Постанова № 39746992, 27.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 р. Справа № 805/7469/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Шахтарської об’єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гормаш-уголь” про стягнення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 209 699,77 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гормаш-уголь” про стягнення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 209 699,77 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що за відповідачем рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 209 699,77 грн. Зазначена сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог.

Представник відповідача позов визнав, через канцелярію суду надав заяву про розстрочення виконання судового рішення починаючи з липня 2014 року на 60 місяців.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення суми боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 209 699,77 грн.

За заявою сторін відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Тому суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі – Закон України № 2464), яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Законом України № 357-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень” від 24.10 2013 року встановлено, що контроль за дотриманням законодавства зі збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування покладено на органи міністерства доходів і зборів.

Судом встановлено, що відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Гормаш-уголь” є юридичною особою, страхувальником, зареєстрованим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 2 ст. 6 Закону України № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1, 5 ст. 9 Закону України № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів міністерства і зборів, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464, встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Позивачем надано довідку про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с. 5), відповідно до якої загальна сума нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті відповідачем складає 209 699,77 грн.

Оскільки відповідачем сума заборгованості за єдиним внеском сплачена не була, Державною податковою інспекцією було складено вимогу № Ю 1071-11 від 29 травня 2014 року про сплату боргу на суму 209 699,77 грн. Зазначена вимога про сплату боргу була вручена відповідачу 29.05.2014 року, що підтверджується копією корінця вимоги про особисте вручення (а.с. 13).

Таким чином, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Гормаш-уголь” зі сплати єдиного внеску складає 209 699,77 грн.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з єдиного внеску за звітний період у сумі 209699,77 грн.

Відповідачем було подано до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення на 60 місяців, мотивуючи її важким фінансовим становищем.

За приписами ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Також ч.2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Посилання відповідача на важке фінансове становище підтверджуються наданими ним бухгалтерською довідкою про наявну дебіторську та кредиторську заборгованість (а.с.21) та заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства станом на 01.05.2014 р. (а.с.22).

Позивач проти розстрочення виконання судового рішення на 60 місяців не заперечував, про що надав відповідну заяву.

Отже, суд вважає, що доводи відповідача про неможливість виконання судового рішення за обставин, що ускладнюють його виконання, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи наданими доказами.

За вказаних обставин, стосовно строку, порядку та умов розстрочення виконання судового рішення суд враховує думку позивача по справі Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка погодила надання розстрочення виконання судового рішення на умовах, зазначених відповідачем.

При цьому суд зазначає, що відповідно до закріпленого у ст. 11 КАС України принципу диспозитивності кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, на стадії розгляду справи, відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову, а на стадії виконання судового рішення, згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження”, стягувач має право подати заяву про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

За приписами п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Тому, вирішуючи питання щодо строку, порядку та умов розстрочення виконання судового рішення, суд вважає вирішальною думку позивача по справі, який забезпечує формування єдиної державної податкової політики, та яким погоджені умови розстрочення, зазначені відповідачем.

При цьому суд зауважує, що у разі зміни обставин, які впливають на порядок та умови розстрочення виконання судового рішення, сторони не позбавлені можливості звернутися до суду із заявою про зміну таких умов, незалежно від строку розстрочення, встановленого раніше.

За таких обставин, розглядаючи вказане клопотання відповідача, враховуючи його скрутне фінансове становище на час розгляду справи суд вважає за можливе розстрочення виконання судового рішення на вказаний термін та розстрочити виконання рішення суду на 60 місяців, а саме, починаючи з липня 2014 року перші 59 місяців – стягувати по 3494, 00 грн., в останній місяць – 3553,77 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Шахтарської об’єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гормаш-уголь” про стягнення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 209 699,77 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гормаш-уголь” (86391, Донецька область, м. Жданівка, ЄДРПОУ 30099709) на користь Шахтарської об’єднаної державна податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 24) заборгованість зі сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 209 699,77 грн. (двісті дев’ять тисяч шістсот дев’яносто дев’ять) грн. 77 коп.

Розстрочити виконання постанови суду на 60 місяців, а саме, починаючи з липня 2014 року перші 59 місяців стягувати по 3494, 00 грн., в останній місяць – 3553,77 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.