Постанова № 39742438, 14.07.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 р. Справа № 805/7438/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2169,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2169,50 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.01.2012 року відповідачем до податкового органу була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування з 25.01.2012 року, обрана третя група платників податків єдиного податку. Ставка єдиного податку склала 5 відсотків від суми доходів за звітний (податковий) період. Під час проведення господарської діяльності відповідачем здійснювалось нарахування єдиного податку. Станом на 19.02.2014 року у відповідача була наявна переплата у розмірі 50,00 грн. Таким чином заборгованість відповідача з єдиного податку за 2013 рік складає 2169,50 грн.

Також позивач вказує на те, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем було направлено податкову вимогу №665-25 від 12.03.2014 року на суму 2169,50 грн., однак сума заборгованості не була сплачена.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість у розмірі 2169,50 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь - яких заперечень чи клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Приймаючи до уваги, що всі особи які беруть участь у справі не прибули у судове засідання та належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець 25 січня 2012 року Володарською районною державною адміністрацією Донецької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ №004672, перебуває на обліку як платник податків в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 27.01.2012 року, що підтверджується довідкою №4004/8/18 від 02.06.2014 року.

Відповідачем подана до позивача заява про застосування спрощеної системи оподаткування на 2013 рік (вх. №887/10 від 25.01.2012 року).

На підставі вищезазначеної заяви відповідач з 25.01.2012 року переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Ставка єдиного податку для даного виду діяльності складає 5% до суми доходу за звітний (податковий період), третя група.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 №2755-VI встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Станом на 19.02.2014 року за відповідачем виникла заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 2169,50 грн. за 2013 рік на підставі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця (вх.№1400000010 від 09.01.2014 року).

Позивачем виставлена відповідачу податкова вимога №665-25 від 12.03.2014 року на суму 2169,50 грн. Вищезазначена податкова вимога направлена на адресу відповідача, однак була повернута з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 12.03.2014 року (дата формування податкової вимоги) по теперішній час, відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога №665-25 від 12.03.2014 року є чинною.

Таким чином, відповідач має податковий борг з єдиного податку у загальному розмірі 2169,50 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків.

Відповідачем заборгованість з єдиного податку у розмірі 2169,50 грн. добровільно сплачена не була, станом на день розгляду справи податковий борг у розмірі 2169,50 грн. відповідачем також не сплачений.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до п.п.20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом,

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу у розмірі 2169,50 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки та розрахунком податкового боргу; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2169,50 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 87030, АДРЕСА_1) суму податкової заборгованості з єдиного податку у розмірі 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 50 коп. на користь місцевого бюджету, отримувач Володарське УК/с. Кас'янівка/37691885, код платежу 18050400, р\р 31517970700220.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.