Постанова № 39742218, 16.05.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 травня 2014 р. Справа № 802/816/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича

позивача: Лесик В.В.

відповідача: Прокопюк О.В., Слугоцький А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Династія-2012"

до: Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Династія 2012» (надалі - позивач) до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.01.2014 року №0000012000.

Адміністративний позов мотивований тим, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Династія 2012» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 року по 28.02.2012 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТД «Енергокомфорт», результати якої оформлені актом від 28.11.2013 року №323/22/38343842. За наслідками проведеної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012000. Позивач вважає, що вказане рішення необґрунтоване та не відповідає вимогам законодавства.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача щодо позову заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченнях, що знаходяться у матеріалах справи (а.с.152-155).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 14.11.2013 року №294 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - ПК України) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Династія 2012» за період з 01.02.2012 року по 28.02.2012 року, результати якої оформлено актом від 28.11.2013 року №323/22/38343842 (далі - акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки було встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого ПП «Династія 2012» в перевіряємому періоді занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 109814,00 грн., в т.ч.: в лютому 2013 року в сумі 109814,00 грн.

Не погодившись з вищеприйнятим актом, позивачем подано заперечення, на підставі якого Жмеринською ОДПІ надана відповідь № 1891/вих./22 від 27.12.2013 року про результати розгляду заперечення до акту перевірки від 28.11.2013 року, яким заперечення залишено без задоволення, а акт від 28.11.2013 року без змін

Враховуючи встановленні порушення податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012000 по податку на додану вартість в сумі 137267,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 109814,00 грн. та штрафними санкціями 27453,50 грн.).

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки та бере до уваги наступне.

Згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість (вхідний номер №9014029283 від 20.03.2013 року) та розшифровки податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ) за лютий 2013 року ПП «Династія 2012» задекларовано податкові з ПДВ в сумі 1168036,00 грн. дозволений податковий кредит - 1148093,00 грн.: (податковий кредит по контрагенту ТОВ ТД «Енергокомфорт» склав 109813,83 грн.).

З метою встановлення правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та реальності здійснення господарських операцій з ТОВ ТД «Енергокомфорт» Жмеринською ОДПІ, було надіслано запит на адресу ПП «Династія 2012» за №1910/10/22-011 від 23.09.2013 року. 22.10.2013 року податковий орган отримав письмову відповідь від ПП «Династія 2012» за №22/10, до відповіді додано завіренні копії наступних первинних бухгалтерських документів: акт здачі прийняття робіт (надання послуг) - 1шт.; податкова накладна - 1 шт.; журнал ордер і відомість по рахунку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами за лютий 2013 року - 1 шт.; договір про надання послуг №01/02/13-02 від 01.02.2013р. - 1шт.; платіжні доручення - 12 шт.

Проведеним аналізом зазначених документів було встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг №01/02/13-02 від 01.02.2013 р., TOB ТД «Енергокомфорт» складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ - 0000128 від 28.02.2013р. щодо надання транспортно - експедиційних послуг з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року на загальну суму 658883,00 грн. в т.ч. ПДВ - 109813,83 грн., та виписано податкову накладну №58 від 28.02.2013 року щодо надання транспортно - експедиційних послуг з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року на загальну суму 658883,00 грн. в т.ч. ПДВ - 109813,83 грн., проплату здійснено згідно платіжних доручень №470 від 12.03.2013 р. на загальну суму 57444,00 грн. в тому числі ПДВ - 9574,00 грн., №472 від 12.03.2013 р. на загальну суму 59002,00 грн. в тому числі - 9833,67 грн., №473 від 12.03.2013 р. на загальну суму 59245,00 грн. в тому числі ПДВ - 9874,67 грн., №474 від 12.03.2013 р. на загальну суму 58924,00 грн. в тому числі ПДВ - 9820,67 грн., №475 від 12.03.2013 р. на загальну суму 52843,00 грн. в тому числі ПДВ - 8807,17 грн., №476 від 12.03.2013 р. на загальну суму 54794,00 грн. в тому числі ПДВ - 9132,33 грн., №477 від 12.03.2013 р. на загальну суму 58931,00 грн. в тому числі ПДВ - 9821,83 грн.. №478 від 12.03.2013 р. на загальну суму 49849,00 грн. в тому числі ПДВ - 8308,17 грн., №479 від 12.03.2013 р. на загальну суму 50738,00 грн. в тому числі ПДВ - 8456,33 грн., №480 від 12.03.2013 р. на загальну суму 54290,00 грн. в тому числі ПДВ - 9048,33 грн., №481 від 12.03.2013 р. на загальну суму 56840,00 грн. в тому числі ПДВ - 9473,33 грн., №470 від 12.03.2013 р. на загальну суму 45983,00 грн. в тому числі ПДВ - 7663,83 грн.

В акті перевірки зазначено, що жодних інших первинних документів бухгалтерських документів, що підтверджують факт надання вищезазначених послуг, достовірність формування вартості таких послуг та використання їх у господарській діяльності платника, ПП «Династія 2012» не надано, зокрема заявки про перевезення вантажу, товарно-транспортні накладні.

Відповідно до умов договору про надання послуг №01/02/13-02 від 01.02.2013 року ТОВ ТД «Енергокомфорт» (далі - експедитор) зобов'язується доставити за заявкою ПП «Династія 2012», вантаж від пункту відправлення до пункту призначення, заявка про перевезення вантажу складається позивачем у письмовій формі і передається експедитору не пізніше ніж за 2 к.д. до дати завантаження, зазначеної у такій заявці. Заявка повинна містити найменування, масу, кількість вантажу, його упаковку, кількість місць, вид транспортного засобу, необхідний об'єм транспортного засобу, дати і години прибуття транспортного засобу для завантаження та розвантаження, пункти відправлення та призначення по кожному перевезенню, відстань перевезення, повноважних осіб, що відповідають за відправлення, прийняття та перевезення вантажу, їх телефоні номери, додаткові умови. Заявка є невід'ємною частиною договору

Одночасно у п.п. 2.1.3 п. 2.1 даного договору «Обов'язки замовника» зазначено, що ПП «Династія 2012» зобов'язане забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку товарно-транспортних документів та дорожніх листів, відмічати у ТТД фактичний час прибуття та відправлення автомобіля в пункт завантаження та розвантаження.

Судом встановлено, що заявки про перевезення вантажу в кількості 56 шт., товарно-транспортні накладні в кількості 56 шт. позивачем додано до заперечення на акт перевірки, що отримано Жмеринською ОДПІ 20.12.2013 року. Однак незважаючи на усунення порушень встановлених в акті перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Суд, визначаючись щодо позовних вимог, враховує наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений ст. 198 ПК України.

Так у відповідності до п.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином за змістом положень ст.198 ПК України право на віднесення сум податку на додану вартість виникає в разі придбання товару чи послуг, що підтверджено податковою накладною та актом здачі прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187. ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне надання транспортних послуг.

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням господарської діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або у сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту надання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Отже, при фактичному здійсненні оподатковуваних операцій, наявності у позивача первинних документів, що супроводжували дані операції, у т.ч. податкових накладних, підстав для невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту не має.

Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «Династія 2012» заключило договори поставки з контрагентами, а саме: СТОВ «Хорост Плюс», ТОВ «Теплицький відгодівельний комплекс», ПП «Агрофірма «Розволожжя», ТОВ «Птахофабрика Крупець», ТОВ «Сільськогосподарське орендне підприємство «Михайлівське», ТОВ «Крупецький комбікормовий завод», ТОВ «Галичина захід», ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт», СВК «Білопільський», ТОВ «Агропартнер», ТОВ «Рогатин-Корм», ТОВ «Кам'янець-Подільський Комбікормовий завод», на продаж шроту соняшникового, який транспортувався ТОВ ТД «Енергокомфорт». Факт отримання контрагентами даного товару підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що від Вінницької ОДПІ, отримано податкову інформацію за №308/2206/331189735 про можливість порушення податкового законодавства по взаємовідносинах ТОВ ТД «Енергокомфорт» з ПП «Династія 2012», де вказано, що на адресу ТОВ ТД «Енергокомфорт» направляється запит про надання документів №325/10/22 від 01.08.2013 р. поштовим зв'язком з відділення №19 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не значиться».

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»). Додатково звертаємо увагу, що матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок згідно зі ст. 83 Податкового кодексу є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом чи іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Слід зазначити, що на сьогодні Податковим кодексом також установлено перелік документів, необхідних для ведення з метою оподаткування. Так, згідно зі ст. 44 Кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними ст. 44 Податкового кодексу.

Таким чином, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки, матеріалів інших податкових органів.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що висновки акту перевірки є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012000 підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи відповідача, та встановлені у справі обставини підтверджують позиції позивача.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у розмірі 276,00 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Решта суми судового збору у розмірі 2469,34 грн. стягується з відповідача згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" пропорційно до задоволеної частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 08.01.2014 р. № 000012000.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Династія-2012" судовий збір у розмірі 276 грн. 00 коп. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

4. Стягнути з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір в сумі 2469 грн. 34 коп. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна