Ухвала суду № 39749155, 14.07.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" липня 2014 р. справа № 1/98

За скаргою публічного акціонерного товариства «Омега банк», м. Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" м. Чернівці

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Системабуд" м. Бориспіль

про звернення стягнення на предмет іпотеки - 10381653,27 доларів США

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.02.2011 року, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2011 року позов задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №485/ІП-1 від 22.06.2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №2702, а саме на об'єкт нерухомості - будівлі (фізкультурно-оздоровчого комплексу) загальною площею 4258,40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 3, до складу якого входять: адміністративно-оздоровчий комплекс, літера "А" площею 3829,30 кв.м; побутовий комплекс, літера "Б" площею 315,90 кв.м; трансформаторна, літера "В" площею 48,10 кв.м; роздягальня, літ. "Г" площею 65,10 кв.м; корти № 1 огорожа № 2, замощення І, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 5 972 062,00 грн. (без ПДВ) для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (м. Київ вул. С.Петлюри, 30 код 19356840) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» (м. Чернівці Парковий проїзд, 3 код ЄДРПОУ 14333314) за кредитним договором №485 від 09.06.2006 року в сумі 10 381 653,27 доларів США, у тому числі 9000000 доларів США основного боргу, 1125250 доларів США боргу по прострочених відсотках, 81 543,35 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків, 54 000 доларів США комісії, 118 166,67 доларів США пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 2693,28 доларів США пені за несвоєчасну сплату комісії.

22.04.2011 року на виконання даного рішення видано наказ.

10.07.2014 року від публічного акціонерного товариства «Омага Банк», яке є правонаступником публічного акціонерного товариства «Сведбанк», надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій скаржник просить:

- поновити строк на подання даної скарги;

- визнати рішення та дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.11.2013 року, складання Акту №27378607 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.11.2013 року та винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 18.11.2013 року у виконавчому провадженні №27378607 протиправними;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України скасувати постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.11.2013 року по виконавчому провадженню №27378607;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України скасувати Акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 04.11.2013 року по виконавчому провадженню №27378607;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 18.11.2013 року по виконавчому провадженню №27378607;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про відновлення виконавчого провадження №27378607.

Розглянувши подану скаргу та додані до неї документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без розгляду виходячи з наступного.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - державний виконавець) від 04.07.2011 року відкрито виконавче провадження ВП №27378607 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області №1/98 від 22.04.2011 року.

Постановою державного виконавця від 04.11.2013 року стягувачу (скаржнику) передані в рахунок погашення боргу будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 4258,40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 3, до складу якого входять: адміністративно-оздоровчий комплекс, літера "А" площею 3829,30 кв.м; побутовий комплекс, літера "Б" площею 315,90 кв.м; трансформаторна, літера "В" площею 48,10 кв.м; роздягальня, літ. "Г" площею 65,10 кв.м; корти № 1 огорожа № 2, замощення І, вартістю 5 972 062,00 грн. (без ПДВ).

Крім того, в підтвердження факту передачі майна стягувачу, державним виконавцем складено Акт від 04.11.2013 року, яким засвідчено передачу вищевказаного майна публічному акціонерному товариству «Омега Банк».

Постановою державного виконавця від 18.11.2013 року у зв'язку з відсутністю у боржника майна, необхідного для погашення виконавчого збору, виконавчий документ повернуто стягувачу.

Доказів направлення державним виконавцем даних постанов стягувачу до матеріалів скарги не додано.

Разом з тим, 10.06.2014 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі публічному акціонерному товариству «Омега Банк» свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо вони не відбулись.

В обґрунтування причин відмови у вчиненні нотаріальної дії нотаріус вказав, що дані, зазначені в постанові та акті державного виконавця від 04.11.2013 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу суперечливі, а сама постанова не відповідає вимогам ст. 47 Закону України «Про нотаріат».

При цьому, як вбачається з тексту постанови нотаріуса, останній при її винесенні керувався документами, наданими йому представником публічного акціонерного товариства «Омега Банк», а саме постановою та актом державного виконавця від 04.11.2013 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що станом на 10.06.2014 року скаржник був достеменно обізнаний з постановою та актом державного виконавця від 04.11.2013 року про передачу майна в рахунок погашення боргу, які сам і подав приватному нотаріусу для видачі публічному акціонерному товариству «Омега Банк» свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

У свою чергу, в цій площині суд зазначає, що скаржник міг і повинен був самостійно встановити суперечливість даних, зазначених в спірних постанові та акті державного виконавця, звернути його увагу на необхідність виправлення даної ситуації або оскаржити його дії у встановлений ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України строк незалежно від будь-яких дій чи відповідей нотаріуса.

Більш того, суд не виключає, що державним виконавцем належним чином у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк направлено копії спірних постанов та акту скаржнику, хоч такі докази в матеріалах справи відсутні, адже до скарги не додані та судом не можуть бути витребувані.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин справи та враховуючи, що станом на 10.06.2014 року скаржнику було відомо про винесення державним виконавцем постанови та акту від 04.11.2013 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, проте зі скаргою останній звернувся лише 07.07.2014 року, суд дійшов висновку, що встановлений строк подання скарги пропущено, поважних причин для його відновлення не наведено, у зв'язку з чим скаргу публічного акціонерного товариства «Омага Банк» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 53, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про відновлення строку подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби України відмовити.

2. Скаргу публічного акціонерного товариства «Омага Банк» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України залишити без розгляду.

Суддя М.І. Ніколаєв