Рішення № 39740351, 07.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/19/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2014 Справа № 908/1536/14

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський автоцентр МАЗ”, м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшляхбуд”, с.Дружелюбівка, Вільнянський район, Запорізька область,

про стягнення 18105,58 грн.,

представники сторін: не з’явились;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський автоцентр МАЗ” з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшляхбуд” заборгованості з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 18105,58 грн. за договором поставки ЗП ВП 14 №4103 від 09.01.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені. Станом на 23 квітня 2014 р. сума основного боргу складає 17302,70 грн. У зв’язку з чим просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшляхбуд” основний борг у сумі 17302,70 грн., 18% річних в сумі 442,52 грн. та пеню в сумі 306,36 грн. за період з 03.03.2014 р. по 23.04.2014р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 530, 534, 546, 549, 550, 551, 552, 610, 611, 622, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/19/14 та призначено розгляд справи на 27.05.2014 р. Ухвалою господарського суду від 27.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 12.06.2014 р.

05.06.2014 р. до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач збільшив період нарахування річних і пені, просить стягнути з відповідача 18% річних у сумі 794,22 грн. та пеню в сумі 643,56 грн. за період з 03.03.2014 р. по 03.06.2014 р. Також просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 17302,70 грн.

Заявлені уточнення відповідають вимогам ст. 22 ГПК України та прийняті судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 01.07.2014 р. за клопотанням відповідача.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2014 р. повторно відкладено розгляд справи на 07.07.2014 р. за клопотанням відповідача для мирного врегулювання спору та надання додаткових доказів.

В судове засідання 07.07.2014 р. сторони своїх представників не направили, у зв’язку з цим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Позивач надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, додаткових доказів не надав, письмових клопотань від відповідача не надходило.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представників сторін.

В судовому засіданні 07.07.2014р. судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в попередніх судових засіданнях пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

09.01.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський автоцентр МАЗ” (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремшляхбуд” (покупець, відповідач) укладено договір поставки ЗП ВП 14 № 4103.

Відповідно до п. 1.1 цього договору продавець зобов’язується передати у власність покупця товари (запасні частини до транспортних засобів), а покупець зобов’язується прийняти і сплатити їх на умовах даного договору. Тара (упаковка) входить у вартість товару. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій продавцем, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Сторони домовились у п. 1.2 договору, що всі товари, отримані покупцем від продавця, вважаються отриманими на виконання даного договору.

У пунктах 2.1 – 2.4 договору визначені умови поставки: FCA (ІНКОТЕРМС 2010): склад продавця у м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 21. Датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється. Товар поставляється на умовах оплати згідно п. 4.3 статті 4 даного договору. Ціни на товар, вказані в рахунку, дійсні до тих пір, поки дійсний рахунок. У випадку поставки товару із залученням перевізника, оплата таких послуг здійснюється покупцем.

Згідно з п. 4.1, 4.2 договору орієнтовна сума договору складає 500000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Остаточна загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох боків.

У пунктах 4.3 – 4.5 договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Датою і фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або дата внесення наявних грошових коштів в касу продавця. Всі кошти покупця, що надходять по даному договору на поточний рахунок або в касу продавця, йдуть в рахунок сплати за раніше поставлений товар.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014 р. включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором (п. 11.3 договору).

Отже, на момент розгляду судом даної справи умови договору є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17302,70 грн. згідно видаткових накладних:

від 14.02.2014 р. № 1506 на суму 10688,00 грн. з ПДВ;

від 14.02.2014 р. № 1504 на суму 1958,50 грн. з ПДВ;

від 14.02.2014 р. № 1505 на суму 1935,20 грн. з ПДВ;

від 14.02.2014 р. № 1507 на суму 450,00 грн. з ПДВ;

від 14.02.2014 р. № 1503 на суму 2136,00 грн. з ПДВ;

від 14.02.2014 р. № 1508 на суму 135,00 грн. з ПДВ.

На оплату товару позивачем виставлені рахунки на відповідні суми.

В порушення умов п. 4.3 договору відповідач не оплатив товар на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно довідок позивача від 06.06.2014 р. грошові кошти в рахунок оплати поставленого товару від відповідача не надходили ні в касу підприємства, ні на його розрахунковий рахунок.

Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач оплатив всю суму основного боргу платіжними дорученнями № 53 від 03.06.2014 р. на суму 3000,00 грн., № 69 від 12.06.2014 р. на суму 1000,00 грн. та № 98 від 27.06.2014 р. на суму 13302,70 грн.

Таким чином, на момент розгляду справи відсутній предмет спору в частині стягнення 17302,70 грн. основного боргу.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, в частині стягнення 17302,70 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню.

Також позивачем пред’явлено до стягнення 18% річних у сумі 794,22 грн. та пеню в сумі 643,56 грн. за період з 03.03.2014 р. по 03.06.2014 р.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати товару покупець на вимогу продавця зобов’язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 18% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевірив розрахунки позивача та встановив, що суми пені та річних за період 02.03.2014 р. по 03.06.2014р. є більшими, ніж нараховано позивачем (оскільки позивач обчислює їх за 93 календарні дні, а за цей період кількість днів прострочення становить 94 дні).

Враховуючи викладене, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги про стягнення з відповідача 18% річних в сумі 794,22 грн. та пені в сумі 643,56 грн. визнані судом обґрунтованими.

Відповідач не надав доказів сплати позивачу відсотків за користування чужими коштами та пені.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 18% річних в сумі 794,22 грн. та пені в сумі 643,56 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки позов було пред’явлено обґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшляхбуд” (юридична адреса: село Дружелюбівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70032; поштова адреса: вул. Космічна, 123, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 20488682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський автоцентр МАЗ” (вул. Висоцького, 4, м.Дніпропетровськ, 49080, п/р 26004050401012 в ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 33109363) 794,22 грн. (сімсот дев’яносто чотири грн. 22 коп.) – 18% річних, 643,56 грн. (шістсот сорок три грн. 56 коп.) пені та 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 17302,70 грн. основного боргу.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.07.2014 р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.