Постанова № 39748747, 14.07.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 р. Справа №805/5404/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.

за участю: представника позивача Ялі П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного малого виробничо - комерційного підприємства «Екологія моря» до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне мале виробничо - комерційне підприємство «Екологія моря», звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання надати методику розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надати обґрунтування цифр та сум, які застосовуються для розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він як платник пенсійних внесків звертався до відповідача із заявою про надання обґрунтування правильності застосування цифр та порядку розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак позивачем не отримано обґрунтованої відповіді з приводу розрахунку сум та методики розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій.

Позивач також вказує на те, що відповідно до відповіді Пенсійного фонду України №6311/03-20 від 07.03.2014 року підтверджується стаж роботи водолаза ОСОБА_2 на приватному малому виробничо - комерційному підприємстві «Екологія моря» - п'ять років та десять днів з десяти років, які необхідні для нарахування пільгової пенсії згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області надати методику розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надати обґрунтування цифр та сум, які застосовуються для розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До початку розгляду справи по суті позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області щодо прийняття за основу для розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пропорційне відношення згідно відпрацьованого під водою часу, який тільки підтверджує право на отримання пенсій на пільгових умовах, а не стаж в роках та місяцях, згідно діючого законодавства України неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області надати методику розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надати обґрунтування цифр та сум, які застосовуються для розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Також надав заперечення, згідно яких заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та вказав, що відповідно до наданих документів ОСОБА_2 кількість годин перебування під водою з початку водолазної практики становить 3309 годин, з яких 994 години перебування під водою за період роботи у відкритому акціонерному товаристві «ММК ім. Ілліча», 2315 години у приватному малому виробничо - комерційному підприємстві «Екологія моря». Якщо час перебування під водою з початку водолазної практики становить 2750 годин і більше, то час перебування під водою з початку водолазної практики протягом 2750 годин відповідає десяти рокам пільгового стажу. Оскільки на підприємстві позивача час перебування під водою, що підлягає відшкодуванню складає 1756 годин, то період пільгового стажу складає 85,53 відсотки. Листом №24083/03 від 30.12.2013 року дана відповідь позивачу, яку відправлено поштою на юридичну адресу підприємства.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований як юридична особа 01.08.1994 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 20391149, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №653398.

Відповідно до направленого на адресу позивача розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі, позивач повинен відшкодувати 86,67% від загального розміру пенсії ОСОБА_2

Судом встановлено, що 20.12.2013 року приватне мале виробничо - комерційне підприємство «Екологія моря» звернулось до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області з листом №343/17 із проханням провести звірку щодо стажу роботи на підприємстві по громадянину ОСОБА_2 для уточнення розміру відшкодування пільгової пенсії.

Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області надано приватному малому виробничо - комерційному підприємству «Екологія моря» надано лист №24083/03 від 30.12.2013 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 призначено пенсію з 20.12.2013 року із зниженням пенсійного віку на десять років, оскільки на дату досягнення 50 років він мав необхідну кількість годин перебування під водою.

Отже, що стосується позовних вимог про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області щодо прийняття за основу для розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пропорційне відношення згідно відпрацьованого під водою часу, який тільки підтверджує право на отримання пенсій на пільгових умовах, а не стаж в роках та місяцях, згідно діючого законодавства України суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.«б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 2013, 2014 рік.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 (далі - Інструкція №21-1) встановлено форму розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та її форму.

Відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому п.6.1 Інструкції №21-1 стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Аналізуючи приписи Інструкції №21-1 можна зробити висновок, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є документом, на підставі якого виникає обов'язок підприємства щодо відшкодування пільгових пенсій. Тобто розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій можуть бути оскаржені в судовому порядку, оскільки вони мають правові наслідки для підприємства.

Судом встановлено, що позивач розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в судовому порядку не оскаржував.

Суд також підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, позовні вимоги про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області щодо прийняття за основу для розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пропорційне відношення згідно відпрацьованого під водою часу, який тільки підтверджує право на отримання пенсій на пільгових умовах, а не стаж в роках та місяцях, згідно діючого законодавства є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області надати методику розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надати обґрунтування цифр та сум, які застосовуються для розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд зазначає наступне:

Представником відповідача через канцелярію суду були надані письмові пояснення та документальне підтвердження розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим суд також відмовляє в цій частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову приватного малого виробничо - комерційного підприємства «Екологія моря» до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову приватного малого виробничо - комерційного підприємства «Екологія моря» до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.