Вирок № 39744024, 10.07.2014, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1619/14-к

№ 1-кп/207/205/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області

у складі

головуючій - судді Подобєд О.К.

при секретареві Черномазовій М.О.

за участю прокурора Бай М.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за 12014040780000341 від 02.03.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області; громадянина України; який має середню освіту; не одружений; має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р. н.; не працює; проживає й зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; раніше судимий:

14.02.2006 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

22.02.2012 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст.ст. 185 ч. 1, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

21.05.2012 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст.ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч. 1 КК частково приєднати 6 місяців за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.02.2012 року, до відбування 2 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільнився 24.01.2014 року із Божковської ВК Полтавської області № 16, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.01.2014 року, за ст. 81 КК України, умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців і 4 дня;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 21.05.2012 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ст.ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч. 1 КК частково приєднати 6 місяців за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.02.2012 року, до відбування 2 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільнився 24.01.2012 року із Божковської ВК Полтавської області № 16, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.01.2014 року, за ст. 81 КК України, умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців і 4 дня, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив і, знову, в період не відбутої частини покарання, вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

01.03.2014 року, приблизно о 22 год. 30 хв., гр. ОСОБА_1, знаходячись в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, на ґрунті неприязнених відносин, вчинив сварку з гр. ОСОБА_2, під час якої гр. ОСОБА_1, діючи навмисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень умисно, завдав гр. ОСОБА_2 не менше 1 удару правою рукою в область обличчя, в результаті чого у останньої, відповідно до висновку експерта № 317 Е від 27.03.2014 року, був виявлений синець у правій скроневій області - відноситься до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 умисно спричинив потерпій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив вказані вище фактичні обставини правопорушення, та пояснив, що, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки, наніс потерпілій, яка є його матір'ю, тілесні ушкодження. У вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати. Вказав, що добровільно пройшов лікування від алкогольної залежності, має намір вести соціально-адаптований спосіб життя. Просив не позбавляти його волі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим. Суду пояснила, що сварки між нею та сином виникають внаслідок того, що він вживає спритні напої. В теперішній час вона з сином помирилась, просить закрити справу по примиренню сторін.

Вина обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується також письмовими доказами, які є в матеріалах справи, а саме: актом судово-медичного дослідження № 236 від 05.03.14 р., згідно з яким у потерпілої були виявлені легкі тілесні пошкодження у вигляді сінців на голові (а.с. 57); протоколом слідчого експерименту за участю потерпілої від 25.03.2014 р. з фото таблицею (а.с. 58-60); висновком експерта від 27.03.2014 р. № 317-Е (а.с. 62), про відповідність механізму отримання потерпілою тілесних ушкоджень протоколу слідчого експерименту за участю потерпілої; відповідно до акту № 5 від 05.01.2012 р. стаціонарної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 під час інкримінованого йому діяння будь-якими психічними захворюваннями не страждав й не страждає. Виявляє психічні поведінкові розлади внаслідок сочетанного вживання наркотиків і алкоголю; синдром залежності. В період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, не виявляв будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, міг керувати своїми діями та давати собі в них звіт. По своєму психічному стану також може давати собі звіт в своїх діях бездіяльності та керувати ними.

Відповідно до ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскільки суд, за згодою учасників процесу, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_1 правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, дослідження цих доказів щодо обставин справи, які не оспорюються, визнав недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорювались, покази обвинуваченого, потерпілої, на думку суду, мають характер логічних та послідовних, у зв'язку з чим, у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження.

Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а його дії - умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, та особу обвинуваченого, який раніше був засуджений, звільнився умовно-достроково на 11 місяців 4 дня, перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, що суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин.

До обтяжуючих вину ОСОБА_1 обставин суд відносить скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України в вигляді 64 годин громадських робіт, що згідно ст. 72 відповідає 8 дням позбавлення волі.

На підставі ст. 71,72 КК України, суд приєднує к призначеному покаранню не відбуту частину покарання, за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.05.2012 року у вигляді 11 місяців 4 днів позбавлення волі.

Суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ст. 69 КК України про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

Цивільна позовна заява не заявлена.

Судові витрати, пов'язані з залученням експерта по справі, відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 64 (шістдесят чотири) годин громадських робіт, що відповідає 8 (восьми) дням позбавлення волі, згідно ст. 72 КК України.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 приєднати невідбутий строк покарання, призначений вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21.05.2012 року у вигляді 11 місяців 4 днів позбавлення волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді ОДИНАДЦЯТИ місяців ДВАНАДЦЯТЬ днів позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, змінити: особисте зобов'язання скасувати, - обравши - тримання під вартою в слідчому ізоляторі м. Дніпропетровська, взяти під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня затримання, а саме з 10.07.2014 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.К.Подобєд