Постанова № 39742281, 08.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 липня 2014 року 08:15 № 826/5247/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Борисовій Т.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛ ГРУП" до 1. Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» (надалі - Позивач /ТОВ «ТЛ ГРУП») до Київської Міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (надалі - Відповідач-1/ Митниця) та Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (Відповідач-2/ ГУ ДКС України у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасування Рішення Відповідача-1 про коригування митної вартості товару №100270001/2013/400230/2 від 25.12.2013 р. (надалі - Рішення №100250001).

2. Визнання протиправною та скасувати картку відмови Відповідача-1 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2013/20871 від 25.12.2013 р. (надалі - Картка відмови №100270001/2013/20871)

3. Стягнути з державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві (Код ЄДРПОУ: 37993783, 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» (03142, м. Київ, пр-т. Палладіна, 34, Код ЄДРПОУ: 36756988, р/р:26000210129724 в АТ «ПроКредит Банк», МФО: 320984) надмірно сплачену суму мита у розмірі 28 138 (двадцять вісім тисяч сто тридцять вісім) грн. 85 коп. та суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 61 905 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ять) грн. 47 коп., а всього стягнути 90 044 (дев'яносто тисяч сорок чотири) грн. 32 коп.

4. Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві (Код ЄДРПОУ: 37993783, 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ ГРУП» (03142, м. Київ, пр-т. Палладіна, 34, Код ЄДРПОУ: 36756988, р/р:26000210129724 в АТ «ПроКредит Банк», МФО: 320984) судовий збір в розмірі 255 грн. 78 коп.

Після усунення Позивачем недоліків адміністративного позову ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2014 р. провадження у справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з огляду на те, що Позивачем разом з митною декларацією (надалі - МД) був поданий повний пакет документів відповідно до ч.2 ст.53 Митного Кодексу України (надалі - МК України) для визначення митної вартості товару за першим методом, також Відповідачем-1 було зазначено про наявність розбіжностей в поданих Позивачем документах, але конкретно які самі наявні розбіжності не зазначено, а отже вимога Митниці щодо надання додаткових документів була не обґрунтованою, а застосування резервного методу визначення митної вартості не правомірним. Таким чином Рішення №100270001 та Картка відмови №100270001/2013/20871 є не обґрунтованими та неправомірними, а отже підлягають скасуванню.

Представник Відповідача-1 в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі з огляду на те, що в поданих Позивачем документах були виявлені розбіжності, також Позивач не надав документів, що додатково витребовувались Митницею, а отже Митниця не мала можливості застосувати жоден з методів крім резервного.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не з'явився подав через відділ документального обігу і контролю суду заперечення (вх. 01-5/39920/14 від 03.06.2014 р.) в яких просить суд розглядати справу за відсутності представника Відповідача-2, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, водночас, зазначається що позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві надмірно сплачених коштів є не обґрунтованими, адже рішенням про стягнення суми надмірно сплачених коштів фактично визначається митна вартість ввезеного товару, що є компетенцією Митниці.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перейшов до письмового провадження по справі.

Суд розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази які мають значення для розгляду справи, та вирішення спору по суті, керуючись власним внутрішнім переконанням, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «ТЛ ГРУП» (Дилер) та компанією «JNBK CORPORATION PTE LTD» (Продавець) був укладений дилерський Контракт №TL-01/06 від 21.06.2012 р. (надалі - Контракт №TL-01/06) згідно якого Продавець продає, а дилер купує товар (автозапчастини) в асортименті та кількові відповідно до додатку до Контракту №TL-01/06 та за ціною вказаною в Інвойсі, на умовах DAP (до складу в Києві) відповідно до правил «Інкотермс-2010»

Відповідно до Додатку №1.5 від 25.10.2013 р. до Контракту №TL-01/06 сторони домовились про поставку автомобільних гальмівних дисків (надалі - Товар №1) в кількості 2512 одн., та гальмівних колодок (надалі - Товар №2) торгової марки NBIK, в кількості 2078 одн.

Згідно Інвойсу №J1310083 від 26.10.2013 р. загальна сума поставленого товару складає 45 990,66 доларів США (надалі - USD)

Так, з метою митного оформлення товару, Позивачем було подано до Митного посту Митниці «Столичний» МД №100270001/2013/235449 від 25.12.2013 р.

Митна вартість товарів була визначено відповідно до першого методу - за ціною договору та становила: для Товару №1 - 45 239,62 USD (361 600,28 грн.); для Товару №2 - 751,04 USD (6 003,06 грн.).

На підтвердження обґрунтованості митної вартості одночасно з МД, Позивачем було подано перелік документів відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, а саме: Контракт №TL-01/06; Додаток №1.5 від 25.10.2013 р. до Контракту №TL-01/06; Інвойс №J1310083 від 26.10.2013 р.; Міжнародна автомобільна накладна (CRM) №1080636 від 19.12.2013 р.; Книжка МДП (Carnet TIR) №ХХ.76442779 від 19.12.2013 р.; Пакувальний лист №PL1310083 від 26.10.2013 р.; Сертифікат відповідності №UA1.162.0237348-13 від 23.12.2013 р., Сертифікат про походження товару №30992 від 07.11.2013 р.

Також, за власним бажанням на виконання вимог ч.3 ст.53 МК України, Позивачем було надано: копію МД країни відправлення №OD3J011296G від 27.10.2013 р.; Прейс-лист виробника товару від 01.09.2013 р.

Проте, за наслідками опрацювання наданих ТОВ «ТЛ-ГРУП» документів, Відповідачем-1 були витребувані від Позивача наступні додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені до вартості товару, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінених товарів; за умови якщо рахунок сплачений - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за умови здійснення страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованим експертними організаціями

У зв'язку з не поданням Позивачем всього переліку додаткових документів, Відповідачем-1 було прийнято Рішення №100270001, яким здійснено корегування митної вартості у бік збільшення відповідно до шостого (резервного) методу та встановлено митну вартість Товару №1 - 79 921,07 USD, Товару №2 - 1 273,95 USD, також Відповідачем було винесено Картку відмови №100270001/2013/226130.

Не погоджуючись із скоригованою відповідачем митною вартістю, Позивачем було випущено товари у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч.7 ст.55 МК України.

Так, Позивачем було подано нову МД №100270001/2013/235515 від 25.12.2013 р., за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг під гарантію.

Вважаючи Рішення Відповідача-1 №100270001 протиправним та необґрунтованим, ТОВ "ТЛ-ГРУП " звернулася до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 МК України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Поряд із цим, у ст.52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органів доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, з огляду на вище наведенні норми та виходячи із наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до графи 33 Рішення №100270001, підставами для корегування митної вартості є неповнота відомостей поданих декларантом (у наданих документах містяться розбіжності).

Однак, суд критично ставиться до вище наведеного твердження, адже Відповідачем-1 в оскаржуваному Рішенні не було зазначено які саме відомості містять розбіжності, а також не обґрунтовано твердження Відповідача щодо неповноти поданих Позивачем документів, як це передбачено ч.2 ст.55 МК України.

Крім того, суд звертає увагу, незважаючи на те, що повідомляючи Позивача про необхідність надати додаткові документи Митниця має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між Позивачем та його контрагентом, проте, як встановлено судом, Відповідачем-1 такого зроблено не було. Разом з тим, митний орган не зазначив, які саме обставини такі документи повинні підтвердити.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного Суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.

Більше того, Відповідачем-1 були витребувані документи, які були вже подані Позивачем разом з МД, зокрема: Прайс-лист від 01.09.2013 р.; копія МД країни відправлення, перевізні документи.

Водночас, суд акцентує увагу, що оскаржуване рішення було винесено Відповідачем-1 без додержання 10 денного строку для подачі додаткових документів, як то передбачено положеннями ст.53МК України, що позбавило Позивача законного права на належний захист своїх прав та доведення правомірності і обґрунтованості заявленої ним митної вартості товару.

Крім того, всупереч вимогам ст.55 МК України, в оскаржуваному Рішенні №100270001, Відповідача-1 відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з прийнятим Відповідачем-1 Рішенням №100270001, Позивачем було випущено товари у вільний обіг.

Відповідно до ч.8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Так, Позивачем до митного посту «Столичний» було подано заяву №141 від 31.12.2013 р., в якій Позивачем було акцентованого увагу Відповідача-1 на тому що повний пакет документів, для розрахунку митної вартості відповідно до першого методу, був наданий митному органу.

Однак відповіді на звернення Позивача, Відповідачем-1 надано не було.

Водночас, суд дійшов висновку, що Позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження митної вартості відповідно до положень ст.53 МК України.

Також, суд критично ставиться до зазначених Відповідачем-1 в судовому засідання наявних розбіжностей в документах поданих Позивачем, а саме: щодо відсутності адреси складу в Додатку №1.5 від 25.10.2013 р. до Контракту №TL-01/06, та щодо здійснення морського перевезення товару з Тайваню до України, яке здійснювалось з використанням порту Литви - Клайпеда замість Одеса-порт, так як дані неточності не впливають на числове значення розрахунку митної вартості, а також не є обов'язковими відомостями для розрахунку митної вартості за першим методом в розумінні ст.58 МК України.

Отже, дослідивши відповідні документи, суд вважає їх такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний Товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь Продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного ТОВ «ТЛ-ГРУП» товару за ціною договору.

Крім того, підсумки аналізу вищенаведених статей дають суду підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому, встановивши протиправність Рішення №100270001 митного органу про визначення митної вартості товару за резервним методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з Державного бюджету України надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, рішення щодо стягнення з Державного бюджету через Відповідача-2 на користь ТОВ «ТЛ-ГРУП» суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 28 138,85 грн. та суму надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 61 905,47 грн. фактично визначає митну вартість ввезеного Позивачем Товару за першим методом, що є дискреційним втручанням суду у діяльність митного органу. У зв'язку із цим, позовні вимоги ТОВ «ТЛ-ГРУП» у цій частині не підлягають до задоволення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 р. у справі № 21-439а13.

Стосовно вимоги про скасування Картки відмови, суд прийшов до висновку, що така позовна вимога в цій частині також не підлягає задоволенню, оскільки Картка відмови, жодних правових наслідків для Позивача не несе.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню Позивачу частково. При цьому, відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, суми судового збору за майнову вимогу (2 302,02 грн.), що не була сплачена позивачем, судом стягується пропорційно із Позивача та Відповідача (по 1 551,01 грн.).

З огляду на вищевказане, керуючись положеннями ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ-ГРУП» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товару №100270001/2013/400230/2 від 25.12.2013 р.

3. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ-ГРУП» понесені судові витрати в розмірі 255 (двісті п'ядесят п'ять)грн. 78 коп. направлених на асигнування діяльності Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛ-ГРУП» (03142, м. Київ, пр-т. Палладіна, 34, Код ЄДРПОУ: 36756988) решту суми судового збору у розмірі 1 551 (одна тисяча п'ятсот п'ядесят одна) грн. 01 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/5309/14.

6. Стягнути з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (адреса: 03680, м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 8-А, код ЄДРПОУ 38716451) решту суми судового збору у розмірі 1 551 (одна тисяча п'ятсот п'ядесят одна) грн. 01 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/5309/14.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін