вона власником 1/ 2 частини житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).

Про те, що позивачка ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 перебували в шлюбі свідчить Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, видане 18.02.1992р. (а.с. 13).

З Будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в даному будинку з 06.12.1979 р. (а.с. 5-6).

Згідно з ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно, тимчасово. Ст. 310 згаданого кодексу визначено, що фізична особа має право на місце проживання.

В судому засіданні встановлено, що відповідач тривалий час, з 1992 р., не проживає в будинку по АДРЕСА_1, хоча зареєстрована в ньому.

Те, що відповідач не проживає в будинку, де проживає позивачка, яка є власником будинку, в судовому засіданні ствердив свідок ОСОБА_4, житель м. Городенка.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Городенківського нарсуду Івано-Франківської області від 15.10.1992 р. по справі № 2-272/1992 р., яким частково задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, в т.ч. будинку, розташованого по АДРЕСА_2, встановлено, що сторони спільно не проживають з 22 січня 1992 р., ОСОБА_5 проживає в своєї матері.

Ст. 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Те, що відповідач, колишній чоловік позивачки, фактично не проживаючи в належному їй будинку є зареєстрованим в ньому, перешкоджає позивачці належно реалізовувати свої права власника об'єкта нерухомості.

Тому при вищенаведених доказах і обставинах справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 втратив право користування житловим приміщенням, розташованим по АДРЕСА_1.

На підставі ч.2 ст. 405 ЦК України, ст. ст. 72,150 Житлового кодексу України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 209,212, 214- 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, таким, що втратив право на користування житловим будинком, що знаходиться по АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні при проголошенні рішення, мають право на його оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ничик Г.І.