Рішення № 39751742, 10.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11557/14 10.07.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амаркорд-Алекс"

до Київської міської ради

про припинення правовідносин за договором оренди

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від позивача Берковський Р.О.(дов. від 03.07.2014)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради про припинення правовідносин за договором оренди, у зв'язку з тим, що право власності на об'єкт розташований на земельній ділянці, що перебуває в оренді позивача, перейшло до іншої особи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2014 порушено провадження у справі №910/11557/14 та призначено до розгляду на 03.07.2014.

В судове засідання 03.07.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по справі та подали додаткові докази по справі.

В судовому засіданні 03.07.2014 оголошено перерву на 10.07.2014 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 10.07.2014 представник позивача прибув, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.07.2014 не прибув, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на повідомлення про оголошення перерви в судовому засіданні на 10.07.2014.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач та відповідач були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю «Амаркорд-Алекс» (далі - позивач, орендар за договором) та Київською міською радою (далі - відповідач, орендодавець за договором) укладено нотаріальний договір оренди земельної ділянки (далі - договір).

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - 06.07.2004 за № 91-6-00287 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Пункт 1.1. договору закріплює, що ТОВ "Амаркорд-Алекс" прийняв в оренду на 25 років земельну ділянку по АДРЕСА_1, розміром 1080,0 кв.м., за цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру, кадастровий номер - 8000000000:88:093:0021.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вказаній земельній ділянці було побудовано торговельний комплекс для розміщення міні-ринку (блок-1) на який отримано Свідоцтво про право власності серії САС № 923312, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва та зареєстровано КП МБТІ м. Києва 12.08.2010.

05.12.2012, згідно нотаріального договору купівлі-продажу, ТОВ "Амаркорд-Алекс" було продано гр. ОСОБА_2 торговельний комплекс для розміщення міні-ринку (блок-1) по АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці розміром 1080,0 кв.м, кадастровий номер - 8000000000:88:093:0021.

13.01.2014 позивач звернувся до Київської міської ради з листом № 79, в якому пропонував припинити дію договору оренди земельної ділянки від 01.04.2004 в зв'язку з тим, що більше не є власником нерухомості, що розташована за цією адресою та запропонував вважати цей лист офертою щодо укладення угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, підготувати проект угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать, що відповідь від Київської міської ради позивачу на зазначений лист не надходила.

Але, листом від 04.02.2014 за № 0570291-1279, Департамент земельних ресурсів за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, повідомив, що позивачеві відмовлено у задоволенні його заяви щодо припинення договору оренди земельної ділянки від 01.04.2004, посилаючись на ст. 206 Земельного кодексу України та сповістив, що з метою недопущення втрат міського бюджету, Департамент земельних ресурсів повернеться до розгляду питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.04.2004 на момент переоформлення права користування земельною ділянкою на нових власників нерухомості.

Судом встановлено, що станом на момент звернення з вказаним позовом, позивач сумлінно виконує свої зобов'язання по договору оренди земельної ділянки від 01.04.2004 щодо сплати орендної плати та не має заборгованості перед бюджетом міста.

Вказані обставини стали приводом для звернення позивачем до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки на переконання позивача, відповідач має всі законні підстави для припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01.04.2004.

Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, у зв'язку з наступним:

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 7.1 договору, договір припиняється у разі закінчення терміну, на який його було укладено; одержання орендарем земельної ділянки у власність; примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, визначеному законодавством України; ліквідації юридичної особи - орендаря.

Пункт 7.2. визначає, що договір оренди припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

У пункті 7.3. договору закріплені підстави для розірвання цього договору за рішенням суду, в порядку встановленому законом; за згодою сторін; в односторонньому порядку, за ініціативою орендодавця, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконання орендарем інших умов договору.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» визначає, що однією з підстав припинення договору оренди земельної ділянки є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці (абз. 8 ч. 1 ст. 31 Закону).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з приписами ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЗК України, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є однією з підстав припинення користування земельною ділянкою.

У відповідності до ч. 1 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Таким чином, в результаті укладення нотаріального договору купівлі-продажу від 05.12.2012, яким ТОВ "Амаркорд-Алекс" було продано гр. ОСОБА_2 торговельний комплекс для розміщення міні-ринку (блок-1) по АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці розміром 1080,0 кв.м, кадастровий номер - 8000000000:88:093:0021, позивач втратив право власності на об'єкт нерухомості, розташований на вказаній орендованій земельній ділянці.

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Суд наголошує, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Зокрема, викладена правова позиція збігається з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 20.08.2013 «Про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25 грудня 2012 року в справі N 18/5005/12936/2011».

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

При цьому, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Амаркорд-Алекс" задовольнити в повному обсязі.

2. Припинити договір оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, розміром 1080,0 кв.м., за цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру, кадастровий номер - 8000000000:88:093:0021, строком на 25 років, що укладений 01.04.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю "Амаркорд -Алекс" (код ЄДРПОУ 22949271, 04050, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) на підставі рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.07.2004 за № 91-6-00287 у книзі записів державної реєстрації договорів.

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амаркорд-Алекс" (04050, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, код ЄДРПОУ 22949271) судовий збір у розмірі 1218(одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 14.07.2014