Ухвала суду № 39749111, 26.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про призначення експертизи

"26" червня 2014 р. Справа № 911/2685/13

За позовом Української міської ради Обухівського району Київської області;

до 1.Товарситва з обмеженою відповідальністю «Українка»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Софттрейд»;

треті особи: 1. Обухівська районна рада;

2. Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української

міської ради;

за участю: Прокуратури Київської області

про визнання права власності на майно та витребування майна

Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання.Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.10.2013 у справі № 911/2685/13 (суддя Кошик А.Ю.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 (головуючий суддя - Власова Ю.Л., судді - Корсакова Г.В., Самсіна Р.І.), у задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 (головуючий суддя - Карабаня В.Я., судді - Жаботинова Г.В., Ковтонюк Л.В.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 та рішення господарського суду Київської області від 03.10.2013 скасовано, справу № 911/2685/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 справа №911/2685/13 прийнята до провадження суддею Антоновою В.М. та призначено її до розгляду на 29.05.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2014 розгляд справи, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 12.06.2014.

11.06.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н та дати (вх. №11185/14) про відкладення розгляду справи.

12.06.2014 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від третьої особи 1 надійшло клопотання №01-33/656 від 11.06.2014 (вх. №11211/14) про розгляд справи без участі представника Обухівської районної ради.

У судове засідання 12.06.2014 представники позивача та третьої особи 1 не з'явились.

У судовому засіданні 12.06.2014 представник відповідача-1 подав заяву (вх. №11328/14) про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.06.2014 представник третьої особи-2 по справі подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014 строк вирішення спору у справі №911/2685/13 продовжено на п'ятнадцять днів з 18.06.2014 по 02.07.2014 та відкладено розгляд справи на 26.06.2014.

26.06.2014, у судове засідання з'явилися всі сторони по справі №911/2685/13.

Також у судовому засіданні 26.06.2014 представник позивача подав пропозиції щодо питань на вирішення судової економічної експертизи б/н, б/д.

Зі змісту пропозицій вбачається, що позивач з метою додаткового підтвердження того, що будівля (споруда) будинку побуту за адресою м. Українка, вул. Юності, 6, в якій було розташовано мале підприємство побутового обслуговування «Українка», не приватизовувалася та не виступала предметом купівлі-продажу державного майна малого підприємства побутового обслуговування «Українка2 від 27.12.1994 укладеного між Фондом комунального майна Обухівського району Київської області та Товариством покупців-членів трудового колективу Малого підприємства «Українка», вважає доцільним призначити у справі №911/2685/13 економічну експертизу.

З позовної заяви б/н, б/д (вх. № 2596/13 від 11.07.2013) вбачається, що у комунальну власність територіальної громади міста Українка передано будинок побуту розташований за адресою м. Українка, вул. Юності, 6, що перебувало в державній власності. Таким чином, у 2010 році право комунальної власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою м. Українка, вул. Юності, 6, зареєстровано реєстратором бюро технічної інвентаризації в реєстрі прав власності на нерухоме майно та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.02.2010 Серія САВ №408262 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25293671 від 11.02.2010 Серія ССО №582586.

Також, позивач зазначив, що всупереч вимогам чинного законодавства, державним реєстратором Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 667613 від 01.03.2013 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Українка» право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою м. Українка, вул. Юності, 6. На підставі чого, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.03.2013 індексний номер: 901236 Серія САБ №708820 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2013 індексний номер: 901233.

Позивач зазначає, що із витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2013 індексний номер 901233 вбачається, що підставою виникнення права власності, державний реєстратор вказує: свідоцтво про власності №8 від 25.01.1995 видане Фондом комунального майна Обухівського району та договір купівлі-продажу державного майна №4485 від 27.12.1994 укладений МП «Українка» із Фондом комунального майна Обухівського району.

Також позивач зазначає, що в Української міської ради Обухівського району Київської області наявні документи, які доводять, що свідоцтво про право власності №8 від 25.01.1995 та договір купівлі-продажу №4485 від 27.12.1994 не стосуються будівлі будинку побуту та зазначає, що за вказаними документами передавалось лише обладнання та витратне майно малого підприємства «Українка».

Проте, відповідач-1 заперечує проти позовних вимог та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка» є власником приміщення будинку побуту, розташованого за адресою м. Українка, вул. Юності, 6, що на думку відповідача підтверджується договором купівлі-продажу від 27.12.1994, актом передача проданого майна від 25.01.1995 та свідоцтвом про власність №8 від 25.01.1995.

Таким чином, відповідач-1 стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю у порядку встановленому Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та договором купівлі-продажу державного майна - малого підприємства «Українка», було набуто у власність цілісний майновий комплекс Малого підприємства «Українка», до складу майна якого входив будинок побуту, розташований за адресою м. Українка, вул. Юності, 6, що на думку відповідача-1 підтверджується наказом про передачу будинку на баланс, копією балансу, заявою про реєстрацію товариства покупців (з додатками), актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу, актом приймання передачі переданого майна, свідоцтвом про право власності на цілісний майновий комплекс та іншими письмовими доказами.

Скеровуючи справу №911/2685/13 на новий розгляд Вищий господарський суд України у постанові від 31.03.2014 зазначив, що під час прийняття рішення у даній справі судами попередніх інстанцій всупереч вимог ст.. 43 ГПК України щодо повного всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності не з'ясовано питання, що саме перейшло у власність покупця за договором купівлі-продажу державного майна малого підприємства побутового обслуговування «Українка» від 27.12.1997, чи було у розрізі положень частини 3 статті 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» разом із майновим комплексом малого підприємства побутового обслуговування «Українка» приватизовано будівлю, в якій розташовано мале підприємство побутового обслуговування «Українка».

Також у постанові від 31.03.2014 Вищий господарський суд України приходить до висновку, що необхідно дослідити питання щодо оцінки вартості державного майна в ході проведення інвентаризації майна та оцінки майна об'єкта малої приватизації, та на яке майно було видано товариству покупців-членів трудового колективу малого підприємства побутового обслуговування «Українка» від 25.01.1995 свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу малого підприємства побутового обслуговування «Українка».

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу положень статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, серед іншого, такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частинами 1, 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання; висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Відповідно до п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.1998 року № 02-5/78 розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Це правило стосується й тих випадків, коли судову експертизу призначено за ініціативою господарського суду. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123).

Враховуючи викладене та те, що для вирішення спору необхідно спеціальні знання, суд вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 41, 42, 79, 86 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

2. Винести на розгляд судової експертизи наступні питання:

- Яка дійсна (реальна) балансова вартість будівлі будинку побуту, що розташована за адресою м. Українка, вул. Юності, 6, станом на 27.12.1994 р.?

- Чи ввійшла будівля будинку побуту, що розташована за адресою м. Українка, вул. Юності, 6 до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу 13720405 (код по ЗКПО) Малого підприємства побутового обслуговування «Українка», затверджений головою Фонду комунального майна Обухівського району - Советніковою Т.В., що є невідемною частиною договору купівлі-продажу державного майна Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» №4485 від 27.12.1994?

- Чи входила будівля Малого підприємства побутового обслуговування «Українка», що знаходиться за адресою: Українка, вул. Юності, 6 до складу цілісного майнового комплексу цілісного майнового комплексу Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» та до ціни договору купівлі-продажу державного майна Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» № 4485 від 27.12.1994 р.?

3. Зобов'язати сторони за вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо).

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача - Українську міську раду Обухівського району Київської області.

5. Попередити сторони про майнову відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.

6. Суд попереджає експертів про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 911/2685/13, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до господарського суду Київської області.

8. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України надіслати копії експертних висновків сторонам згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України.

9. Для проведення експертизи надіслати справу № 911/2685/13 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

10. Копію ухвали господарського суду Київської області надіслати учасникам провадження.

Суддя В.М. Антонова