Ухвала суду № 39748853, 09.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7450/13-а

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В, Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2013р. фізична-особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2012р. №№0002321701, 0002331701; від 12.03.2013р. №№0003181701, 0003191701. /а.с.147-149/

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року позов задоволений частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0003181701, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги. Відповідач просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивач просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.10.2012р. по 14.11.2012р. посадовою особою відповідача було проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складений акт від 21.11.2012р. №2337/17-01/НОМЕР_3. /а.с.5-12/

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.12.2012 року №0002331701 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 61107,63грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7153,99грн. /а.с.14/, №0002321701 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 65518,83грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3867,31грн. /а.с.15/

На підставі рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду скарги від 18.02.2013 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0003191701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2210грн.; №0003181701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3865,31грн./а.с.25,26/

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з абз. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) визнаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 ПК України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 зазначеного Кодексу).

Перевіркою правильності визначення валового доходу від проведення господарської діяльності (обсягу виручки) позивача податковою було встановлено, що в декларації про доходи за 2010 рік ФОП ОСОБА_2 задекларована сума валового доходу у розмірі 81466,79 грн., проте перевіркою встановлена сума валового доходу у сумі 312055,76 грн., що є порушенням ст.13, ст.14 розділу IV Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", пп.«в» п.19.1 ст. 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб"; в декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік ФОП ОСОБА_2 задекларована сума валового доходу у розмірі 91518,41грн., проте перевіркою встановлена сума валового доходу у сумі 289747,12грн., що є порушенням пп.«в» п.176.1 ст.176 Податкового Кодексу України.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ФОП ОСОБА_2 впродовж 2010, 2011 років отримував дохід за ознакою « 42» та « 157» (відповідно) - дохід, виплачений самозайнятій особі від ТОВ «Торговий будинок «Коровай», код ЄДРПОУ 31370597 ( ПАТ «Одеський коровай», код ЄДРПОУ 00376886).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 року між ТОВ «Торговий будинок «Коровай» (надалі комітент) та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір комісії №ТД-3/6545 (а.с.62). Відповідно до умов якого, ФОП ОСОБА_2 зобов'язується за дорученням та за рахунок комітента виконувати продаж хлібобулочних та кондитерських виробів. Згідно п.3.4 Договору комісії за виконані послуги по реалізації товару комітент виплачує комісіонеру комісійну винагороду та відшкодування транспортних витрат на підставі актів виконаних робіт та звітів комісіонера.

Згідно угоди про заміну сторони від 04.10.2010р. до договору комісії № ТД-3/6545 від 01.02.2010р. відбулась заміна комітента з ТОВ «Торговий будинок «Коровай» на нового комітента ПАТ «Одеський коровай», код ЄДРПОУ 00376886.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 09.07.2011р. за ПАТ «Одеський коровай» рахується заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 у сумі 43587,32грн. /а.с.65-71/

За повідомленням позивача від 13.11.2012р. №8936 заборгованість у розмірі 43587,32грн. була погашена протягом трьох місяців у натуральній формі, - хлібобулочними та кондитерськими виробами. /а.с.106-107/

Отже, відповідно до акту перевірки сума валових доходів позивача за перевіряємий період склала: за 2 півріччя 2009 року -35879, 87 грн.; за 2010 рік -312055,76 грн.; за 2011 рік - 289747,12 грн.

Також, при перевірці книги обліку доходів та витрат ф.10 за 2011 рік (зареєстрована ДПІ у м. Іллічівську 22.12.2010 року згідно заяви ФОП ОСОБА_2 від 17.12.2010р. вхід. №15728) було встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 в супереч наказу ДПС від 24.12.2010 року № 1025 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» у книги обліку доходів та витрат не відображався дохід, отриманий на розрахунковий рахунок у банківській установі у розмірі 2065,00 грн., сума комісійної винагороди за договорами комісії у розмірі 149576,39 грн. та дохід, отриманий у натуральній формі, у розмірі 43587,32 грн.

Таким чином, перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки, встановлено включення до декларацій перекручених даних, а саме заниження оподатковуваного доходу на загальну суму 428817,68грн., у тому числі за 2010 рік на суму 230588,97грн., за 2011 рік на суму 198228,71грн, що є порушенням пп.«а» п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.«а» п.176.1 ст.176, п.177.2 ст.177 Податкового Кодексу України.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0002321701 від 07.12.2012р.

Разом з тим, податкове повідомлення-рішення №0003181701 від 12.03.2013 року про збільшення суми штрафних санкцій у розмірі 3865,31грн. підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовується у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Крім того, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у перевіряємому періоді не зареєстрований у ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС як платник ПДВ.

Реєстрація платників ПДВ здійснювалась з урахуванням вимог ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість", якими передбачено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000грн. (без урахування податку на додану вартість).

При цьому згідно з пунктом 12.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79, не зареєстрована платником податку на додану вартість особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу, зобов'язана подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість.

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість має бути подана (надіслана) податковому органу фізичною особою - підприємцем - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту перевищення.

Відповідно до пункту 9.4 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Отже, чинне податкове законодавство, встановлюючи обов'язок особи зареєструватися платником податку на додану вартість за умови перевищення обсягу оподатковуваних операцій, не містить будь-яких особливостей або застережень в залежності від режиму оподаткування, на якому перебуває така особа.

Невиконання ж такого обов'язку особою у визначений законом строк тягне застосування передбачених законом наслідків, що обумовлює правомірність донарахування позивачу оспореної суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Перевіркою правильності відображення сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 згідно наданих до перевірки документів відповідачем було встановлено, що за період з 01.11.2009 року по 31.10.2010 року, тобто протягом 12 календарних місяців, сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) ФОП ОСОБА_2 сукупно перевищує 300000грн., а саме розмір виручки від реалізації товарів (послуг) склав 306516,87грн., відповідно даних перевірки, описаних у п.3.2.1 розділу 3 акту перевірки (а.с.7).

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 вимоги чинного законодавства виконанні не були, заява про реєстрацію платника податку на додану вартість до ДПІ у м. Іллічівську надана не була.

Таким чином, ДПІ у м. Іллічівську були також правомірно винесені: податкове повідомлення-рішення №0002331701 від 07.12.2013 року та податкове повідомлення-рішення №0003191701 від 12.03.2013 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: