Рішення № 39746564, 08.07.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/6850/2012

2/639/194/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Макарова В.О.,

за участю секретарів Гриценко М.В., Хачатрян О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи - ОСОБА_2, служба у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, прокуратура Фрунзенського району м. Харкова про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, вказавши, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 11 жовтня 2010 року за № 6844 ОСОБА_2 призначено опікуном неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - онуки ОСОБА_1 Батьків дитини було позбавлено батьківських прав.

ОСОБА_2 є чоловіком іншої онуки ОСОБА_1 та відповідно сестри неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4

ОСОБА_2, ОСОБА_4, її дитина ОСОБА_5, ОСОБА_3, а також ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6 проживають у належній ОСОБА_2 2-кімнатній квартирі АДРЕСА_1.

Між родинами ОСОБА_2-ОСОБА_4 та ОСОБА_6 склалися неприязні відносини, питання про вселення ОСОБА_1 та її чоловіка до вказаної квартири вирішувалося в судовому порядку.

Позивач вважає, що при вирішенні питання про призначення опіки органи, яким доручено вирішувати долі дітей, які позбавлені батьківського піклування, формально прийняли рішення, без врахування всіх необхідних умов.

Так, відносно ОСОБА_4 була порушена кримінальна справа за скоєння крадіжки за ст. 140 ч.З КК України. Враховуючи її вік - Жовтневий районний суд м.Харкова 15 травня 1996 р. обмежився попередженням. Крім цього, сім'я ОСОБА_3, за виключенням ОСОБА_4, ледь не позбулася житла, за ініціативою самої ОСОБА_4

ОСОБА_4, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2, зазначена матір'ю-одиначкою, отримує грошову допомогу у держави. При цьому, приховує від Управління праці та соціального захисту населення, що працює, отримала переплату від держави, яку повинна була повернути.

У акті обстеження умов проживання від 30 липня 2010 р. та від 17 вересня 2010 р. ОСОБА_5 записана, як дитина ОСОБА_2 та ОСОБА_4 У акті про народження дитини її батько записаний зі слів матері, ОСОБА_4

ОСОБА_1 вважає, що люди, які обманюють державу, використовують та маніпулюють життям та долею дитини для вирішення своїх житлових та інших проблем, не можуть виховувати ОСОБА_3

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 приховали від органів опіки судовий спір відносно житла, про те, що в одній із кімнат проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Таким чином, дитина забезпечена житлом в одній кімнаті разом з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та їх дитиною, умови, які не є нормальними для проживання.

Також не було перевірено належний матеріальний доход ОСОБА_2 - який сплачує борг банковій установі, та аліменти дитині від першого шлюбу; його дружина ОСОБА_4, яка зазначена як домогосподарка, є боржником ОСОБА_1

Таким чином, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 11 жовтня 2010 р. за № 6844 є незаконним, оскільки кандидатура ОСОБА_2 не відповідає необхідним умовам.

Призначення його опікуном є істотним порушенням вимог, встановлених п. 1.1, 1.2, 1.7, 2.1, 2.2 Правил Опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/368, відповідно до яких опіка є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків та встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок хвороби батьків залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представники підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, водночас підтримали як доводи позову, так і додатково заявили про погіршення якості навчання дитини, її умов проживання, стану здоров'я за час проживання в родині ОСОБА_2

Представник Харківської районної державної адміністрації проти позову заперечував, подавши письмові заперечення та в подальшому до суду не з'явився, просив суд у позові відмовити.

Представник служби у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що зазначене рішення прийнято на підставі закону та в інтересах дитини. Такої ж точки зору дотримувався і прокурор.

Представник ОСОБА_2 проти позову заперечував, пояснивши, що оскаржуване розпорядження винесено на законних підставах. Крім того, родина ОСОБА_2 здатна належним чином виховувати ОСОБА_3, в той же час, ОСОБА_1 «зводить рахунки» з ОСОБА_2, не любить свою онуку та байдуже ставиться до її долі, бажаючи відправити її до притулку заради поліпшення своїх житлових умов.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, в тому числі неповнолітню ОСОБА_3, яка повідомила про свої конфліктні відносини з бабусею та просила не скасовувати рішення про призначення ОСОБА_2 опікуном, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

Це ж встановлено і ст. 64 ЦК України.

Згідно зі ст. 249 СК України, опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

Згідно ж зі ст. 251 СК України, особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Порядок звільнення опікуна, піклувальника від виконання призначених йому обовязків регулюється також ст. 75 ЦК України, де зазначено, що право ініціативи такого звільнення лежить на самому опікуні (піклувальнику), органу опіки та піклування.

Як встановлено судовим розглядом та матеріалами справи, розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 11 жовтня 2010 року за № 6844 ОСОБА_2 призначено опікуном неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьків якої було позбавлено батьківських прав.

Харківською районною державною адміністрацією Харківської області надано до суду копії матеріалів, що стали підставою для винесення оскарженого розпорядження (а.с. 178-216).

Відповідно до наданих матеріалів, ОСОБА_2 звернувся до служби у справах дітей Фрунзенської районної у м. Харкові ради з заявою про взяття його на облік як кандидата в опікуни.

Досліджені судом матеріали, що стали підставою для вирішення питання про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3, на думку суду, свідчать про те, що на час винесення зазначеного вище розпорядження його особа відповідала вимогам закону, необхідним для надання йому статусу опікуна.

Доводи ж ОСОБА_1, висловлені в позовній заяві, стосовно, зокрема, того, що ОСОБА_2 сплачує аліменти, банківський кредит, а тому не спроможний утримувати окрім власної родини, ще й ОСОБА_3, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки вимогам ст. 244 СК наведені вище обставини не протирічать.

Що ж стосується інших доводів позову, стосовно моральних якостей ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також посилання ОСОБА_1, зокрема, на погіршення якості навчання ОСОБА_3 у школі, то вони, на думку суду, спрямовані на формування у суду негативного відношення до ОСОБА_2 через конфліктні відносини його та ОСОБА_4 з родиною ОСОБА_6, що виразилося у декількох судових спорах між зазначеними особами з питань, зокрема, вселення до житлового приміщення, стягнення боргу, визнання недійсним договору дарування грошових коштів.

З особистих пояснень ОСОБА_1 також вбачається, що вона не зацікавлена в тому, щоб у ОСОБА_3 був опікун, а навпаки вважає, що у дитячому притулку їй буде краще. Навпаки, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 та його дружина (сестра дитини) ОСОБА_4 приділяють їй достатньо уваги, не менше за рідну дитину, забезпечують харчуванням, одягом, речами, оздоровлюють в курортних закладах. Дитина також пояснила, що бабуся не любить її та постійно конфліктує як з нею особисто, так і з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, проте особисто її влаштовує проживання в родині опікуна і вона б не хотіла, щоб опіка була припинена.

Аналіз зазначених вище доказів в сукупності з усіма матеріалами та обставинами справи дає суду підстави вважати, що як на час винесення розпорядження про призначення ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3, так і на час розгляду справи відсутні підстави вважати таке розпорядження незаконним та таким, що прийнято поза інтересами дитини.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час його проголошення - в той же термін з моменту отримання його копії.

Суддя