Рішення № 39742126, 02.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4476/14 02.06.14

За позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києвадо Приватного підприємця ОСОБА_1про стягнення 5 883,98 грн. Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін: від позивача:Власов С.В. - юрисконсульт;від відповідача:ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (надалі - КП "Дирекція") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі - ПП ОСОБА_1) про стягнення 4 895,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг №0313/66 від 01.10.2012 р. було надано відповідачу послуги з утримання будинку (оплата за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання), проте відповідач свого грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 4 614,74 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 143,61 грн., 3% річних у розмірі 84,81 грн. та інфляційні втрати у розмірі 52,18 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.04.2014 р.

В судовому засіданні 16.04.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва 16.04.2014 р. клопотання представника позивача задоволено та продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 19.03.2014 р., розгляд справи відкладено до 28.05.2014 р.

27.05.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про уточнення позовних вимог згідно змісту якої позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість 5 650,20 грн., пеню у розмірі 68,10 грн., 3% річних у розмірі 105,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 59,89 грн.

В судовому засіданні 28.05.2014 р. було розглянуто заяву КП "Дирекція" про уточнення позовних вимог стосовно якої, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Приписами пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи викладене, суд розцінює заяву позивача №б/н від 26.05.2014 р., подану 27.05.2014 р. як заяву про збільшення розміру позовних вимог та приймає її до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 5 883,98 грн., з яких 5 650,20 грн. - основний борг, 68,10 грн. - пеня, 105,79 грн. - 3% річних та 59,89 грн. - інфляційні втрати.

В судовому засіданні 28.05.2014 було оголошено перерву до 30.05.2014 р.

30.05.2014 р. ПП ОСОБА_1 було подано письмове пояснення згідно змісту якого проти позову заперечує вказуючи на те, що Договору на який посилається позивач не підписувала та зазначає про наявність укладених прямих договорів з "Київводоканалом", "Київенерго" та договору на вивіз твердих побутових відходів.

В судовому засіданні 30.05.2014 р. було оголошено перерву до 02.06.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 02.06.2014 р. з'явився, подав письмові пояснення до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 02.06.2014 р. з'явився, проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення з підстав викладених в письмовому поясненні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 р. між КП Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради" (після зміни найменування - КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва) (балансоутримувач) та ПП ОСОБА_1 (користувач) укладено Договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг №0313/66 (надалі - "Договір").

Пунктом 1.1 Договору визначено, що балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), послуг з утримання будинку (споруди) та прибудинкової території нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: пр. Маяковського, 63/12, загальною площею 1554,1 кв.м., а користувач бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих комунальних послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Користувач користується приміщенням загальною площею 314,20 кв.м.

Згідно п.п. 2.1, 2.1.1 Договору балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити надання послуг з обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі користувачу і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про надання такого виду послуг.

Перелік послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються додатками до цього договору.

Розмір плати за послуги, які надаються визначається розрахунком щомісячних платежів (платіжною вимогою) балансоутримувача.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору надання користувачу комунальних послуг здійснюється за діючим тарифом.

Пунктом 2.2.3 Договору встановлено, що користувач не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги.

Згідно п. 5.1 Договору цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.10.2012 р. по 30.09.2013 р. включно. Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 5.4 Договору закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.

Пунктом 1.1 Додатку №1 до Договору визначено, що користувач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП "Дирекція" в розрахунково-договірному відділі платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги (п. 1.1 Договору).

Як вбачається зі змісту Додатку №1 до Договору відповідачу надається лише послуга з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання.

На підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №379 від 18.07.2012 р. за КП Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради" перейменованого в КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва на праві господарського відання було закріплено нежитлові будівлі та споруди, зокрема нежитлову будівлю за адресою пр. Маяковського, 63/12.

Відповідно до абзацу 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 р. балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пункт 2 вищезазначених Правил, говорить про те, що під технічним обслуговуванням жилих будинків слід розуміти - комплекс робіт, спрямований на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. До системи робіт за технічне обслуговування входить також і обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації (п. 2.3.7 Правил).

На підставі вищевикладеного та з урахування розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації №379 від 18.07.2012, КП "Дирекція" є балансоутримувачем будинку за адресою пр. Маяковського, 63/12, а одним з його функціональних обов'язків є забезпечення технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов Договору у період з жовтня 2012 р. по лютий 2014 р. було надано відповідачу послуги з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання на загальну суму 6 026,88 грн. та виставлено відповідні рахунки-фактури, які частково відповідачем було оплачено, а саме: рахунок №855 від 30.11.2012 р. на суму 376,68 грн., що підтверджується меморіальним ордером №@2PL748662 від 04.01.2013 р.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на існування за відповідачем заборгованості за надані послуги у розмірі 5 650,20 грн., яка виникла за період з жовтня 2012 р. по лютий 2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір №0313/66 від 01.10.2012 р. є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 5 650,20 грн. за спірний період.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк та порядок внесення плати за комунальні послуги регулюється п. 2.2.3 Договору та п. 1.1 Додатку №1 до Договору згідно яких користувач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП "Дирекція" в розрахунково-договірному відділі платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги, а надані балансоутримувачем послуги оплачуються користувачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати послуг у відповідності до п. 2.2.3 Договору настав.

Відповідач свого зобов'язання з оплати наданих послуг у встановлений строк не виконав у зв'язку із чим станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача становить 5 650,20 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 5 650,20 грн. підтверджується матеріалами справи. Заборгованість у вказаному розмірі відповідачем не спростована, доказів її погашення відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП ОСОБА_1 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5 650,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 68,10 грн., 3% річних у розмірі 105,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 59,89 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Абзацом 2 п. 2.2.3 Договору сторони передбачили, що при несвоєчасному внесенні плати, користувач сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 68,10 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 59,89 грн. та 3% річних у розмірі 105,79 грн. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що нею договір не підписувався спростовується матеріалами справи та оригіналом Договору №0313/66 від 01.10.2012 р., який було досліджено під час судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги КП "Дирекція" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 36657100) заборгованість у розмірі 5 650 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 20 коп., пеню у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 105 (сто п'ять) грн. 79 коп., інфляційних втрат у розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сум)) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 06.06.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко