Рішення № 39744343, 04.07.2014, Волноваський районний суд Донецької області

221/5621/13-ц

2/221/47/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2014 року Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Голуб Т.І.

при секретарі Фоміних С.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оленівської селищної ради та ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності, треті особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім, єю, визнання будинку та земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи -

ОСОБА_5 та ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що у 1997 році вона познайомилась з ОСОБА_7, який у квітні цього ж року запропонував їй проживати разом і вони оселились в орендованому будинку по АДРЕСА_1, вели спільне господарство. 14.10.1997 року вони за спільні кошти купили будинок, у якому проживали. 27.11.1997 року вона зареєструвалась у вказаному будинку, за сумісні кошти з ОСОБА_7 відремонтувала його, а 27.01.1998 року зареєструвала шлюб з останнім. 14.05.1999 року ОСОБА_7 також зареєструвався у будинку. 23.05.2009 року вона формально з особистих причин розірвала шлюб з чоловіком, але шлюбні відносини вони не припиняли та продовжували вести спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер і витрати на його поховання вона взяла на себе. Просить суд встановити факт її спільного проживання однією сім*єю з ОСОБА_7 з травня 1997 року по день його смерті та визнати жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1 об*єктом права сумісної власності подружжя та визнати за нею право власності на ? частину будинку. 23.12.2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона з ОСОБА_7 знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 16.05.1976 року, від шлюбу мають двох дітей: доньку - ОСОБА_5 та сина - ОСОБА_6 Однією сім*єю з чоловіком вони проживали до кінця листопада 1997 року та деякий час, вже після розірвання шлюбу (14.10.1997 року), до початку 1998 року. Знаходячись у шлюбі, 14.10.1997 року вони купили за спільні кошти жилий будинок та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1 для проживання у будинку доньки після реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер і після його смерті відкрилась спадщина, на яку у першу чергу мають право діти померлого, які звернулись до нотаріальної контори із відповідними заявами. ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 27.01.1998 року, а розірвала з ним шлюб 23.05.2009 року, але з реєстрації у спірному будинку до наступного часу не знялась і весь цей час проживала за іншою адресою в АДРЕСА_2 без будь-яких поважних причин, тому втратила право користування будинком. Просить суд встановити факт її спільного проживання однією сім*єю з ОСОБА_7 з 16.05.1976 року до розірвання шлюбу; визнати жилий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд її з померлим ОСОБА_7 спільною сумісною власністю, як подружжя; визнати ? частину вказаного жилого будинку та земельної ділянки її власністю, як дружини померлого; визнати другу ? частину вказаного будинку та земельної ділянки в порядку спадкування за законом її власністю після смерті ОСОБА_7; визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка за основним позовом ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги, на їх задоволенні наполягають. Зустрічний позов ОСОБА_3 не визнають у повному обсязі, оскільки вважають його необґрунтованим.

Відповідачка за основним позовом ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги ОСОБА_1 не визнають, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримують, на їх задоволенні наполягають.

Представник Оленівської селищної ради у судове засідання не з*явився, у своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутність. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та вважає, що Оленівська селищна рада є неналежним відповідачем.

Треті особи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов ОСОБА_1 не визнають та просять суд відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов ОСОБА_3 визнають та просять суд позовні вимоги задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а зустрічний позов ОСОБА_3 необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається із пояснень ОСОБА_3, які підтверджуються матеріалами справи, 16.05.1976 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 Від шлюбу мають двох дітей: доньку - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2. Проживали разом та вели спільне господарство до кінця листопада 1997 року та деякий час після розірвання шлюбу (актовий запис №247 від 14.10.1997 року, свідоцтво про розірвання шлюбу видане 30.10.1997 року) до початку 1998 року. Знаходячись у шлюбі, 14.10.1997 року за спільні кошти купили для доньки будинок із земельною ділянкою, розташовані в АДРЕСА_1. Згідно договору купівлі- продажу будинку від 14.10.1997 року, його покупцем є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер і після його смерті, відповідно ст. 1220 ЦК України, відкрилась спадщина і право на спадкування у дітей померлого.

Факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_7 до кінця листопада 1997 року, а після розірвання шлюбу - до січня 1998 року підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, показання яких суд вважає правдивими. Свідки не мали підстав оговорювати сторони по справі і останні на це не вказували.

Відповідно до ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності. Згідно ст.65 СК України, при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна, дружини і чоловіка є рівними. Отже, ? частина будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, з моменту його купівлі.

Діти померлого ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, звернулись з відповідними заявами про спадкування рухомого та нерухомого майна до нотаріальної контори.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 27.01.1998 року зареєструвала шлюб з колишнім чоловіком ОСОБА_3. 23.05.2009 року шлюб між ними було розірвано. До звернення з позовом до суду ОСОБА_1, тобто більше чотирьох років, не проживала у спірному будинку без будь-яких поважних причин, постійно із своєю сім*єю мешкала за іншою адресою по АДРЕСА_2, але з реєстрації в спірному будинку не знялась. Відмовилась надати доступ комісії Оленівської селищної ради з ДІМ ЄДІМ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_15 в житловий будинок, про що свідчить комісійний акт обстеження житлово-побутових умов від 06.09.2013 року і суд вважає, що ОСОБА_1 у відповідності із ст. 405 ЦК України, втратила право користування жилим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.

Вказані обставини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які тривалий час працювали з померлим ОСОБА_7 та не мали підстав для оговору ОСОБА_1 і остання на це не вказувала.

Згідно ст.44 КпШС України (втратив чинність з 01.01.2004 року), шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Відповідно п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року, розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч.2 ст.114 СК України), але це правило не поширюється на випадки, коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 року, тобто до дня набрання чинності СК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, яка регулює порядок визнання права власності, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право володіння чужим майном регулюється главою 31 ЦК України.

Позивачка ОСОБА_1 забрала, і цього не заперечувала у судовому засіданні, скориставшись тим, що зареєстрована до наступного часу у спірному будинку, оригінал нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку і на теперішній час, ОСОБА_3 та їхні з померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, які є спадкоємцями першої черги за законом, не мають змоги скористатися своїм правом на отримання у власність майна, яке залишилось після смерті спадкодавця.

Статтею 74 СК України передбачено право спільної сумісної власності на майно жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, якщо вони проживають однією сім'єю.

Згідно п.п.20, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року, при застосуванні ст.74 СК України, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року, само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу і розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК України.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991р., одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також згідно зі ст.105 ЗК України вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.

Суд критично ставиться до пояснень позивачки ОСОБА_1 та вважає, що нею не надано суду жодного обґрунтованого доказу на підтвердження своїх позовних вимог і тому її позов не підлягає задоволенню. Крім того, доводи ОСОБА_1 об*єктивно спростовуються доказами, наданими позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_3

Також суд вважає, що Оленівська селищна рада ніяким чином не порушувала права та законні інтереси позивачки ОСОБА_1, тому не може бути відповідачем у даному спорі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 243,60 грн. до спеціального фонду Державного Бюджету України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 69-71, 74 СК України, ст. 405, 1223, 1261, 1268 ЦК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Оленівської селищної ради та ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання її та ОСОБА_7 однією сім*єю з травня 1997 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнання жилого будинку, розташованого у АДРЕСА_1, об*єктом права спільної сумісної власноті подружжя та визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину будинку АДРЕСА_1 відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім*єю, визнання будинку та земльної ділянки спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім*єю ОСОБА_3 з ОСОБА_7 з 16.05.1976 року до 30.10.1997 року.

Визнати жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель та споруд спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_3 та ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати право власності на ? частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель та споруд за ОСОБА_3.

Визнати у порядку спадкування за законом за ОСОБА_3 право власності на іншу ? частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

04.07.2014