Ухвала суду № 39745237, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2425/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ГУ юстиції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллан" до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ГУ юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ГУ юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов. Свої позовні вимоги мотивував безпідставністю визначення позивачу для сплати виконавчого збору, оскільки вимоги відповідача про сплату заборгованості згідно наказу №911/658/134-г господарського суду Київської області, були виконані в добровільному порядку, а відтак відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Пояснив, що 09.01.2014 року товариство отримало постанову ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 01.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження ВП№39193932 про стягнення заборгованості у розмірі 38690.20 грн. на користь КП "УМГ". Цією постановою підприємство було зобов'язано у добровільному порядку сплатити кошти у строк до 7 днів з дати її винесення (отримання). На виконання цієї постанови позивачем 14.01.2014 року платіжним дорученням №167 перераховано на користь КП «УМГ» 38690,20 грн., тобто борг сплачений у добровільному порядку на п'ятий день з дня отримання постанови. Цього ж дня, 14.01.2014 року відповідач був повідомлений про самостійне виконання постанови з наданням копії платіжного доручення, що підтверджується листом з відміткою ВДВС про прийняття листа з додатками. Таким чином, вважає, що у ВДВС були відсутні законні підстави для стягнення виконавчого збору. Просив суд визнати протиправними та скасувати постанови від 29.01.2014 року про стягнення з товариства виконавчого збору у розмірі 3869,20 грн. та від 18.02.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №42408939.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року позов задоволено частково.

Скасовано постанову відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції ГУ юстиції у Київській області №39193932 про стягнення виконавчого збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.08.2013 року головним державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39193932 по виконанню наказу №911/658/13-г від 18.07.2013 року господарського суду Київської області про стягнення з позивача на користь КП «УМГ» Вишневої міської ради Київської області боргу у розмірі 38690.20 грн. Вказана постанова була направлена на адресу товариства простим листом.

Позивач, 09.01.2014 року одержав вказану постанову та сплатив у визначений у ній термін у добровільному порядку свій борг, що підтверджується платіжним дорученням №167 від 14.01.2014 року. В цей же день, своїм листом №3. товариство повідомило відповідача про сплату боргу з наданням копії платіжного доручення. 14.01.2014 року вказаний лист одержаний ВДВС Києво-Святошинського РУЮ про що зроблено відмітку на копії листа за вх.№212/02-20.

Відповідачем, 20.01.2014 року була винесена постанова ВП №39193932 про стягнення з товариства виконавчого збору у сумі 3869,02 грн., а 08.02.2014 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаної постанови.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець відкриває провадження на підставі виконавчого документу.

Відповідно до положень ч.1-2 статті 25 Закону України №606-XlV, зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче" провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до належного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наявність наказу господарського суду Київської області, а також що виконавчий документ подано у передбачені строки, дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження про стягнення з позивача боргу відповідали вимогам встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та підлягали виконанню позивачем.

Як зазначалося вище, боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання судового рішення, який з урахуванням моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження закінчувався 15.01.2014 року.

Позивач, 14.01.2014 року у добровільному порядку сплатив заборгованість про що своєчасно повідомив ВДВС.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України №606-XIV, у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 статті 25 цього Закону, для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), дохід, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні суду; інші заходи, передбачені рішенням суду або Законом.

Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому законом. Виконавчий збір - це грошова сума, що підлягає стягненню з боржника у разі невиконання ним рішення самостійно в межах встановленого державним виконавцем строку.

Оскільки судом було встановлено, що позивач виконав вимоги про сплату боргу у добровільному порядку у визначений головним державним виконавцем строк, будь-яких дій. спрямованих на примусове виконання постанови від 01.08.2013 року відповідач не вчиняв, підстави для стягнення з TOB «Аллан» виконавчого збору відсутні.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо скасування постанови від 20.01.2014 року про стягнення виконавчого збору підлягають задоволенню. Разом з тим, суд першої інстанції правомірно не знайшов підстав для визнання її протиправною з урахуванням значення цього поняття. Протиправним є соціально-шкідливе діяння (дія або бездіяльність), що становить склад правопорушення. В розумінні чинного КПК України правопорушення утворює злочин. Судом не знайдено в діях відповідача складу праворушення. отже не є протиправною і постанова відповідача, яка винесена в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 18.02.2014 року EMI №42408939 слід відмовити, оскільки, задовольняючи вимоги позивача в частині скасування постанови від 20.01.2014 року про стягнення виконавчого збору, права позивача є захищеними.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ГУ юстиції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 15 липня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 10 липня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Троян Н.М.

Твердохліб В.А.