Рішення № 39745042, 14.07.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 липня 2014 року Справа № 913/1327/14

Провадження №17/913/1327/14

за позовом Дочірньої компанії “Газ України“ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго", м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 163692 грн. 66 коп.

Суддя Ворожцов А.Г.,

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача – не прибув,

від відповідача – не прибув

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 27439,07 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 136253,59 грн. за договором про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2559БО-20 від 20.12.10.

Позивач посилається на те, що між ним, як постачальником, та відповідачем, КП “Первомайськтеплокомуненерго”, як покупцем, було укладено договір №06/10-2559БО-20 від 20.12.10 (з додатковими угодами, якими змінено вартість газу, строк дії договору), згідно з яким позивач зобов’язався передати відповідачу протягом січня-квітня 2011 року природний газ, а відповідач мав прийняти та оплатити цей газ.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за газ здійснюється покупцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.12 у справі № 913/2956/13 стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 1619355 грн. 65 коп., пеню у сумі 121658 грн. 51 коп. за період з 11.02.11 по 11.11.11, інфляційні нарахування в сумі 76427 грн. 09 коп. за період з лютого 2011 року по вересень 2013 року, 3% річних в сумі 144613 грн. 71 коп. за період з 11.02.11 по 23.10.13.

Відповідач, КП "Первомайськтеплокомуненерго", відзивом на позовну заяву № 2020 від 03.06.14 з позовними вимогами погодився частково в сумі 132476,60 грн., у т.ч. інфляційні нарахування – 110116,18 грн. та 3% річних – 22360,42 грн., в інший частині позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.

Заявою за № 2070 відповідач просить розглянути справу за відсутності його представника.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за несвоєчасні розрахунки за поставлений природний газ.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №06/10-2559БО-20 від 20.12.10 (з додатковими угодами, якими змінено вартість газу, строк дії договору), згідно з яким позивач зобов’язався передати відповідачу протягом січня-квітня 2011 року природний газ, а відповідач мав прийняти та оплатити цей газ.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за газ здійснюється покупцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивач виконав свої зобов’язання з поставки газу виконав, однак відповідач вчасно та в повному обсязі за газ не розрахувався.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.12 у справі № 913/2956/13 стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 1619355 грн. 65 коп., пеню у сумі 121658 грн. 51 коп. за період з 11.02.11 по 11.11.11, інфляційні нарахування в сумі 76427 грн. 09 коп. за період з лютого 2011 року по вересень 2013 року, 3% річних в сумі 144613 грн. 71 коп. за період з 11.02.11 по 23.10.13.

Станом на день звернення до суду рішення суду не виконано, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 136253,59 грн. за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року, 3% річних у сумі 27439,07 грн. за період з 30.11.11 по 16.05.14.

Відповідач частково погодився з нарахованими сумами, оскільки вважає, що їх розрахунок позивач здійснив невірно.

Відповідачем на підтвердження своїх доводів наданий контр розрахунок, згідно з яким інфляційні нарахування мають становити 110116,18 грн. та 3% річних – 22360,42 грн., загалом – 132476,60 грн.

Перевіривши надані позивачем та відповідачем розрахунки, суд вважає, що розрахунки, здійснені відповідачем є вірними, оскільки суми інфляції та 3% річних розраховані із заявленої позивачем суми боргу в розмірі 1619355 грн. 65 коп., тоді як позивач здійснив нарахування, виходячи з суми 2003729,26 грн.

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми інфляційних втрат в розмірі 110116,18 грн. та 3% річних – 22360,42 грн., загалом – 132476,60 грн., і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки дії відповідача щодо часткового визнання позову не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб, суд приймає це визнання та задовольняє позов в цій частині.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, частково доведено наявність заявлених сум інфляційних втрат та річних відсотків у заявленому розмірі, тому позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго», 93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Куйбишева, буд. 28, код 32082152, на користь позивача, Дочірньої компанії “Газ України“ Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827, суми інфляційних втрат в розмірі 110116,18 грн. та 3% річних – 22360,42 грн., загалом – 132476,60 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 2649,53 грн.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 15.07.14.

Суддя А.Г. Ворожцов