Рішення № 39742356, 07.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7869/14 07.07.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філіїДоЦентральної міської клінічної лікарні (Олександрівська клінічна лікарня м. Києва)Простягнення 2 559,13 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Павлюк О.М. - дов. № 2249 від 03.02.2014 року;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Центральної міської клінічної лікарні (Олександрівська клінічна лікарня м. Києва) про стягнення 12 373,89 грн. боргу.

Ухвалою суду від 28.04.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30.05.2014 року.

20.05.2014 року представник позивача до канцелярії суду подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 2 559,13 грн., з них - 2080,75 грн. - суму основного боргу, 324,46 грн. - інфляційні втрати, 153,92 - 3? річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, судом прийнято до розгляду вищевказану заяву позивача, подану через канцелярію Господарського суду міста Києва 20.05.2014 року, як заяву про зменшення позовних вимог і з урахуванням раніше поданого позову, здійснює розгляд справи в межах вимог позивача, заявлених у даній заяві.

Представник позивача в судове засідання 30.05.2014 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав довідку про стан заборгованості відповідача, довідку про наявність відкритих рахунків у банку та письмові підтвердження відсутності тотожного спору та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 30.05.2014 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, ухвалою суду від 30.05.2014 року розгляд справи відкладено на 23.06.2014 року.

У судовому засіданні 23.06.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 23.06.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Крім того, представник позивача у даному судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 23.06.2014 року розгляд справи відкладено на 07.07.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 07.07.2014 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких попросив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.07.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», в особі Київської міської філії (позивач, виконавець) та Центральною міською клінічною лікарнею (Олександрівська клінічна лікарня м. Києва) (відповідач, споживач) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 2021500 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого виконавець надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1 до договору, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2 до договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.1 договору послуги, які надаються виконавцем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Умовами пункту 4.3 передбачено, що замовник повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Згідно з пунктом 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться замовником протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг № 2021500 від 02.01.2007 р., ПАТ «Укртелеком» надання послуг здійснювалось у відповідності до показників належних ПАТ «Укртелеком» технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (система тривалості телефонних розмов), тобто сертифікованим високоякісним обладнанням, ніяких перерв в наданні послуг не було, повідомлень з боку відповідача про порушення зв'язку і заявок про їх усунення не надходило, проте відповідач, всупереч умовам даного договору, не розрахувався за надані послуги, в результаті чого за період з серпня 2013 р. по грудень 2013 р. у нього виникла заборгованість в сумі 11 822,96 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви документами.

Враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 2080,75 грн. основною боргу, 324,46 грн. інфляційних втрат та 153,92 грн. три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 2021500 від 02.01.2007 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з пунктом 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться замовником протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані умови договору про надання телекомунікаційних послуг № 2021500 від 02.01.2007 р, проте відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг виконав частково у зв'язку з чим його заборгованість становить 2080,75 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2 080,75 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 153,92 грн. три відсотки річних та 324,46 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю у розмірі 153,92 грн., а позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань частково у розмірі 102,57 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Центральної міської клінічної лікарні (Олександрівська клінічна лікарня м. Києва) (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1; код ЄДРПОУ 01994095) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910) 2 080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 75 коп. основного боргу, 153 (сто п'ятдесят три) грн. 92 коп. три відсотки річних, 102 (сто дві) грн. 57 коп. інфляційних втрат та 1 668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім ) грн. 59 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.07.2014 р.

Суддя О.М. Спичак